Учора в київському Музеї Михайла Грушевського завершилася дводенна міжнародна наукова конференція «Переяславська рада 1654 року», організована спільно з Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАНУ, видавництвом «Смолоскип», Канадським Інститутом українознавчих студій. Вчені з Польщі, Білорусі, Росії поряд з істориками з України та діаспори отримали нагоду вислухати один одного та висловитися про цю неоднозначну, але, безумовно, важливу подію на тлі світової історії. Українську науку представляли, серед інших, такі світила, як Ярослав Дашкевич, Віктор Брехуненко, Ярослав Федорук, Тарас Чухліб, Юрій Мицик, Тарас Гунчак (США), Зенон Когут (Канада). Доктор Мирослав Нагельський з Варшави розповів про шведсько-козацькі контакти в часи Богдана Хмельницького, Тетяна Яковлєва з Санкт-Петербурга дослідила зіткнення традицій і персоналій у козацько-московському спілкуванні, Генадзь Саганович iз Мінська — Хмельниччину на землях Білорусі. Читачам «УМ» пропонуємо ознайомитися з висновками деяких учених та організаторів конференції.

...18 січня 1654 року в Переяславі відбулася рада, яка ухвалила «об'єднати Україну з Росією». Про це українським школярам, студентам і трудящим щороку нагадували — уроками, лекціями, фільмами, виставами і книгами. За останніх 12 років ми трошки відпочили від цієї ідеології. Вчені, протверезівши від пропаганди, почали замислюватися: «А чи була рада»? і, аналізуючи раніше недоступні джерела, відповідали: «Ні, не було!» Але політика — річ безперервна. І от починається стара пісня. Офіційні святкування (підкріплені навіть випуском ювілейної монети «Переяславська рада»), незважаючи на численні протести громадськості, усе ж відбудуться. Одне тішить — свято не буде «всенародним».
Що ж насправді відбувалося в 1654 році — читайте в розділі "минуле і думи"