Остап Семерак: Дострокові вибори? Можливо, але недоцільно

У невдавній статті, розміщеній на сайті «Українська правда», голова президентського секретаріату Віктор Балога піддав БЮТівський проект конституційних змін такій нищівній критиці, що після виходу тієї публікації політики заговорили про останній цвях, забитий у домовину коаліції. Діалог із Блоком Тимошенко «поки не клеїться», зазначав Балога, бо «дуже важко вести розмову, коли твій візаві охоплений істерикою».

Добре, що в «УМ» усе «склеїлося» з народним депутатом від БЮТ Остапом Семераком. Пан Остап був не перший із БЮТ, до кого ми звернулись із пропозицією дати нам інтерв’ю — його колеги відмовляли в тій чи іншій формі, посилаючись, зокрема, на тяжку хворобу, яка прикувала до ліжка, але водночас дозволила дефіле кулуарами Верховної Ради. Це не дріб’язкова деталь, адже злі язики з інших фракцій твердили, що БЮТівцям заборонено давати «конституційні» коментарі. Дивно, бо нічого секретного Семерак не розповів. Він каже, що БЮТ готовий співпрацювати з «НУНС» у питанні змін до Конституції, а от проект як такий представляти ще рано — матеріал і досі сируватий. Заодно ми поговорили і про майбутнє коаліції та підсумки виборів у столиці.

Про стійкість коаліції, люмпенізацію киян і суть «зелених соціологів»

— Цього тижня Юлія Тимошенко звинуватила Президента в тому, що він працює на розкол демократичної коаліції і хоче домогтися створення «широкої». Пане Остапе, як ви гадаєте, скільки за таких обставин і таких заяв може проіснувати коаліція?

— Демократична коаліція працюватиме доти, поки хтось із політичних сил не прийме рішення вийти з неї. На парламентські вибори БЮТ і «НУНС» ішли, обіцяючи створити демократичну коаліцію. Тому нам треба сісти за стіл переговорів, обговорити всі проблеми і працювати далі. Заяву Прем’єр–міністра не треба сприймати як стимулювання розвалу коаліції. Це заклик до того, що треба виправити нинішню ситуацію.

— Як ви оцінюєте підсумки київських виборів для Блоку Тимошенко? Чи згодні ви з думкою, що це провал вашої сили? Адже ці вибори виявили удвічі меншу підтримку БЮТ, аніж минулі. До того ж не виконано завдання змінити владу, для чого й проводилися дострокові вибори.

— Це в жодному випадку не свідчить про поразку БЮТ. Коли говорять про зменшення відсотків удвічі, то йдеться про порівняння із виборами до Верховної Ради 2007 року. Треба розуміти, що це різні вибори. Вони відрізняються територіальною специфікою, учасниками та мотивацією виборців. Що ж до міських виборів, то цього разу БЮТ набрав майже стільки ж голосів, скільки в 2006–му (утім за нових розкладів БЮТ матиме в Київраді лише 32 депутати, а не 41, як раніше. —Ред.).

Крім того, результати дострокових виборів у Києві важко оцінити об’єктивно через масовий підкуп електорату. На жаль, доводиться говорити про люмпенізацію частини виборців. Це тривожний сигнал, який ми мусимо проаналізувати і дати йому належну оцінку.

— Тобто БЮТ може оскаржити підсумки виборів у зв’язку з підкупом?

— Про це можна буде говорити тоді, коли будуть встановлені офіційні підсумки виборів. На жаль, факт підкупу непросто довести в суді. Треба зафіксувати момент, коли людина отримала гроші, встановити, для чого вона їх отримала, довести масовість цього явища. Це важко зробити, адже підкуп відбувався поза межами дільниць, при чому у два етапи: людям давали частину грошей перед виборами, а решту – після голосування.

— Тепер зрозуміло, чому застосовувалася технологія «зелених соціологів». Вона не давала можливості піймати людей на гарячому. До речі, як саме проводилася ця маніпуляція?

— Я очолював штаб БЮТ в Оболонському районі Києва. Ми зафіксували цю технологію. Її суть зводилася до того, що в день виборів людина, яка погодилась продати свій голос, перед дільницею отримувала анкету. Цю анкету міг узяти кожен, але тільки продавці голосу знали, що їм треба відірвати зелений корінець. Потім на тому корінці слід було написати прізвище і номер бюлетеня. Людина ставила галочку за потрібного кандидата. На виході з дільниці їй казали адресу, куди треба прийти із корінцем, щоб отримати решту грошей.

— А як можна було перевірити, що людина проголосувала саме за того кандидата?

