Михайло Чечетов: Свято на нашій вулиці настане

23.11.2007
Михайло Чечетов: Свято на нашій вулиці настане

Коли Михайло Чечетов в інтерв’ю «УМ» зазначив, що йому відомо «в десять разів більше, ніж журналістам», це було єдине твердження, з яким авторка цих рядків погодилась на всі сто. Преса дійсно небагато знає про підкилимні ігри та сепаратні переговори між позірними ворогами чи заклятими друзями від політики. Проте з нахваляння особи, яка у ВР традиційно «диригує» голосуванням «регіоналів», зиску нам було мало. Від більшості питань Чечетов ухилявся, повторюючи, що, мовляв, у свій час усі про все дізнаються. Чесно кажучи, чекання перевтомило український соціум. Сподіваємось, що сьогодні, коли у Верховній Раді VI скликання почне формуватися «помаранчева» коаліція (так принаймні обіцяли вожді БЮТ та «НУНС»), ясності в країні трохи побільшає. У Партії регіонів очікування, утім, зовсім інші.

Про двох Вікторів і третього зайвого

 Пане Михайле, судячи з того, що ваш колега Василь Хара припускає створення широкої коаліції, де Прем’єром міг би бути Балога, а спікером — Янукович, Партія регіонів не залишає ідею єднання з «Нашою Україною»?

— Партія регіонів завжди виступала за створення коаліції національної єдності — задля цього вона йшла на вибори і перемагала. А що стосується персоналій, то із цим — до БЮТ. Це там 24 години на добу можуть розповідати про те, хто має стати Прем’єр­міністром і який він (або вона) розумний та красивий. Для України питання про те, хто посяде це крісло, є другорядним, головне — стратегічні напрямки: об’єднання країни та консолідація суспільства. Хоча, звісно, для мене найбільш потужна фігура на посаді Прем’єр­міністра — це Янукович. Згадайте, що висування Януковича на посаду Прем’єр­міністра відбувалося під гаслом «Два Віктори — одна Україна»...

 Тож третьому Віктору — Балозі — «Регіони» не збиралися пропонувати прем’єрське крісло?

— Віктор Балога — державна людина, що працює на країну. Кого тут хоче бачити Партія регіонів, я вже сказав.

 А як щодо спікера?

— Якщо виходити з того, що головне завдання політика — об’єднувати, а не роз’єднувати, то задля реалізації цього посаду спікера мусить посісти така, наприклад, людина, як Іван Степанович Плющ. Він ніколи не був націоналістом, екстремістом чи авантюристом. А якщо казати про нашу партію, то Раїса Богатирьова, я вважаю, є цілком гідною кандидатурою. І Янукович, і Колесников... Хоча якщо виходити з потенціалу Януковича, то більш продуктивно він міг би працювати у ранзі Прем’єра. Консолідуючий заряд несуть у собі і люди з Блоку Литвина, і сам Володимир Михайлович Литвин. Або й комуністи: Мартинюк, Симоненко...

 Пане Михайле, якщо начистоту: ви ведете переговори з «Нашою Україною»?

— Ви повинні чітко усвідомлювати, що таке офіційні переговори між політичними силами. Їх Партія регіонів буде вести тільки після формування фракцій. А це станеться лише після присяги депутатів, після початку роботи Верховної Ради. Зараз депутати просто зустрічаються, п’ють каву і говорять не тільки про жінок.

 А можна уточнити: з ким саме з «Нашої України» або БЮТ ви говорите «не тільки про жінок»?

— Я в парламенті з 1994 року, як і багато інших. Думаєте, депутати, які в залі є політичними опонентами, не відпочивають разом в одному санаторії і не катаються разом на лижах з однієї гори? Обмін інформацією є постійним і глибоким. І кожен з нас знає, хто чим дихає.

 Компліментарність на адресу Плюща означає, що ПР голосуватиме за нього, якщо ця кандидатура буде запропонована на спікера?

— Я Івана Степановича знаю з 1994 року. Ще раз повторюю: це патріарх української політики, державна людина, і якщо особи такого калібру, як він, будуть висунуті на посаду Голови Верховної Ради, Партія регіонів їх підтримає.

 Це головний робочий варіант на сьогоднішній день для Партії регіонів? Маю на увазі те, що Плющ, який публічно підкреслює свою прихильність до широкої коаліції, ставши спікером, може довести Раду до потрібної «кондиції» — ви на це розраховуєте?

