«Золотий ключик» до свята

08.10.2008
«Золотий ключик» до свята

Олена Георгіївна Завзята любить свою професію і вважає, що в ній більше свят, ніж буднів. На уроці в 4-Б класі Київської середньої школи №19. (Фото Тетяни ШЕВЧЕНКО.)

За даними Міністерства освіти й науки, в Україні сьогодні близько 500 тисяч вчителів. Минулої неділі всі вони відзначили свій професійний день. Ми спробували з’ясувати — у який спосіб вшановують таку нагоду як самі педагоги, так і їхні учні.

 

Я зростала в родині педагогів, і для мене День учителя асоціюється з терпким запахом хризантем, які заповнювали цього дня нашу оселю. У моїй рідній Зуївецькій середній школі на Полтавщині учні й сьогодні вітають вчителів букетами осінніх квітів, які ростуть на кожному подвір’ї. А крім того, готують концерт, після якого педагоги зазвичай збираються вже на власні «вечорниці» — з піснями, келихом шампанського і душевними розмовами про шкільні будні та радості.

У столичній приватній школі «Афіни» День учителя майже збігається з днем народження їхнього навчального закладу. За традицією, цього дня діти тут стають глядачами вистави, ролі в якій виконують... вчителі. Цьогоріч вони побачили «Золотий ключик», постановку якого їхні наставники готували понад місяць. Кошти, виручені від квитків — їх купують глядачі — підуть на допомогу приватній школі «Життя», де навчаються дітки, хворі на аутизм і ДЦП. З нагоди свята в «Афінах» організовують також командні ігри — діти разом з учителями виїжджають на природу, де в урочистій обстановці, з піснями і вогнищем відбувається обряд «посвячення новачків». Так було і цього разу.

«Зазвичай усі свята ми відзначаємо разом із дітками, — розповідає вчитель столичного Центру лікувальної педагогіки «Сонячне подвір’я» Юрій Вутянов. — Тому «дорослий» День учителя в класичному розумінні не святкуємо. Звісно, колеги привітали один одного, батьки принесли квіти. Однак набагато важливіші для нас спільні акції з нашими малюками: недавно відзначили Свято врожаю, зараз готуємось до дня Михаїла і Свята ліхтариків».

У спеціалізованій СШ №193 Києва школярі також підготували до свята великий концерт для вчителів, на який запросили й батьків. Щоправда, вітати наставників довелося... на коридорі: шкільна актова зала досі на ремонті. А потім, каже директор закладу Ольга Борисівна Дяденко, відбулося неформальне спілкування «за кавою». Якщо ж учні, крім того, хочуть ще якось особливо привітати вчителів — то це вже залежить від їхньої ініціативи, зазначає директорка.

Скажемо відверто: ініціатива нині «не пробуксовує», напевне, в жодній школі. А якість сюрпризів залежить від різних факторів. Наприклад, у столичному навчальному закладі, де вчиться донька знайомої, вчителям прийнято дарувати гроші в конвертах. Батьки цього року здали для такої потреби по 60 гривень. «Розмовляла з подружкою, яка працює вчителькою однієї зі столичних шкіл, — ділиться Світлана, — до неї в клас із першого вересня перейшли десятеро учнів із приватної школи — діти заможних батьків. «То це ти мала, напевне, шикарні подарунки на день вчителя?» — жартома поцікавилася я. «Ні, — відказує, — у мене принцип: дорогих подарунків не приймаю. Тільки цукерки і квіти».

Натомість киянка Наталя, мама двох школярів, яка входить до батьківського комітету школи, каже: торік на освітянське свято кожному вчителю дарували «в конверті» по 30 гривень. Класний керівник тоді чесно попередила: квіти — пройдений етап, вони швидко в’януть, а велика кількість цукерок шкодить здоров’ю. Тобто про «традиційщину» забудьте. Відтак цього року вчителям, які викладають у класі молодшого сина Наталі, поклали у конверти по 50 гривень, — зважаючи на інфляцію. А класна керівничка «замовила» собі персональну суму — Наталя не захотіла її назвати, запевнивши, що йдеться про «дуже гарний подарунок». Її старший син, який навчається в 11 класі, каже, що вони з друзями заздалегідь знали, якому вчителю що приємніше отримати до свята — коньяк, CDплеєр чи кавомолку.

Приятелька Ірина, мама третьокласниці однієї з боярських шкіл на Київщині, зізналася: «У нас кожен місяць оплачуються факультативи з 12ї години до 15ї години, а навчання безкоштовне до 12ї години. Зараз платимо 220 грн, якась сума виділяється на клас, в тому числі і на подарунок учительці (по 10 грн щомісяця). Ось із тих грошей батьківський комітет і купує презент педагогу до Дня вчителя. Цього року ми вирішили, що краще гроші в конверті давати від усього класу, ніж вазочки купувати. Я зараз дуже зайнята на роботі, у школі дуже рідко буваю, то вирішила щось подарувати і від себе особисто: більше за дитиною нагляне вчителька. Вона у нас дуже добросовісна, мені не жалко їй щось купити. Відповідальності багато, а зарплата у неї маленька. Тож презентувала імпортний лікер за 120 грн. і вітчизняні цукерки за 25 грн».

Часто вчителі, аби полегшити батькам муки вибору, замовляють подарунки заздалегідь. Дехто просить золотий ланцюжок, інший — парфуми, а хтось найбільше б зрадів якійсь унікальній книзі. «І це правильно, — вважає знайома вчителька. — Тому що після одного Дня вчителя у мене на полиці стояли чотири електрочайники і п’ять сервізів, які я потім роздаровувала всім родичам на дні народження». Знайома переконана: дарувати гроші вчителям нині — моветон, а квіти у вазонах і «радянські» набори з цукерок та шампанського давно вийшли з моди.