— Спрацьовувала система залякування. Виборець писав на корінці прізвище і номер бюлетеня. Йому здавалося, що після підрахунку голосів бюлетені зі вказаними номерами перевірятимуться. Звісно, проконтролювати це неможливо. Але така технологія спонукала виборців думати, що їхній голос пильнують.

Поспішай повільно, несподівано вирішив БЮТ

— Пане Остапе, давайте пильніше придивимося до роботи над проектами нової Конституції. Блок Тимошенко обіцяв презентувати власний проект конституційних змін після травневих свят. Свята давно минули, а будні не внесли ясності. То де ж проект?

— Це дуже важливий документ, і політики мусять усвідомлювати відповідальність, яка лягає на них у зв’язку з його прийняттям. Робота над проектом триває. Окрім цього, Блок Тимошенко звернувся на останньому засіданні ради коаліції до «НУНС» із пропозицією створити спільну робочу групу, яка напрацьовувала б кінцевий варіант проекту і лише після цього внесла б його на розгляд парламенту.

— Розмови про створення парламентської конституційної комісії мали місце і раніше, причому із цими комісіями вже суцільна плутанина. Колись, приміром, Луценко говорив про таку комісію, але винятково як про противагу БЮТівському проекту. Відтак ініціативу перехопив БЮТ і почав педалювати створення тимчасової спеціальної комісії з внесення змін до Конституції. Загалом трохи дивно, що ви обстоюєте ідею спільної групи. Адже «НУНС» чи принаймні її частина підтримає, очевидно, президентське бачення Конституції, яке зараз втілює Національна конституційна рада. Знову–таки, незрозуміло, як зуміють об’єднати зусилля затяті опоненти. Та, зрештою, що вам відповіли в «НУНС»?

— У роботі Національної конституційної ради наші представники також беруть участь, це дорадчий орган, який не може вносити законопроект, на відміну від Президента чи депутатів Верховної Ради. Тому тут я не бачу жодних протиріч. Крім того, намір провести конституційні зміни через НКР та референдум провалився, бо Конституційний Суд чітко висловився стосовно процедури прийняття змін до Конституції. До того ж НКР так і не представила свій проект. Думаю, що політики, які розглядали НКР як інструмент конституційної реформи, тепер мусять від цієї ідеї відмовитися. Окрім того, із НКР вийшла Партія регіонів, а я не уявляю собі роботу над Конституцією поза участю найбільшої парламентської фракції.

— У засобах масової інформації вже аналізували проект, який готують у БЮТ, — там Прем’єр отримує просто величезні повноваження...

— Суспільство очікує завершення доби дуалізму виконавчої влади. Для нас як для політичної сили не є принциповим те, як буде називатися особа, яка очолюватиме вертикаль виконавчої влади, Президент чи Прем’єр. Якщо Президент — нема питань, тільки він повинен нести щоденну відповідальність за всю вертикаль, ним створену та керовану...

— Вибачте, все це вже проговорювала лідерка вашого блоку, а в Брюсселі на початку весни Тимошенко висловилася ще різкіше, зазначивши, що з Конституції треба вилучити одну зі згаданих вами посад...

— Вона сказала, що більш імовірним є проходження у Верховній Раді парламентської моделі, а не президентської. Тоді багато хто сприйняв сказане так, що Тимошенко виступає за ліквідацію посади Президента. На шляху з Брюсселя до Києва месидж істотно перекрутили. Тобто посада Президента залишатиметься. Інше питання, які повноваження будуть за ним закріплені. Це вже залежатиме від того, як це відпрацює робоча група, створена БЮТ та «НУНС».

Коли є можливість, але нема доцільності, вибори не проводять. У народу і так висока температура

— Ви кажете, що все залежатиме від спільної роботи партнерів по коаліції, а ваш однофракцієць Валерій Писаренко заявляє про те, що зміни до Конституції БЮТ готовий обміняти на вирішення кадрового питання у Фонді держмайна. Як узгодити його слова і ваші?

— Насправді на засіданні фракції питання так не стояло. Думаю, що Писаренко озвучив, швидше, власну позицію. Бо ми саме обговорювали проект постанови про створення тимчасової спеціальної комісії із внесення змін до Конституції. А автор постанови про ТСК і лідер фракції БЮТ Іван Кириленко зазначив, що він не наполягає на винесенні її на голосування, доки спільне бачення конституційних змін не узгоджене з нашими партнерами по коаліції.

— А якщо відверто: можливо, питання змін до Конституції БЮТ деактуалізував зовсім не тому, що не почув думки партнерів по коаліції, а тому, що на кін ви ставите дострокові вибори?

— Я б жодним чином не пов’язував роботу над Конституцією з новими виборами. Ми ж говоримо про те, що існують певні системні збої у державному управлінні, причому і ми, і наші партнери, і наші опоненти вважаємо, що такі недоречності пов’язані з недосконалістю Конституції. Що ж до дострокових виборів, то суспільство, на мою думку, вже перегріте і самими виборами, і розмовами про них.

