ПАРАДуємось!

16.08.2008
ПАРАДуємось!

Військовий глянець минулого року.

24 серпня 2008 року в Києві відбудеться парад військової техніки. Почнеться він о десятій ранку. Як говорить програма, «підняття дер­жавного прапору України супроводжуватимуть десять залпів артилерійського салюту з вогневої позиції на Трухановому острові». Далі — все за шаблоном: парад прийматимуть Верховний Головнокомандувач (Віктор Ющенко) та міністр оборони (Юрій Єхануров). Очікується, що в параді братимуть участь 3200 військових та 150 одиниць бойової техніки. Зокрема, танки та бронетранспортери, батареї реактивних систем залпового вогню «Град», «Ураган», «Смерч», зенітні комплекси «Тунгуска» і «Оса». У повітря піднімуться 27 винищувачів, гвинтокрилів та транспортних літаків. Усі учасники параду активно готувались до його проведення — солдати тренувались у Гостомелі під Києвом, а «крилата» техніка здійснювала пробні віражі на летовищі Гайок, що в Білій Церкві. Загалом на дійство буде витрачено 81 мільйон гривень, тобто по півтори гривні з кожного українця.

Тепер, коли з цифрами покінчено, нагадаємо, що останній раз військовий парад на День Незалежності кияни побачили у 2001 році — на десятиріччя нової України. Родзинкою тоді була повітряна техніка — на висоті близько 300 метрів пролітали вертольоти, бомбардувальники, найбільші у світі літаки «Мрія» та «Руслан». Того ж року військовим шоу змогли насолодитися не тільки столичні жителі, а й галичани — у Львові на проспекті Свободи пройшла півторатисячна колона військових та проїхало близько 60 одиниць техніки. Відтак святкування 24 серпня проходило вже без бойових машин, а в 2005 році не було й параду як такого. А найбільш дороге та помпезне дійство організували у 2003–му: тоді Хрещатиком промарширувало понад тисячу військових музикантів, що дало змогу зайвий раз закинути режиму Кучми надмірне марнотратство. Цього року «парадну» традицію вирішено відновити, попри спротив Прем’єр–міністра України та офіційних спікерів Юлії Володимирівни. Президент наполіг на своєму, тож збір — там, де й зав­жди — на Хрещатику. Не пропустіть.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>