Остання «Прем’єра»

25.03.2008

До свого 80–річчя народна артистка України Юлія Ткаченко не дожила всього лише кілька місяців — цей ювілей, але вже без неї, численні прихильники, учні й друзі відзначатимуть 25 липня. Про цю дату згадають не лише в її рідному Театрі імені Франка, де вона пропрацювала понад 50 років, а й в усіх театрах України, де служать випускники її акторських курсів Київського театрального інституту.

Юлія Семенівна народилася у родині режисера Семена Ткаченка та акторки Катерини Рой. До Театру імені Франка прийшла у 1950 році й застала ще часи корифеїв Української драми — працювала разом із Гнатом Юрою, Наталією Ужвій, Поліною Нятко, Дмитром Мілютенком, Катериною Осмяловською... Стартувавши в такій потужній компанії, Юлія Ткаченко протягом усього життя тримала найвищу планку в мистецтві. І настільки талановито їй це вдавалося, що критики хором розмірковували над феноменом Ткаченко, яка не має прохідних ролей. Вона зіграла Леді Макбет («Макбет» Вільяма Шекспіра) і Вассу («Васса Желєзнова» Максима Горького), Зіньку («Патетична соната» Миколи Куліша) і Катерину («Пам’ять серця» Олександра Корнійчука), Долю («Лісова пісня» Лесі Українки) і Душу («Сни за кобзарем» Тараса Шевченка), Матір («Бояриня» Лесі Українки) та леді Хеф («Бал злодіїв» Жана Ануя)... Однією з останніх її робіт на франківській сцені була роль Фанні Елліс у виставі «Прем’єра», яку за п’єсою Джона Кромвелла поставив Олександр Білозуб. Фанні Елліс — актриса, колишня зірка Бродвею, яка намагається не здаватися й протистояти обставинам. Ця знакова для кожної актриси вистава стала бенефісом Юлії Ткаченко, нею акторка відзначала своє 75–річчя, а потім ще кілька років поспіль «Прем’єра» була однією з найпопулярніших у репертуарі Театру Франка. Юлія Семенівна мала чимало найвищих державних відзнак — Національна премія ім. Тараса Шевченка, орден Княгині Ольги...

Сьогодні в театрі працюють син Юлії Ткаченко Олесь Задніпровський та її онук Назар Задніпровський. Знаменитий акторський рід — чоловік Юлії Семенівни, Михайло Задніпровський, був відомим театральним режисером — має продовження.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>