Гадання на кандидатах

05.01.2008
Гадання на кандидатах

Переможець праймеріз у демократів Барак Обама з дружиною Мішель та доньками Малією і Сашею.

У США розпочався процес відбору офіційних кандидатів на президентських виборах, які відбудуться в листопаді цього року. Перші праймеріз, тобто попередні вибори, зазвичай відбуваються у штаті Айова і, така вже традиція, більше нагадують племенні збори, ніж сучасну демократію. Сільськогос­подарсь­кий штат Айова є ніби середнім зрізом Америки: упродовж уже більш ніж 30 років той, хто перемагає в Айові, стає кандидатом у президенти на з’їздах Демократичної та Республіканської партій.

Праймеріз відбуваються так: усі бажаючі виборчого віку, прихильники обох партій приходять о 18.30 до одного з 1781 виборчих пунктів, де відбуваються загальні збори, які можуть тривати будь–скільки, зазвичай — від 30 хвилин до трьох годин. Республіканці висувають своїх кандидатів вигуками чи довгими агітаційними промовами, а потім всі голосують: або підняттям рук, або вкиданням папірців з прізвищем кандидата в капелюх шерифа. Голова виборчої комісії підраховує голоси і надсилає результати до столиці графства. В графстві роблять підрахунок голосів і надсилають дані до столиці штату, де здійснюється остаточний підрахунок.

Система голосування у демократів складніша. На виборчій дільниці підлогу крейдою розбивають на великі довгі сектори на зразок доріжок для плавання у басейні. Кожен із секторів відповідає якомусь кандидату–демократу і один — для тих, хто не визначився. Прибічники певного кандидата стають у цьому секторі і потім упродовж півгодини мають право закликати людей з інших секторів переходити на його «доріжку». Відтак від сектору, де перебувають не менше 15—20 відсотків учасників зборів, відбирається один кандидат для участі в партійному з’їзді штату. Якщо в секторі перебувають більше 50 відсотків учасників зібрання, то вони мають право делегувати трьох–чотирьох кандидатів. З’їзд штату обирає кандидатів на загальнонаціональний з’їзд партії.

Усе це нагадує веселу забаву, яка, втім, учора обернулася маленьким землетрусом. У обох партій перемогу здобули не ті, на кого покладали сподівання і збирали гроші. У республіканців перемагає «темна конячка» — колишній пастор християн–євангелістів та колишній губернатор штату Арканзас Майк Хакабі з 34 відсотками підтримки. На другому місці з 25 відсотками голосів — колишній губернатор штату Массачусетс Мітт Ромні, який вклав у виборчу кампанію десятки мільйонів доларів, приблизно вп’ятеро більше, ніж Хакабі. У демократів лідером перегонів вважали сенатора Хілларі Клінтон, натомість вона фінішувала з 29 відсотками набраних голосів, пропустивши вперед сенатора від штату Іллінойс Барака Обаму (38 відсотків) та колишнього сенатора від штату Північна Кароліна Джона Едвардса — (30 відсотків).

Наступні праймеріз відбудуться у вівторок наступного тижня у штаті Нью–Гемпшир. Але після перших правиборів у Америки вже з’явилася перспектива, що 44–м президентом США стане 46–річний афро–американець Обама.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>