Що було б, якби Бог був німцем?

02.04.2008

Нинішня істеричність Росії щодо наміру України приєднатися до ПДЧ породжена не стільки самим страхом незворотнього виходу України з російського силового поля, скільки — не маючи змоги вплинути на цей природний процес — спробувати зіграти на випередження шляхом просування потрібної людини, котра, наприклад, очоливши Україну, спроможеться девальвувати цей прагматичний вибір. Тобто розрахунок на майбутні президентські вибори. І звідси — реалізація цілого ланцюга дій, що дозволять Росії провести на головний портфель України більш лояльну до Москви людину, ніж Ющенко. До внутрішніх українських «закладок» у цих операціях обов’язково потрібні ще й «закладки» зовнішньополітичні.

Згідно з деякими аналогіями, зовнішній тиск на цивілізаційний вибір українців і держави, в котрій вони перебувають — тобто творять буття — як титульна нація, нагадує комплекс дій напередодні Другої світової війни. І що цікаво: у вирішенні долі великої країни і нації так само задіяні ті ж самі сторони. Це правда, що й пані Меркель — не Гітлер, та й пан Путін — не Сталін. Але чому в час наростаючої фашизації Росії країною, котра виступає найпослідовнішим адвокатом та союзником саме такої, що фашизується, Росії, є гіпердемократизована Німеччина? Чому саме Німеччина так уперто і послідовно відмовляє Україні у власному праві на цивілізаційний вибір?

Досі німецькі праві завжди декларували прихильність до європейського вибору українців. Чи це позначилося на психології пані Меркель її східнонімецьке походження, котре не передбачало помічати за залізною куртиною інших столиць, крім Москви; чи, може, перспектива вигідного працевлаштування, подібно до пана Шредера, так ятрить душу пані–камарада Меркель, що відмовляти потрібно саме українцям. Як відомо, Шредер непогано справується на російські гроші — особливо в намірі шляхом прокладення газогону перетворити Балтійське море на світову фабрику газованої води. Отже, перспектива членства в «гуртку шанувальників рубля», крім Шредера та лорда Роберстсона, для пані Меркель уже забезпечена.

Чи, може, пані Меркель, зважаючи на походження й виховання в комуністичному дусі, не несе відповідальності за те, за що ніс кару капіталістичний німецький народ? Чи не час нагадати про те, що українців у Другій світовій війні загинуло удвічі більше від євреїв, а компенсацій українці не отримали й десятої частки того, що отримали євреї.

Чи, може, демократична Німецька Федерація досі не вийшла з Другої світової щодо України?

Зрозуміло одне: відмовляючи українцям у цивілізаційній перспективі, пані Меркель позбавляє себе політичної перспективи. Бухарестський саміт покаже в усій красі шляхетність намірів деяких геостратегів із Європи, особливо щодо осей безпеки. І що найбільш особливо — перспективу співіснування Росії на площині великих демократій, названих «великою сімкою».

А пакт Ріббентропа—Молотова, на яке б зло він не був спрямований, виявився в результаті корисним для українців. У першу чергу, зусиллями самих українців. Мабуть, тому що Бог добрий до українців — він же єврей. А що було б, якби Бог був німцем?

Володимир ЦИБУЛЬКО,
письменник
  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>