Номер 196 за 25.10.2007
ПОШУК
Розширений пошук
Республіка Крим  Херсонська  Запорізька  Донецька Луганська Дніпропетровська Харківська Миколаївська Одеська Кіровоградська   Полтавська Сумська Черкаська Чернігівська Київська   Вінницька Житомирська   Рівненська Хмельницька   Тернопільська Чернівецька Івано-Франківська Львівська Волинська Закарпатська
МЕНЮ
Архів
Про “УМ”
Реклама в “УМ"
Передплата на “УМ”
Контактна інформація
Архів опитувань
Карта сайту
РОЗСИЛКА
Підписатися
Відписатися
ОПИТУВАННЯ
  Чи вже визначилися ви з тим, за яку політичну силу (чи її представника в мажоритарному окрузі) голосуватимете на парламентських виборах у жовтні 2012 року?
так
ні
точно не піду на вибори
     

Європеєць із Крячківки
На малій батьківщині вшанували видатного подвижника українства Федора Вовка
Василь НЕЇЖМАК   

У селі Крячківка Пирятинсь­кого району урочисто відкрили меморіальну дошку видатному землякові — етнографу, літератору, фольклористу, археологу й антропологу Федору Вовку. Зініціювали її встановлення районна рада та міжнародна громадська організація «Полтавське земляцтво». Вони ж допомогли організувати в цей день науково–практичну конференцію, присвячену багатогранній діяльності дослідника, на базі пирятинської філії Європейського університету.

У такий спосіб нарешті «повернувся» на свою малу батьківщину той, кого наприкінці ХІХ — початку ХХ століть мали за честь запрошувати до членства у національних наукових товариствах світила європейської науки. Вихідець із сільської глибинки став справжнім європейцем не лише тому, що в 1876 році змушений був емігрувати за кордони Російської імперії. Закінчивши природничий факультет Київського університету, він набув енциклопедичних знань і присвятив своє життя дослідженню першовитоків української нації.

При цьому волів послуговуватися не міфами, а всебічним вивченням підвалин українства. Живучи у Львові, очолював етнографічну комісію Наукового товариства ім. Т.Шевченка. Його численні тогочасні археологічні експедиції на терени Наддніпрянської України, в тому числі й на рідну Полтавщину, стали своєрідною класикою жанру. Зробленого Федором Вовком у царині етнографії, фольклористики чи тієї ж археології вистачило б, здається, на доробки цілих науково–дослідницьких установ.

А були ж іще й закордонні видання «Кобзаря» у тісній співпраці з такими ж подвижниками українства (до женевського він написав передмову), і ґрунтовне наукове осмислення творчості Тараса Шевченка. Власне, праця Федора Вовка «Т.Г.Шевченко і його думки про громадське життя», видана ще в 1879 році, стала однією з перших ластівок наукового шевченкознавства. Тож зовсім не дивно, що цей європеєць із Крячківки виявився «небажаною персоною» як для царської Росії, так і для радянської імперії.В останній його охрестили «українським буржуазним націоналістом», наклавши табу на багато творів, які повертаються до нас тільки в незалежній Україні.

Статті по темі Друкована версія
Обговорити у форУМі
РОЗДIЛИ
ІнФорУМ
Політика
Розслідування
Світ
Селяни і Ко
Кримінал
Минуле і думи
Культура
Спорт
Калейдоскоп
ПОГОДА
Погода в Києві і по всій Україні.
КУРСИ ВАЛЮТ

НБУ

ГОРОСКОП
НОВИНИ САЙТУ
Реклама (06.09.10)
 



Разрешение на работу для иностранцев