За пару годин до настання 27 квітня депутат від БЮТ у Київраді Олександр Бригинець прислав авторці цих рядків СМС: «Христос воскрес! Воскресне й Київ». Це було мило, але завчасно. Хотілося відповісти: «Ще ні, на жаль». Поспіх, як то кажуть, потрібен під час ловлі бліх. Демократи цього так і не усвідомили, поквапившись з обіцянками та програвши вибори мера Києва. Програли вони їх, щоправда, ще й через власну впертість (аби не сказати «тупість»), бо так і не виставили проти «гречкосія» Черновецького одну вагому альтернативу. Але якщо фініш мерських перегонів був передбачуваним, то такого провалу на виборах до Київради мало хто очікував. Хотіли якнайкраще, а вийшло навіть гірше, ніж завжди: демократичної більшості в Київраді, швидше за все, вже не буде.
Перевірка «єдиним»: не зараховано
З мером Києва все зрозуміло: ним стане Леонід Черновецький. Хоч тервиборчком іще не дорахував голоси, тут несподіванок годі й чекати: у цього кандидата занадто великий відрив від сильних, красивих, розумних і зарозумілих. Варто зазначити, що напередодні виборів засмальцьована тема «єдиного кандидата» отримала неприємне продовження: Юрій Луценко, провідник «Народної самооборони», висловився на підтримку Олександра Турчинова як спільної кандидатури демократичних сил. Колега Луценка по «НУНС» В’ячеслав Кириленко зазначив, що офіційного рішення блоку з цього приводу не було, а відтак і сам Луценко себе спростував. Якщо переповісти ситуацію коротко, то на агітаційному мітингу БЮТ Луценко буцімто закликав присутніх підтримати їхнього (ключове слово!) кандидата Турчинова. Оце й усе.
Слизька ситуація і непереконливі поствиправдання, але річ уже не в них. Те, що звучало з вуст Луценка, є лише додатковим штрихом, який розкриває «вміння» «помаранчевої» команди знаходити спільну мову. Що ж стосується іншого суперника Черновецького — Віталія Кличка — то визнання його значимості прийшло запізно. Власне, «визнання» було явлене у вигляді Юлії Тимошенко, яка приймала у своєму офісі Кличка разом із керівником його виборчого штабу Дмитром Андрієвським. Гості нанесли візит БЮТівцям «глупою ніччю» — позавчора опівночі. На зустрічі був присутній і «недоголова» Фонду держмайна Андрій Портнов. Утім у даному разі Портнов знадобився як юрист, адже йшлося мало чи не про «шлюбний контракт»: Кличко і Тимошенко обговорювали створення більшості у Київраді. «У нас була розмова з Віталієм Кличком. Ми вживаємо низку заходів, які приведуть до певної перемоги демократичних сил», — заявив Портнов. Перемога могла б бути, якби «низку заходів» ужили раніше. Проте Кличка (як другого за рейтингом лідера перегонів–2006) БЮТ не підтримав. Тож на момент, коли цей номер готувався до друку, Кличко і висуванець БЮТ Турчинов боролись за друге і третє місця з невеликою перевагою на користь «сердечника».
Перезавантаження відкладається, бо матриця морально не готова
Тетяна Меліхова, керівник фракції БЮТ у Київраді минулого скликання, просто поклала трубку, прослухавши преамбулу «Турбує «Україна молода»...» і спробу запитання стосовно майбутньої більшості. Поразка БЮТ на виборах — урок цій політичній силі, яка вважала, що вже схопила Бога за бороду, коментує ситуацію політолог Володимир Фесенко. А поразка, утім, полягає не лише у програші Турчинова, а й у тій конфігурації більшості, яка вимальовується у Київраді. Тривідсотковий бар’єр нині долає Блок Черновецького, БЮТ, Блок Кличка, Блок Литвина, «Громадянський актив Києва», Партія регіонів та Блок Катеринчука. «Нашої України — Народної самооборони» в цьому списку вже немає, рейтинг «НУНС» у Києві знищено, а відповідальність за це несе, в тому числі й Юрій Луценко. Що ж до союзу Тимошенко і Кличка, то Черновецький і його партія мають кращі умови для створення більшості. Адже якщо першим двом силам нема на кого спертися, то в Черновецького таких можливостей більше.