— Проте БЮТ може собі їх «дозволити». У вас — 156 мандатів, і щоб зробити парламент недієздатним, цього разу вам навіть не потрібна допомога «НУНС» у достроковому складанні депутатських повноважень...

— Так, технологічно ми таку можливість маємо. Але не бачимо доцільності. Є коаліція, є уряд, який працює...

300 голосів шукатимуть за «круглим столом»

— Поговоримо про проблему 300 голосів, необхідних для зміни Конституції у ВР. У коаліції стількох «багнетів» немає, навіть якщо раптом «НУНС» і БЮТ досягнуть взаєморозуміння у «конституційному питанні». З ким ви збираєтеся домовлятися?

— Ми змушені шукати підтримку в парламенті. Пріоритет номер один для нас — наші партнери по коаліції, сепаратних перемовин за їх­ньою спиною ми влаштовувати не будемо. Той, хто знає математику, розуміє, що голоси БЮТ плюс голоси «Регіонів» дають у підсумку конституційну більшість, проте ми плануємо разом з нашими партнерами по коаліції спілкуватися за «круглим столом» із представниками інших фракцій і переконувати їх підтримати той текст, який ми підготуємо разом із «Нашою Україною». Іншого виходу немає.

— І знов щодо спільних ідей: БЮТ у жодному разі не підтримає президентську ініціативу ухвалення Конституції на всеукраїнському референдумі, чи не так?

— Президент пропонував проведення референдуму до рішення Конституційного Суду. Після відповідного рішення та виходячи з сьогоднішніх реалій, ми маємо визнати, що інших механізмів — окрім як проведення конституційних змін через парламент — просто не існує. Референдум може бути лише технологічним інструментом, який поставить певні «технічні завдання» перед групою розробників Конституції. Тобто він мав би дати відповіді десь на десяток запитань, які стали б наріжними каменями нового Основного закону. Проте редагування Конституції як таке не може відбуватися на референдумі.

Донеччина ламає собі голову, бо вчасно не послухала Тимошенко

— Тимошенко називала це «консультативним референдумом» і пропонувала його приурочити ще до парламентських виборів–2007. То ви і досі не облишили цю ідею?

— Ця ідея й досі актуальна. А проведення такого референдуму одночасно з минулорічними виборами істотно зекономило б кошти. Окрім того, ми вже б отримали «технічне завдання» від громадян і зараз не примножували б дискусії на тему, розпочату, наприклад, Донецькою міськрадою: чи потрібна на Донбасі українська мова...

— Ви згадали рішення Конституційного Суду, отже, чудово розумієте їхню вагу, а також значимість персонального складу цієї інституції. Деякі судді КС досі не приведені до присяги — вони мали присягнути в присутності Президента якраз у той день, коли БЮТ затіяв блокування трибуни. Дехто вам цього й досі не може пробачити, говорячи, що вся сіль тоді була аж ніяк не в «антиінфляційному пакеті законів», а саме в доукомплектовуванні КС, небажаному для БЮТ. Все так і було?

— Я хотів би нагадати, що за день до того фракція БЮТ заявила про те, наскільки важливими є антиінфляційні закони. Ми просили, аби ці закони були поставлені на розгляд парламенту в першу чергу, і попередили, що в іншому випадку будемо змушені заблокувати трибуну. Хочу підкреслити, що це не було таємницею для президентського секретаріату.

— Гаразд, із чого розпочнеться наступний пленарний тиждень і чим завершиться, врешті–решт, епопея з конституційними змінами?

— До наступного тижня, зрозуміло, проект змін до Конституції готовий ще не буде. У нас чимало невирішених економічних питань — зокрема, питання приватизації. Сподіваюсь, що наступного тижня ми таки вирішимо кадрові питання. Зокрема, на посаді голови Фонду держмайна ще й досі залишається представник попередньої коаліції.

ДОСЬЄ «УМ»

Семерак Остап Михайлович

Народився 27 червня 1972 р. у Львові.

Закінчив Львівський державний університет ім. Франка, пізніше — Національний університет «Києво–Могилянська академія» (за фахом «політологія»).

У 1989—1994 рр. — учасник студентського руху, у 1990–му — брав участь у студентському голодуванні на майдані Незалежності.

У 2006—2007 рр. — заступник голови Київської облдержадміністрації.

Голова виконавчого комітету партії «Реформи і порядок».

На позачергових парламентських виборах у 2007 р. обраний народним депутатом України за списком Блоку Юлії Тимошенко (номер 140). У Верховній Раді входить до складу Бюджетного комітету.