Парламентське «коаліцтво»

17.09.2008
Парламентське «коаліцтво»

Про смерть коаліції обраний нею спікер оголосив із гумором. (Фото Тетяни ШЕВЧЕНКО.)

«Шановні народні депутати, — після коротенького вступу Арсеній Яценюк перейшов до основної частини свого ранкового виступу, — Я змушений виконати свій конституційний обов’язок. Для когось він довгоочікуваний, а для мене надзвичайно сумний: я офіційно оголошую про припинення коаліції демократичних сил у Верховній Раді України, створеної «Нашою Україною — Народною самообороною» і Блоком Юлії Тимошенко 29 листопада 2007 року. Крапка. Шановні колеги, хтось хоче хвилину мовчання? Та не потрібно».

На годиннику було 10:07. На цій позначці хронометр зафіксував останню мить коаліції, за яку на виборах 30 вересня 2007–го проголосувала більшість українських виборців. Дехто з депутатів від Партії регіонів театрально втирав сльози.

 

Це називається «діловим стилем»

Тут же Арсеній Яценюк запропонував внести пропозиції щодо переобрання Голови ВР, якщо вони є. Але таких не надійшло.

Першим після Яценюка виступив голова Партії регіонів Віктор Янукович. Він рідко всміхався у парламенті протягом останніх дев’яти місяців, але вчора не приховував радості. «Сьогодні ми стали свідками і учасниками історичної події, дуже неординарної, — смакував кожне слово головний «регіонал». — Можна сказати, що віз, який везла так звана демократична коаліція, приїхав остаточно. І можна сказати: «Вилазьте».

В’ячеслав Кириленко, який виступав опісля, назвав коаліцію між Блоком Юлії Тимошенко та Партією регіонів майже доконаним фактом. «Ми не зійдемо за будь–яких умов з позиції захисту українських цінностей і національних інтересів, — сказав лідер фракції «НУНС». — Тому після остаточного оформлення спілки БЮТ, ПР і КПУ ми залишаємо для себе один шлях — перехід у національну парламентську опозицію, яка буде опонувати всім антиукраїнським діям прокремлівської коаліції».

БЮТівський лідер Іван Ки­риленко переклав відповідальність за розвал коаліції на колишніх партнерів і сказав, що вони віддавна вбивали клин у «помаранчеву» більшість. «Дев’ять місяців коаліції не були для нас медом, особливо для уряду і його лідера–жінки. Але ми терпіли до останнього», — відбивався Кириленко.

Іван Григорович позитивно відгукнувся про перший тиждень сесії Верховної Ради, «коли парламент після кількох місяців чвар продемонстрував здатність домовлятися». «Наша політична сила рішуче налаштована продовжити цей діловий стиль», — сказав Кириленко. В його словах ясно читався натяк на «широку» коаліцію з Партією регіонів.

Третій — зайвий...

Із виступом Арсенія Яценюка пішов відлік 30–денного терміну, протягом якого Верховна Рада має запропонувати нову коаліцію. Інакше Президент набуде право розпустити парламент, і тоді нас можуть чекати дострокові вибори. Зараз усе залежить від Блоку Юлії Тимошенко. Або вони підуть на «ширку» із «регіоналами» — очевидно, що це найбільш імовірний варіант парламентської коаліції, — або виберуть вибори.

«Цей тиждень буде витрачений нами на те, щоб відновити демократичну коаліцію, не виключено, в широкому форматі — БЮТ, «НУНС» і Блок Литвина, — розповів «УМ» депутат–«тимошенківець» Анатолій Семинога. — Якщо цього не відбудеться, то наступні два тижні підуть на опрацювання інших варіантів — або позачергові вибори, або створення іншої коаліції, скажімо, з Партією регіонів. Я все–таки сподіваюся, що буде створена хоч якась коаліція, бо це краще, аніж чергові дострокові вибори».

Блок Литвина ніби й справді погодився на створення коаліції за участю трьох фракцій. Утім навіть у фракції розуміють, що такий варіант має мало шансів на втілення. «Ми вже вбрали участь у консультаціях щодо участі в створенні нової коаліції з представниками БЮТ, — зазначив у коментарі «УМ» представник БЛ Олег Зарубінський. — Поки що нема згоди «Нашої України». Але, дивлячись на тональність обвинувачень між ними, на той бруд, думаю, що це буде проблемно. Мені здається, що вони на одному гектарі навіть, вибачте, нужду не справлять».

У фракції «НУНС» союзу з «литвинівцями» не виключають. Скажімо, група «Народна самооборона» вчора поширила заяву, в якій закликала три фракції до єднання в одну коаліцію. «Закликаємо депутатів згаданих фракцій відкласти на післязав­тра свої амбіції, вгамувати власне «его» і досягти компромісу задля збереження цивілізаційних перспектив нашої держави», — відзначили «самбісти».

