Хто «нагріє руки» на батареях?

Поки під вашим будинком припадає снігом розкопана труба, а у квартирі немає гарячої води й холодні батареї, хтось уже їздить на новенькому джипі. Старт опалювального сезону — прекрасний привід «почистити» місцеві бюджети для чиновників та пов’язаних з ними бізнесструктур, і вони користуються ним масово, констатує голова правління Тендерної палати України Володимир Лаба. За його словами, основна увага при підготовці до зими зосереджується на поточному та капітальному ремонті житлового фонду, котелень, інженерних мереж і комунікацій. Право виконати ці роботи (й отримати за це винагороду з держскарбниці), згідно із Законом «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», виставляється на тендер. Ця процедура чомусь залишається у нас чи не найлегшим способом просто і безпечно «злити» собі до кишені гроші платників податків.

Поки під вашим будинком припадає снігом розкопана труба, а у квартирі немає гарячої води й холодні батареї, хтось уже їздить на новенькому джипі. Старт опалювального сезону — прекрасний привід «почистити» місцеві бюджети для чиновників та пов’язаних з ними бізнесструктур, і вони користуються ним масово, констатує голова правління Тендерної палати України Володимир Лаба. За його словами, основна увага при підготовці до зими зосереджується на поточному та капітальному ремонті житлового фонду, котелень, інженерних мереж і комунікацій. Право виконати ці роботи (й отримати за це винагороду з держскарбниці), згідно із Законом «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», виставляється на тендер. Ця процедура чомусь залишається у нас чи не найлегшим способом просто і безпечно «злити» собі до кишені гроші платників податків.

Перевірка співробітниками Тендерної палати 402 процедур держзакупівель, здійснених цього року в процесі підготовки до опалювального сезону, показала, що порушення закону тут є системними, заявляє Володимир Лаба. При цьому лише в поточному сезоні «наліво» пішло понад 350 мільйонів гривень. Головний механізм такого «дерибану» — допуск до участі в тендері так званих «пов’язаних осіб», а простіше кажучи — кількох фірм (часто підставних), що мають одного власника.

Прикладів безліч. У Кривому Розі до тендеру на капремонт теплових мереж, який оцінили в 11 255 900 гривень, управління житлово­комунального господарства допустило фірми «СтройАльянс» та «Універсалгазбуд», власником яких виявився один і той самий підприємець — Сергій Ларіоненко. Капремонт житлових будинків у Донецьку оцінили в 3 мільйони 800 тисяч гривень. До тендеру допустили ТОВ «Строма» і ТОВ «Міське будівництво». Засновником обох є Іван Гветадзе. Перефразовуючи відомого коміка: «Зображуємо конкуренцію».

«Звісно, замовнику та учасникам дуже зручно вирішувати фінансові питання разом, домовившись заздалегідь про ціни та процент «відкату», ніж турбуватися про економне та раціональне витрачання дер­жавних коштів, — коментує пан Лаба. — Все це призводить до недобросовісної конкуренції, корупційних дій та значних втрат державних коштів, що становить від 20—30 відсотків перекачки грошових коштів у посередницькі структури».

Широко розрекламована столичним мером Леонідом Черновецьким та його командою програма «Твій дім, твоє подвір’я» покликана була протидіяти зловживанням у ході ремонту житлового фонду та підготовки до зими шляхом адресного виділення коштів. Як виявила перевірка Тендерної палати, тут просто змінили схему «дерибан»: замість проводити підставні аукціони, посадовці міської та районних адміністрацій «домальовують» на папері додаткові обсяги робіт, які насправді ніхто виконувати не збирається, а вартість реальних робіт завищують іноді в кілька разів. Так, райдержадміністрація Шевченківського району столиці за програмою «Твій дім, твоє подвір’я» виставила на тендер роботи вартістю 6 мільйонів 714 тисяч гривень. При цьому передоплата мала здійснюватися у розмірі 50 відсотків. «Отримавши гроші наперед, виконавець робіт може виконувати роботу, як йому заманеться. Така передоплата суперечить нормам закону та принципам ефективного використання державних коштів», — каже голова правління Тендерної палати. При цьому в «дефектних актах», які повинні містити перелік місць виконання робіт, не зазначені вулиці, номери будинків, прізвища посадових осіб, які затверджували перелік робіт та печатки установи, що досліджувала пошкоджені об’єкти. Виникає логічне запитання: а що ж тоді ремонтуватимуть і на що конкретно виділяли кошти з районного бюджету? Врештірешт, за результатами торгів обрано не одного переможця, а дванадцять, хоча умови тендеру не передбачали поділу предмета закупівлі на лоти (частини).

«Так і виходить, що ціни на комунальні послуги постійно зростають, а їх якість залишається такою ж низькою, — підсумовує Володимир Лаба. — Бо ця різниця осідає в чиїхось кишенях». Дані про зловживання «комунальних бонз» у всіх регіонах України Тендерна палата днями передасть на розгляд прокуратурам. Але чи дійдуть ті справи до судового розгляду та покарання нечистих на руку співробітників мерій різного рівня?