Кінець компромісам?

06.02.2008
Кінець компромісам?

«Регіонали» ідуть на штурм президії, яку БЮТівці відвоювали під плацдарм для Яценюка. (Фото УНІАН.)

«Та ми ж і не збиралися нічого блокувати, ми планували нормально працювати! А депутати від БЮТ чомусь уночі прийшли, зайняли президію... — обурювався «регіонал» Тарас Чорновіл. — Просто коаліція недієздатна, от і робить усе для того, щоб Верховна Рада не могла працювати, та ще й прагне «зіпхнути» все на нас». Пан Тарас зізнавався, що особисто він уже мріє розглядати закони про ветеринарну медицину абощо, замість споглядати «цю комедію». «Хто в Раді був, той в цирку не сміється», — цю фразу Чорновіл повторив кілька разів, очевидно не знаючи, що артисти «справжнього» цирку дуже на таке порівняння ображаються. У них–бо — мистецтво, а в Раді...

 

Хто заблокував президію?

Парламент справді знову не працював — вчора зранку депутатів зустріла вже звична картина із заблокованою президією й трибуною. Плакати а ля «НАТО не пройде» змушували засумніватися в тому, що цього разу «блокаторами» виступили представники коаліції, однак навколо місця головуючого таки й справді стояли БЮТівці.

«Яке блокування — навпаки, ми забезпечуємо Голові Верховної Ради (до речі, представникові «НУНС». — Ред.) можливість пройти до свого місця і нормально відкрити засідання»! — пояснив «УМ» представник Блоку Тимошенко Ігор Гринів. За його словами, деякі БЮТівці справді прийшли в сесійну залу заздалегідь, аби упередити повторення ситуації, за якої «регіонали» загороджують собою всі входи до президії. Щоправда, іще напередодні з’явилися чутки, ніби на погоджувальній раді пізно увечері лідери фракцій домовилися про зняття блокади, однак «тимошенківець» Анатолій Семинога запевнив «УМ», що вони не мають під собою реального підґрунтя. Як згодом зауважив Арсеній Яценюк, «погоджувальна рада не відповідає своїй назві — на ній не вдається досягти жодного погодження».

До 11–ї години лідери фракцій у кабінеті спікера все ж намагалися досягти такої–сякої згоди. За цей час уже напевне відпало принаймні одне питання порядку денного: виступ Президента зі щорічним посланням до Верховної Ради. Приїхати до парламенту, завішаного антинатівськими й антилуценківськими плакатами, і виголошувати своє послання в оточенні «регіональних» «блокаторів» глава держави, природно, не міг. Оскільки о 12–й Віктор Ющенко відбув із запланованим візитом до Швейцарії — для участі в засіданні Генеральної ради Світової організації торгівлі, на внесення президентського штандарту до сесійної зали можна було вже не чекати.

Щоправда, як запевнив «УМ» «НУНСівець» Микола Катеринчук, ніякої трагедії в тому, що глава держави вчора не виголосив перед нардепами своє послання, немає. «Є багато інших шляхів його оприлюднити. Можна надіслати його особисто кожному депутатові, можна виголосити через телебачення тощо. Але, думаю, все буде добре: парламент розблокують і Президент виголосить своє звернення», — оптимістично зауважив Катеринчук.

І закрили, і відкрили, й одне одного побили...

Скептики ж були переконані, що принаймні вчора засідання вже не розпочнеться. І помилилися: Арсеній Яценюк таки зайшов у президію. Як пояснив журналістам голова фракції блоку свого імені Володимир Литвин, так звана погоджувальна рада погодилася з його пропозицією: дозволити Голові ВР оголосити початок засідання бодай для того, щоб закрити першу сесію Ради шостого скликання (а вона, нагадаємо, досі залишалася незакритою). І одразу ж відкрити другу — як і належить за Конституцією, в перший вівторок лютого. А потім уже розійтися працювати в комітетах, поки лідери парламентських сил і далі намагатимуться знайти компроміс.

