Демонтаж з ажіотажем

30.10.2008
Демонтаж з ажіотажем

Замість «Троїцького» між Оперетою та стадіоном поставлять кіоски? (Фото з сайту www.champion.com.ua)

Два тижні тому будівельники завершили демонтаж торговельно–розважального центру «Троїцький», який мав сусідити з НСК «Олімпійським». Тепер площа перед стадіоном залишається вільною, що, власне, кладе край розмовам про небезпеку для вболівальників, які нібито могли постраждати через мінімізацію простору. Відтак листопад стає дуже гарячим місяцем для Троїцької площі — ударними темпами її приводитимуть до ладу, аби завершити всі роботи (включно з реконструкцією стадіону) до 2011–го. Адже наступного року «все флаги будут в гости к нам», як сказав би Пушкін, якби дожив до Євро–2012.

 

Крихітка на мільярд гривень

Заступник міністра у справах сім’ї, молоді та спорту Сергій Драч зазначає, що ще місяць його відомство визначатиме генерального підрядника з реконструкції «Олімпійського». А 1 грудня 2008 року переможець конкурсу розпочне перебудовувати центральну арену Євро–2012. Концептуальний проект реконструкції міністерство вже має, проте подробиці не оприлюднює. Зараз документ проходить експертизу й очікує на схвалення головного архітектора столиці Василя Присяжнюка.

Автором проекту виступає німецьке архітектурне бюро GMP, розповідає Драч. До роботи німців уже є деякі зауваження. Зокрема, наших фахівців не влаштовує варіант евакуації зі стадіону у напрямку готелю «Русь». Остаточні висновки вони підготують до 5 листопада. Тоді ж до вивчення проекту долучаться й експерти УЄФА. Після цього визначатимуть вартість реконструкції. «Це дуже важливий етап. Контракт, який буде укладено, стане, мабуть, одним із найбільших в Україні. Ми вважаємо, що це — мегапроект. Треба буде виконати робіт на мільярд гривень», — підсумовує Драч.

За його словами, до кінця листопада контракт з генеральним підрядником буде укладено. Представники УЄФА проконтролюють, аби дата введення об’єкта в експлуатацію була чітко прописана — так само, як і ім’я виконавця робіт. Станом на червень 2011–го стадіон має бути приведений у повну бойову готовність.

До речі, під час реконструкції стадіону клопоту вистачить для всіх. Відповідні служби займатимуться прокладенням теплових мереж та мереж міського колектора. Чи вистачить у бюджеті коштів, аби розрахуватися з усіма і за все? Сергій Драч як представник уряду запевняє, що так. Однак невідомо (додамо трішки дьогтю до цієї діжки з медом), скільки ще разів за період до 2012 року зміниться уряд та пройдуть дострокові вибори парламенту. Хай там як, а на сьогодні міністерство повністю розрахувалося з «Київміськбудом» та «Мостобудом» — ці підприємства за виконані демонтажні роботи отримали, відповідно, 7 і 20 мільйонів гривень.

Обіцяного 49 років чекають?

До речі, з приводу демонтажу. «Україна молода» звернулася до компанії «Юджин» (власників нині не існуючого «Троїцького») з кількома запитаннями. З’ясувалося, що витурені з Троїцької площі бізнесмени продовжують чекати обіцяну їм компенсацію. Втім на долю та на КМДА вони не скаржаться. Дослівно гендиректор «Юджина» Олександр Субін сказав таке: «Слід зазначити, що компенсація — це земельна ділянка певних розмірів, на яку оформлені належні документи на право користування (в даному випадку документи на 49–річну оренду). Стверджувати, що компенсацію «Юджин» отримав, можна буде на момент надходження таких документів. Зараз мова йде про ділянку за адресою проспект Глушкова, 1, це територія «Експоцентру». Поки що вона не отримана, наразі визначають, як пройдуть її межі. Цей процес нешвидкий, але я хотів би зауважити, що до КМДА у нас ніяких претензій немає».

Претензій немає, зате є підземний паркінг. Це єдине, що лишилося від «Троїцького» і нині перебуває у власності «Юджина». «Планується, що підземна частина центру буде збережена і якимось чином (яким саме — ще точно не визначено) буде використовуватись, в тому числі частково і як паркінг», — говорить Субін. А ще дивується словам Сергія Драча про те, що непогано було б заповнити Троїцьку площу торговими рядами. «Наскільки мені відомо, ми якраз і демонтуємо ТРЦ «Троїцький» для того, щоб звільнити площу перед стадіоном. Невже зносимо одне, щоб побудувати інше? Я припускаю, що Сергій Драч мав на увазі не капітальне будівництво, а скоріше, торговельні лотки, кіоски з атрибутикою… «Юджин» не буде мати відношення до цього, компанія залишає за собою тільки підземну частину».

Якою саме буде площа після реконструкції, директору «Юджина» невідомо. Схоже, що НСК «Олімпійський» — у значно більш виграшному положенні, адже проекти його відновлення активно розробляють фахівці щонайменше двох країн. Площу, очевидно, залишать на десерт. Хоча Субін не виключає, що реконструкція зачепить й Оперету — аби у підсумку вийшов єдиний архітектурний ансамбль. Схоже, що втаємничених в остаточний план змін немає. Бо й плану такого не існує. Принаймні поки що.

 

P.S. Коли номер готувався до друку, стало відомо, що архітектурно–містобудівна рада Києва на своєму засіданні в середу прийняла рішення відносно подальшої долі стадіону. Рада підтримала проект бюро GMP і прийняла техніко–економічне обґрунтування реконструкції існуючих та будівництва нових споруд на території НСК «Олімпійський».

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>