— От у чому принципова різниця між нами та БЮТ? Вони вважають, що треба створити коаліцію за принципом закритого акціонерного товариства. Зачинити туди двері і вибирати на всі посади тільки коаліціантів: хоч і дурень, зате свій... Це недолуга і злочинна політика. А розумні люди є скрізь, хоча в нас, звісно, концентрація професіоналів та інтелектуалів вища за всіх. Так що ми готові працювати в коаліції з усіма, хто поділяє наше бачення розвитку держави, а ядром її має стати Партія регіонів — як переможець парламентських виборів.

Про трьох сміливців та переваги Криму над Таїті

 Хто конкретно з БЮТ чи «НУНС» поділяє, як ви кажете, ваше бачення розвитку держави?

— Ви знаєте, коли людина йде з одного заводу і влаштовується на інший, це не проблема того роботодавця, до якого приходять, — це проблема того, від якого йдуть. Бо йдуть від хамів, бездарів і дилетантів. Так само і в парламенті. Розумні люди з БЮТ чи «НУНС» ще в Раді минулого скликання перейшли до тих, хто несе в собі конструктив. Набридло їм у туалетах лампочки викручувати, соромно стало, захотілося працювати...

 Поки що йдете ви. І йдете від моїх запитань... Та чи дійдете ви до якихось прізвищ?

— На сьогодні троє осіб набрались мужності і публічно оголосили, що вони не поділяють позицію своїх лідерів, чия політика є авантюристичною. (Маються на увазі Плющ, Петьовка та Кріль — члени «Нашої України», які не підписали зобов’язання щодо коаліційної угоди між «помаранчевими» силами). Але настане момент, коли десятки депутатів проявлять себе відповідним чином.

 Ви впевнені, що такий момент настане?

— Подивимось. Знаю одне: «помаранчева» коаліція померла, не встигнувши народитись.

 А якщо сьогодні, після відкриття сесії, БЮТ та «НУНС» підпишуть угоду про створення «помаранчевої» коаліції?

— Хіба це вперше? Ну попрацює Тимошенко ще пару місяців, а потім усе це розіб’ється на друзки. Тому що «помаранчева» коаліція абсолютно безперспективна. Нам казали: та хай вони вже утворять коаліцію, зганьбляться зайвий раз, щоб було видно, хто на що спроможний. Але ж страждати буде народ. А ті, хто вчергове спричинять політичну кризу, як їздили на 600х «мерседесах» із трьома джипами охорони, так і будуть їздити. Як жирували на Канарах і Таїті, так і будуть жирувати...

 А ви на чому їздите і де відпочиваєте? Ваші однопартійці?

— Знаєте, я 13 років у структурах виконавчої влади або в парламенті. Жодного разу не відпочивав за кордоном. Тільки в Криму. Щодо машини — дружина їздить на БМВ.

 А ви?

— Ні. У мене немає й прав на керування автомобілем.

Штати нам не указ, бо там народні обранці чесно ходять у Сенат

 Повертаючись усе ж таки до «похованої» вами «помаранчевої» коаліції. «Регіони» люблять наголошувати на тому, що «коаліція з перевагою у два голоси довго існувати не буде». Скажіть, чому в такому разі існує Сенат Сполучених Штатів, де співвідношення демократів і республіканців становить приблизно 51 на 49?

— Тому що коаліція має бути ефективною та дієздатною. Це ще Віктор Андрійович сказав. А дієздатність полягає у можливості приймати рішення постійно. Із запасом у два голоси це неможливо. Бо в «Нашій Україні» та БЮТ є люди, які заплатили за свої місця, потяг довіз їх до потрібної зупинки, тепер вони вийшли і їх палицею не заженеш у парламент. Після прийняття присяги їх у Раді не побачиш, а це значить, що жодне голосування потрібних 226 голосів не набере. Хіба що вони норму про голосування «сам за себе» скасують, будуть від них ходити по десять осіб і за всіх голосувати. Так що у Сполучених Штатах ситуація принципово інша.

 Ще один контраргумент (від Раїси Богатирьової, зокрема) полягав у тому, що коаліція без Партії регіонів не повинна бути створена, бо «половина країни не може бути в опозиції». Тобто інша половина — «помаранчева» — може бути в опозиції, а ваша — ні? І взагалі, чи правильно влаштовувати подібне штучне протистояння?

