Забави зі сміттям

Забави зі сміттям

Знаходити в смітті прекрасне, погодьтеся, ще важче, ніж бачити в калюжі зорі. Людмилі Карайченцевій це вдається. Завдяки чому, вона й сама достеменно не знає. « Я дивлюся на порожню пляшечку з–під шампуню чи незвичний уламок пластмаси і відразу уявляю, що з того може вийти, — зізнається майстриня. — Уява спрацьовує блискавично. У мене є спеціальний мішок, куди складаю нестандартні пляшечки, невеликих розмірів упаковки, частини поламаних ляльок та інші тверді побутові відходи більш–менш «пристойного» вигляду. Згодом вони стають у нагоді під час реалізації якогось задуму. Можуть лежати без потреби рік–два, а тоді ніби на дорозі знайдеш».

Серед побутового сміття, що таки дошкуляє проголошеній батьками Івано–Франківська європейськості обласного центру Прикарпаття, Людмила Леонідівна не тільки зуміла розгледіти майбутній мистецький ексклюзив, а й із його допомогою толерантно пропагує екологічну культуру, застерігає від «брудних» цивілізаційних загроз, що невідступно переслідують людство з кінця минулого століття.

Всі статті рубрики