Якщо вівторкові чвертьфінальні двобої Ліги чемпіонів тримали глядачів у напрузі до останніх хвилин, то матчі середи принесли цілком закономірні підсумки й спалаху емоцій не викликали.

Зазвичай змагання в 25-метрових басейнах або, як кажуть плавці, на «короткій воді», мають менший авторитет, ніж у традиційних 50-метрових. До того ж цьогорічний чемпіонат світу, що триває в Манчестері з 9 по 13 квітня, для більшості спортсменів має ще менше значення на тлі майбутніх Олімпійських ігор. Склади переважної більшості збірних уже сформовані, тож плавці почали готуватися до вояжу в Пекін за індивідуальними планами. У когось старт у Манчестері входить до програми підготовки, у когось — ні, тому побачити всіх зірок плавання в Англії глядачі не зможуть.

Ще з дитинства Владислава Третяка запитували, чи він, бува, не родич уславленого хокейного воротаря. Когось іншого могла би знітити можливість залишатися в тіні всесвітньо відомого тезки. Та тільки не Влада. Він навіть не побоявся обрати ареною для втілення своїх мрій спорт. Щоправда, місце в рамці хокейних воріт (Третяк–киянин) без докорів совісті проміняв на шаблю й фехтувальну доріжку. А свої головні амбіції пов’язав із Олімпійськими іграми. І першого ж дня змагань у Афінах–2004 переможний клич Владислава сповістив про те, що першу медаль Олімпіади, бронзову, українській збірній приніс фехтувальник. Будемо сподіватися, Влад зійде на п’єдестал пошани і в олімпійському Пекіні цього року.

Перед стартом на чемпіонаті світу в першому дивізіоні в Японії збірна України запланувала провести три товариські зустрічі з командами російської суперліги. Раніше в Броварах підопічні Володимира Голубовича двічі розійшлися миром із «Торпедо» з Нижнього Новгорода (2:2 і 1:1), нічиєю наші хокеїсти завершили й учорашній матч у Хабаровську проти місцевого «Амура».