— Ні. Я ж тому і кажу: не буде перспективи у нашої країни, якщо буде створена однокольорова опозиція. Тільки сили, що мають підтримку і на заході, і на сході, мусять її формувати. Тільки така коаліція об’єднає країну і консолідує суспільство.

«Регіони» не підтримають імпічмент Президента

 Працювати в опозиції — бодай теоретично — ви готові?

— Звісно. Ми не боїмось опозиції. І де б ми не були, у владі чи опозиції, ми ніколи не будемо працювати на руйнування держави. Не так як «Наша Україна» та БЮТ у парламенті минулого скликання.

 Тобто істерик на кшталт тих, які влаштовували відразу після оголошення результатів виборів Шуфрич та Богословська, не буде? Вони обіцяли здати мандати і зірвати роботу парламенту.

— Я думаю, це були емоції. Ні, ще одних дострокових виборів не буде. Бо я не знаю, що тоді станеться з країною.

 Питання, звісно, риторичне: якщо буде створена «помаранчева» коаліція і Президент внесе кандидатуру Юлії Тимошенко на посаду Прем’єр­міністра, ви підтримаєте її?

— Ні, звичайно.

 У майбутньому ви так само ігноруватимете будьяку ініціативу від «помаранчевої» коаліції? У цьому Партія регіонів є монолітною?

— Дивлячись по обставинах. Якщо запропонований законопроект матиме ефект та користь для держави, то чому б його не підтримати? Ми ж не БЮТ, який діє за принципом, що все, що походить не від нас, є злом...

 Ви так нападаєте на БЮТ, пане Михайле! А якщо Блок Тимошенко, суто гіпотетично, розпочне процедуру імпічменту діючого Президента, ви й у цьому випадку його не підтримаєте?

— Ні. Країна цього не витримає. Нам потрібен відпочинок бодай на два роки. Постійний струс призведе до повної руйнації держави.

Про події днів давно минулих

 Партія регіонів не шкодуватиме, що свого часу відмовилася від посади першого віцепрем’єра, як це пропонували вам «помаранчеві»?

— Слухайте, ми ж серйозні люди! Вони розвалять країну, а ми нестимемо спільно з ними відповідальність? Ніколи цього не буде. Або ми — влада, або опозиція...

 Ви у владі були вже двічі. У ті часи, коли ви очолювали Фонд держмайна, «Криворіжсталь» була продана Пінчуку й Ахметову буквально за «копійки». Згодом ви свідчили про те, що Кучма чинив на вас тиск у цьому злочинному питанні. Відтоді ви не переглянули трактування?

— Ні, я нічого подібного не казав. Усе це брудні політтехнології, які були спрямовані на те, аби понизити рейтинг Партії регіонів.

 Але ж «Криворіжсталь» була продана задешево! Цього ви не будете заперечувати?

— «Криворіжсталь» була продана за тією ціною, яка була актуальна на той момент. Я категорично проти того, аби найкращі стратегічні національні активи віддавали іноземцям. Наше багатство повинно залишатися в Україні. І коли проходив конкурс по «Криворіжсталі», він проходив згідно з тими законами, які діяли тоді. Що поганого сталося? Іноземцям ми нічого не віддали. Підприємство успішно розвивалося, нікого з працівників не звільнили... За рахунок коштів, які надійшли в держбюджет від продажу «Криворіжсталі», держава підняла мінімальні пенсії... На мій погляд, це був один із найкращих продажів...

ДОСЬЄ «УМ»

Чечетов Михайло Васильович

один із заступників голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді V скликання.

Народився 3 жовтня 1953 року у Курській області (Росія), але потім до 20 років жив у місті Єнакієве Донецької області. Вищу освіту здобував у Харкові. Надалі працював на виробництві та навчався в аспірантурі, після чого став викладати у ВНЗ.

У 1994 р. став народним депутатом — балотуватися до ВР йому запропонували «друзі в Донбасі». В той час він був членом Ліберальної партії України. Наступні вибори до ВР Чечетов програв, але, втративши статус народного обранця, здобув посаду державного службовця — заступника міністра економіки; у 1999 р. його було призначено першим заступником голови Фонду держмайна, у 2003 р. — головою ФДМУ.

Сьогодні член Партії регіонів Михайло Чечетов прийматиме присягу народного депутата України, потрапивши до ВР VI скликання за списками ПР під номером 135.