Сирени двох поліцейських мотоциклів хутко розганяють автівки та численних туристів по узбіччях вузеньких вулиць Риму. 80 км/год у цьому лабіринті, особливо для автобуса, — справжній екстрим. І все ж — жодної зупинки на сотні перехресть. Їдучи за всіма правилами, через затори Вічного міста не пробратися й за кілька годин. А для учасників третього етапу «Золотої ліги» організатори відводили на дорогу від готелю до Олімпійського стадіону не більше 30 хвилин.

Пригадуєте минулорічний весільний бум 07.07.07? Люди прагнули якщо не одружитися, то хоча б зробити щось пам’ятне в таке «щасливе» число: зачати дитину, відсвяткувати день народження (який насправді припадає на іншу дату), стрибнути з парашутом тощо. Сьомого числа сьомого місяця дві тисячі сьомого року було встановлено справжній рекорд за кількістю весіль: сотні тисяч закоханих по всьому світу вважали, що саме це поєднання чисел стане для них запорукою щастя. Тільки в Україні 7 липня минулоріч зареєстрували понад 5 тисяч шлюбів. А цього року, очевидно, цей рекорд поб’є дата 08.08.08. Молоді пари намагалися «застовпити» в РАЦСах місце на одруження 8 серпня 2008–го ще з минулої осені, хоча, згідно з правилами, бронювати час для шлюбу можна не раніше, ніж за три місяці.

«Склалася парадоксальна ситуація, коли український народ, який поклав на вівтар боротьби з нацизмом близько 8 мільйонів своїх синів і дочок, досі не має можливості представити світові інформацію про свої жертви на одній з найбільших нацистських фабрик смерті — концтаборі Аушвіц–Біркенау», — каже завідувачка науково–дослідного відділу Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941—45 років Марина Шевченко. Музей уперше на повен голос заявив про цю понад півстоліття замовчувану несправедливість. У травні тут відкрито виставку «Концтабір Освенцім — український вимір», на якій представлено понад 300 пам’яток і документів з фондів музею, Центрального державного архіву громадських об’єднань, Державного архіву СБУ.
Можливо, ця вражаюча виставка з часом стане основою Української національної експозиції в самому Аушвіці, де майже півстоліття діє музей з експозиціями тридцяти держав. Але не України. Увесь цей час вихідці з колишнього СРСР — представники різних народів — в радянському виставковому павільйоні значилися «росіянами».

На жаль, чемпіонат України з баскетболу серед представниць прекрасної статі великою популярністю не користується. А даремно. Емоції тут часом вирують такі, що розважливим чоловікам і не снилися. Цей сезон у вищій лізі став особливим — столичній команді ТІМ–СКУФ вдалося перервати гегемонію «Козачки» та «Дніпра» й виграти чемпіонство після семирічної перерви.
Минулої суботи відбувся вирішальний матч фінальної серії, в якому «скуф’янки» переграли в Дніпропетровську минулорічного чемпіона — «Дніпро». У неділю команда відсвяткувала успіх уже в неформальній обстановці, а наступного дня капітан колективу Інна Кочубей, більше відома в баскетбольному світі під прізвищем Єгорова, завітала до редакції «УМ».

Тоді як чоловічі українські команди в фазу «плей–оф» лише збираються вступити, представниці прекрасної статі у вівторок уже почали розіграш медалей. У стартовому матчі півфінальної серії до двох перемог у Дніпропетровську чемпіонки країни з «Дніпра» невимушено розібралися з четвертою за підсумками двох етапів командою, бердянською «Чайкою», перегравши її з розгромним рахунком 135:56 (64:30). Особливо в складі господарок відзначилися Юлія Яхіна й Ганна Покойова, які набрали по 23 очки, а також Марина Сазоненко (22). За гостей 17 пунктів назбирала Євгенія Якуніна. Можна не сумніватися, що наступне побачення команд 11 квітня стане для них і останнім у цьому сезоні.