Голова Української народної партії Юрій Костенко в коментарі «УМ» сказав, що за певних умов коаліція з Литвином була б можлива. «Для мене головне, щоб у коаліційній угоді було відображено три речі: українська Україна, демократична Україна, європейська Україна. Виходячи з цього, ми могли б шукати якісь компроміси з Литвином. Три сили могли б скласти коаліцію. Але я не вірю в те, що демократична коаліція поновиться. Це нереально хоча б тому, що БЮТ не має наміру відмовлятися від законопроектів, прийнятих із Партією регіонів. Найбільш реальна коаліція — БЮТ і ПР».

На запитання, навіщо тоді «тимошенківці» заявляють про можливість залучення Литвина до коаліції, Костенко відповів: «Щоб потім кричати про те, що хтось шапку вкрав. Щоб казати, що вони до останнього стояли на збереженні демократичної коаліції».

...а другий — те, що треба?

Поки що «регіонали» й БЮТівці не зізнаються у веденні якихось переговорів. Народний депутат Ярослав Сухий віджартовувався: «Які переговори? Ніхто переговорів ні з ким не вів, тому що народним депутатом Яворівським було офіційно заявлено, що зараз ведуться переговори про майбутню коаліцію за участю БЮТ, «НУНС» і Литвина. Ми прийшли сьогодні в Раду, чекали нової коаліції», — глузував Сухий.

Його колега по фракції, Валерій Коновалюк, запевнив «УМ», що Верховна Рада спроможеться створити коаліцію. «Якщо хтось вважає, що в нас будуть дострокові вибори, то я їх мушу розчарувати: у нас достатньо сил і можливостей для того, щоб сконцентрувати зусилля на вирішенні тих проблем, які не змогла вирішити попередня коаліція», — відзначив Коновалюк. Він каже, що коаліція БЮТ і ПР налічує конституційну більшість народних депутатів, тобто уособлює в собі більшість українських виборців. «Я переконаний, що ті голосування, які відбулися на початку вересня, засвідчили, що така коаліція має право на життя. Я переконаний, що і назва коаліції мусить зберегтися: де–мо–кра–тич–на, тому що наша фракція була в демократичній опозиції», — сказав Коновалюк.

БЮТівці розповідають про перспективи «ширки» менш охоче, вживаючи при цьому евфемізми. «Я бачу два виходи з кризи, — сказав журналістам один зі спікерів БЮТ Валерій Писаренко, — це створення коаліції з конституційною більшістю або дострокові вибори». Щодо можливого поновлення демократичної коаліції, Писаренко зізнається: «Коаліція, в якій бере участь «НУНС», — це коаліція, побудована на шантажі й ультиматумах. Я таку коаліцію не підтримую. На сьогодні не бачу можливості поновлення коаліції навіть за участю трьох фракцій».

Тобто скидається на те, що і фракція БЮТ, і фракція «НУНС» поділені на два табори кожна: одна частина готова до пошуку взаєморозуміння в «оновленій» коаліції, інша — розуміє, що нічого з того не вийде, і готується до дострокових виборів, аби за їх підсумками увійти до ВР більшим чисельним складом і з легким серцем творити власну «ширку».

 

Що доброго зробила КОАЛІЦІЯ?

Валерій Писаренко, БЮТ:
— Щонайменше добре те, що коаліція втримала спокій у дер­жаві. Більше того, ми бачимо, що нам удалося більше підняти соціальні стандарти, аніж це робилося попереднім урядом. У той час, коли в нас було всього на один голос більше, аніж в опозиції, ми спромоглися приймати важливі закони. Ми ініціювали скасування депутатської недоторканності. Це свідчить, що ми виконуємо ті зобов’язання, які взяли на себе перед виборами.

Заслугою демократичної коаліції також є те, що ми розпочали повертати заощадження вкладникам «Ощадбанку». І в такий складний період спромоглися вчасно ухвалити бюджет на цей рік.

Юрій Костенко, «НУНС»:
— Єдине досягнення демократичної коаліції — це призначення Юлії Володимирівни Прем’єр–міністром. Я серйозно кажу. Бо цього хотів виборець. Якщо ж говорити про системні плани, записані в коаліційній угоді, то вони лишилися нереалізованими. Нам треба було приймати такі закони, на основі яких можна було б будувати ринкову економіку, а не кланову. Я покладав багато надій на коаліцію. Вона принесла сподівання, що ми ухвалимо ті закони, які не спромоглися ухвалити за 17 років: це економіка, євроінтеграція, питання нашої історії. Замість того, щоб займатися серйозними законами, на перший план винесли самовихваляння, популізм, боротьбу за повноваження. Через уряд проводилися лобістські рішення, наприклад, та ж Тендерна палата. Голосування 2 вересня — це формальність. Для мене розпад коаліції почався тоді, коли почалося ігнорування коаліційної угоди. Замість серйозної роботи почалася риторика. Були тільки гарні слова — «демократична коаліція».