Враховуючи вперте небажання політиків спілкуватися, в таборі ймовірних союзників Черновецького «УМ» удалося отримати коментар тільки у Василя Горбаля, керівника київської організації Партії регіонів і претендента на крісло мера. На пряме запитання щодо співпраці з Черновецьким Горбаль відповів ухильно: він взагалі проти створення у міських радах «коаліцій», тож ПР намагатиметься тримати нейтралітет. Та, попри ПР, залишається також ГАК, який майже зі стовідсотковою гарантією піде за Черновецьким; не забуваймо і про Блок Литвина — носія «золотої акції» (як колись у парламенті), який принаймні частково делегує голоси новообраному меру (про серйозні наміри Віктора Пилипишина «взятися» за Київ свідчить той факт, що Пилипишин відмовився від мандата депутата Верховної Ради на користь міської ради). Що стосується Блоку Катеринчука, то хоч суд і заборонив Луценку називати Катеринчука «технічним кандидатом» Черновецького, проте «неприємний осад» залишився: надто вже тісно переплетені списки Черновецького і Катеринчука родинними зв’язками. На словах Катеринчук обіцяє не вступати у «неправильні» союзи — що ж, поживемо — побачимо.
Отже, підіб’ємо підсумки: шансів створити коаліцію у БЮТ і Блоку Кличка малувато. «Голосів нам бракує», — сказала в коментарі «УМ» третій номер у виборчому списку Кличка Наталія Новак. На запитання, чи розраховують гіпотетичні «коаліціанти» на бодай якусь підтримку зі сторони, вона відповісти не змогла. «Будемо сідати за стіл і говорити», — зазначає Новак.
«Вони завжди так кажуть, — не без іронії додає Горбаль, — а потім самі виходять із процесу». Як не прикро, але «регіонал» має рацію: адже оскільки та нічна зустріч між Кличком і Тимошенко, про яку було сказано вище, від самого початку не обійшлася без взаємних претензій (обговорювали слова Луценка), початок утворення демократичної більшості по–справжньому «багатообіцяючий».
«Не хочу бути мером київським, хочу бути царицею морською!»
Не варто абсолютизувати більшість у Київраді, радить у розмові з «УМ» Володимир Фесенко. «Коаліція» в даному разі поняття умовне, яке не відповідає своїй «тезці» у парламенті. Ніхто не підписує жодних угод і таємних протоколів, кожен голосує як хоче. Звісно, земельний «дерибан» єднає пролетарів усіх фракцій: як показує практика, можливість урвати шмат землі діє примирливо на всіх. За винятком хіба що БЮТ і фракції Кличка, які в попередній Київраді стримували себе від негідних вчинків та голосувань. До речі, тоді ж у фракції БЮТ з’явилася можливість очистити лави від перебіжчиків, застосувавши до них імперативний мандат. І який би цирк зі зривом сесійних засідань не влаштовували тоді люди Черновецького, рано чи пізно на поле вийшли б нові гравці від БЮТ, а це означало б переформатування більшості. Якби, звісно, не дострокові вибори...
Імперативний мандат може бути застосований і до нових перебіжчиків, «втішає» Наталія Новак. У цьому відношенні нічого не втрачено. А те, якою насправді буде нова більшість у Київраді, покаже голосування за секретаря Київради. Тут уже хоч підписуй декларацію про наміри, хоч не підписуй... Якщо більшість підтримає колишнього секретаря Олеся Довгого, з нею (більшістю) все буде зрозуміло. Як і з Київрадою в цілому. Як і з доцільністю проведення цих дорогих і брудних виборів.
До речі, щодо бруду. Політичні сили, які брали участь у виборах, уже шукають, кого б звинуватити у своїх відсотках: Турчинов киває на голову президентського секретаріату Віктора Балогу, Балога — на Турчинова (самі, мовляв, винні). Словом, іде плідна і гідна робота над помилками. А перший заступник голови ЦВК Андрій Магера каже, що він хоч і не пророк, але судові позови щодо результатів виборів уже бачить.
АПЕТИТИ
За словами Віталія Журавського, заступника голови КМДА і кандидата від Блоку Черновецького на виборах до Київради, його шеф не проти випробувати сили на виборах до Верховної Ради. В останній Черновецький уже був неодноразово, зокрема й у фракції «Наша Україна». Нині ж, за словами Журавського, «в Києві народилася нова політична сила, яка, думаю, може претендувати на національний рівень».
Від національного рівня й до президентства рукою подати. Тож тримайся, Україно, бо твоя столиця вже «впала».
