Нотр-Дам і нам

Свічки пам’яті відучора запалили і українці Франції. Цьогорічні заходи розпочалися минулої суботи покладанням вінків і колосків під Тріумфальну арку та месою у соборі Паризької Богоматері, яку правив архієпископ української автокефальної церкви з Бельгії Андрій Пешко і ректор собору «Нотр­Дам де Парі» Патрік Жаке. Після панахиди українці вкрили свічками пам’яті площу біля найповажнішого собору Парижа. Горітимуть свічки і наступної неділі — під час меси у кафедральному соборі Святого Володимира Великого. Цього ж дня у сквері Тараса Шевченка французькі політичні діячі покладуть вінки до пам’ятника Кобзарю, де також відбудеться «читання пам’яті» — оприлюднення свідчень тих, хто вижив під час страшних подій 1930х.

Франція поки що не належить до країн, які визнали Голодомор геноцидом українського народу. Однак у цьому питанні останнім часом відбулися суттєві зрушення. Один із провідних французьких дослідників теми голоду, історик Ніколя Верт, спираючись на знайдені документи, доходить у своїх статтях висновку, що події в Україні 1932—33 років були геноцидом. Хоча раніше месьє Верт уникав такого формулювання.

У французькому парламенті було три пропозиції щодо закону про визнання Голодомору геноцидом. Перша — 2002 року — зібрала лише два підписи, друга — 2006го — десять, а третя, яка датується початком жовтня цього року, отримала тридцять підписів. Аби подати її на голосування під час пленарного засідання, необхідно 100 голосів підтримки.

Франція має вже досвід такого роду — 2001 року Національна Асамблея проголосувала закон щодо вірменського геноциду 1915 року.

— Проводити закони, що стосуються історичної пам’яті, у Франції надзвичайно складно, — говорить заступник голови асоціації «Україна—33» Фредерік Гнида. — Це пов’язано з минулим Франції. Деякі політики побоюються, що коли порушуватимуться такі питання, то доведеться поставити під сумнів і деякі моменти, що стосуються колоніального минулого Франції. Але для України перспектива є. Потрібно щонайменше підняти інформаційну хвилю. Деякі статті в пресі з’являлися, але важко ще назвати їх масовим явищем. Це питання до громадських організацій, науковців, представників університетських кіл.

Автором пропозиції щодо Голодомору у Національній Асамблеї Франції є депутат Крістіан Ваннест, який уже двічі пропонував проект такого закону. «Провести закон буде нелегко, — каже він у розмові з «УМ». Є три основні перешкоди. По­перше, історіографія Франції схиляється радше до лівої інтерпретації, ніж правої. По­друге, ми проголосували низку «законів про пам’ять», які наразі є джерелом конфлікту. Багато депутатів більшості воліють обминати такі теми. Але найголовніше — потрібен пресинг із боку громадськості. Українська громада у Франції нечисельна, проте особисто я запрошую всіх українців, які живуть у Франції, створити цей пресинг. Хоча й розумію, що українська громада не є виразником значної частини електорату. Але саме так діяла тут вірменська діаспора».

А ТИМ ЧАСОМ...

У четвер у центральному соборі Брюсселя — соборі Святого Михайла і Гудули — відслужили молебень у пам’ять про жертви Голодомору в Україні, повідомляє РІА «Новості». Нагадаємо, що напередодні своє благословіння українцям, котрі мешкають в державах ЄС і вшановують 75ту роковину Голодомору, надіслав Папа Римський Бенедикт XVI.

Присутній на богослужінні у Брюсселі посол України при ЄС Роман Шпек закликав міжнародну спільноту визнати Голодомор геноцидом, засудити дії тоталітарного режиму СРСР проти українського народу.

Юлія КОСИНСЬКА

Париж