Однак завершилося все черговою блокадою, причому з елементами вільної боротьби. Почалося все з позитивних намірів головуючого виявити «прогульників»: Яценюк зачитав прізвища тих парламентаріїв, які не розписалися на столах реєстрації, а отже, не прийшли на засідання ВР. З’ясувалося, що, крім значної частини опозиції, немає в залі й з десятка «коаліціонерів». Попередивши, що всіх відсутніх позбавлять за цей день зарплати, спікер поставив на голосування порядок денний вівторка. У якому, зокрема, були й постанови щодо підтримки або непідтримки листа трьох керівників України до генсека НАТО, створення слідчої комісії по інциденту між Луценком і Черновецьким тощо. За те, щоб розглядати питання в такій послідовності, проголосувало 243 нардепи — коаліція та Блок Литвина. Проте, побачивши, що картки щойно оголошених спікером як відсутніх «більшовиків» голосують, «регіонали» вмить оточили президію майже повним складом своєї чималенької фракції. Ще й побилися із ситуативними БЮТівськими «охоронцями» президії. Після цього Яценюк працювати вже не зміг і був змушений оголосити перерву. «На півгодини — і це останні 30 хвилин (переговорів). Якщо результатів не буде, значить їх уже не буде ніколи, значить будемо працювати у форматі «226», — пригрозив Голова ВР.

Яка непристойна річ — НАТО

Коли верстався цей номер «УМ», «перерва» фактично ще тривала. Правда, ранкове засідання «закрили», однак відповідне оголошення зробив не Яценюк, який наразі керує парламентом без заступників, а голова фракції БЮТ Іван Кириленко. Як пояснив журналістам лідер «НУНС» В’ячеслав Кириленко, спікер просто не міг вийти із власного кабінету, де його забарикадували опозиціонери. Щоправда, «регіонал» Нестор Шуфрич запевнив: це ніяка не барикада, а «переговори між керівництвом ПР і ВР».

Так чи інакше, законодавчий орган знову «сачкує». Залишається питання, якою є реальна причина цих тривалих «канікул» і кому це потрібно?

Опозиція переконує, що коаліції, і навпаки. «Питання НАТО — це лише привід. Насправді Партія регіонів із сателітами домагається дострокових виборів. І, швидше за все, наразі йдеться про президентські», — припустив Ігор Гринів. Висловлювалися й версії щодо розпуску ВР, якого прагне Партія регіонів, не звикнувши бути в опозиції. Мовляв, якщо парламент не працюватиме 30 днів, за Конституцією, його можна розпустити. А річниця президентського указу від 2 квітня — уже ось–ось...

«Регіонали» цю версію не підтверджували, але й не спростовували. «Розпуск парламенту — це завжди перемога опозиції, — визнав Шуфрич. — Тож якщо так відбудеться — ми готові».

А НАТО — це таки реальний, а геть не надуманий привід, переконували нас опозиціонери. І обурювались, що, крім їхньої постанови, коаліція пропонує поставити на голосування свій варіант. «Постанова Яценюка нас абсолютно не влаштовує, — наголосив «УМ» представник ПР Ярослав Сухий. — Вона передбачає, що референдум щодо вступу України в НАТО відбудеться вже після того, як ми пройдемо всі необхідні для цього процедури. Ми ж наполягаємо, щоб референдум пройшов ДО того. Уявіть собі: підходить до вас мужик і пропонує всякі непристойні речі. Ви обурюєтесь: а ти в мене згоди запитав?! А він каже: давай спершу роздягнемося, ляжемо, а тоді я тебе запитаю згоди»...

 

КОМЕНТАР З ПРИВОДУ

Анатолій Семинога, народний депутат від Блоку Тимошенко:

— У коаліції величезний досвід опозиційної роботи, і Партія регіонів ще навіть у планах не має тощо, що ми вже пройшли, будучи в опозиції. Тому якщо «Регіони» підуть на жорстке протистояння, ми зуміємо знайти механізми забезпечення нормальної роботи Верховної Ради.

Чому ми не задіяли такі механізми раніше? А й не потрібно було. Все йде в нормальному режимі. Перша сесія виконала поставлені перед нею завдання: сформувала більшість і комітети, обрала спікера і затвердила уряд, ухвалила бюджет. А те, що «регіонали» при цьому продемонстрували всій країні своє «бажання» працювати і виглядали смішними — це їхні проблеми. І з висоти свого досвіду ми можемо попередити ПР, що увійти в блокування дуже легко, а от вийти з нього так, щоб не виглядати смішними — це проблема. Тож усе ще може завершитися тим, що Партія регіонів проситиме нас, щоб ми її «поумовляли» припинити блокування, аби можна було його завершити, зберігши обличчя.

У будь–якому разі, до наступного тижня ми підготуємось, і якщо у вівторок ситуація повториться — зуміємо розблоковувати роботу парламенту. Наступного тижня парламент працюватиме.