Гривню підтримав увесь світ

Тривалі, як казала наш Прем’єр, «цілодобові», перемовини українського уряду з Міжнародним валютним фондом завершилися на мажорній ноті: нам таки погодилися видати кредит «стенд бай». Причому сума виявилася навіть більшою за очікувану — 16,5 мільяр­да доларів. Відповідну заяву, усипану безліччю компліментів українським чиновникам, учора вранці зробив керуючий директор МВФ Домінік Стросс–Кан. Цікаво, що Валютний фонд проявив просто таки феєричну щедрість — обсяг кредитної програми перевищує українську квоту в Міжнародному валютному фонді у вісім разів!

Щоправда, крапку над «і» мають поставити ще рада директорів МВФ та вітчизняні народні депутати — саме вони ратифікують (або не ратифікують) рішення виконавчого керівника Фонду. За кадром, як завжди, залишилося найголовніше: на які цілі використають гроші і що в нас попросять взамін. З офіційних джерел ми дізналися тільки, що кредит готові надати на два роки. Ймовірно, під шість відсотків річних. Свої вимоги МВФ для широкого загалу сформулював більше, ніж обтічно — збалансування бюджету, вирівнювання платіжного балансу, законодавчі зміни.

Нестача інформації, втім, не завадила політичним опонентам діючого уряду гнівно засудити зарубіжні кошти. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності, «регіонал» Микола Азаров заявив, що слідувати рекомендаціям МВФ нині недоцільно. Експерти ж розцінюють отримання додаткових 16,5 мільярда неоднозначно. «Я противник цього кроку, варто було позичити щонайбільше 3—4 мільярди, — сказав «УМ» директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. — Сума, яку ми беремо в борг, — це половина дохідної частини українського бюджету. Таким чином, ми сідаємо на боргову голку, подвоюючи свої позики. Тільки для обслуговування цього боргу треба буде витрачати 2,5 мільярда доларів щороку. Однозначно — це шлях Аргентини, а всі ми знаємо, чим у них закінчилося».

На думку пана Соскіна, натомість уряд мав би «чистити» економіку — провести секвестр бюджету, запровадити податок на товари з групи розкошів, збільшити акциз на тютюнові вироби, розвивати дрібний бізнес. Старший аналітик групи компаній «Форекс Клуб» Микола Івченко сказав «УМ», що в України іншого виходу, окрім як позичати гроші, нині немає — своїми силами впоратися з проблемою ми не можемо. «До середини наступного року банківські борги становитимуть близько 15 мільярдів доларів, — стверджує експерт. — Але чи не найбільша біда для фінансової системи — неконтрольо­ване зростання курсу долара: майже половина всіх кредитів оформлена в доларах. Якщо позичальники не зможуть погасити їх, почнеться хвиля невиплат, і банки можуть не витримати. Юридичні особи також брали кредит у європейських банків переважно в доларах».

Як стало відомо кореспондентові «УМ» із навколоурядових кіл, між першими особами Кабміну та Нацбанку нині тривають активні суперечки — витрачати «стенд бай» на підтримку курсу долара чи на оздоровлення банківської системи взагалі. Якщо левову частку витратять на вливання в міжбанк, то можна очікувати, що «зелений» суттєво втратить свою вагу. Причому йдеться не тільки про наближення готівкового курсу (нині близько 6,20 гривні) до офіційного (нині — 5,22), на що сподівається Нацбанк, а навіть про зниження офіційного курсу. Якщо ж переможуть представники промислового лобі, то ми отримаємо тільки застигання курсу на одній відмітці.

Утім експерти сходяться в одному — якщо ми вже беремо ці гроші, то їх треба якнайшвидше «легалізувати» та негайно почати витрачати: чим більше вдасться зробити за наступні півроку, тим легшими будуть наслідки для економіки держави.

А ТИМ ЧАСОМ...

До стану українських фінансових установ, яких лихоманить фінансова криза, уважно придивляються у Москві. Директор управління міжнародних операцій російського «Сбербанка» Андрій Арофікін заявив, що вони не проти нарощувати свою присутність в Україні. І особливо, «використовувати безпрецедентні можливості зливання», простіше кажучи — купувати ослаблені українські банки.