Буремні події на Донбасі весною 2014 року змінили долю як України, так і українців і стали своєрідним індикатором, показавши, хто є хто.

Важко заперечити, що ми живемо в «нудні» часи (хоча днями очільник офісу президента, пан Богдан, написав у «Фейсбуці»: «Скукатища!») — буремність нашого життя зашкалює в суспільно-політичному аспекті. А з приходом нової влади складається враження, що Україна взагалі злетіла з гальм...

Долі провідників Організації українських націоналістів від заснування організації у лютому 1929 року тісно пов’язані з їхніми дружинами.

Початок нового року для українців, на жаль, приніс чимало трагічних подій.

Демографічна ситуація в Україні викликає занепокоєння, адже населення України стрімко скорочується — за даними Держстату, нас зараз близько 42 мільйонів осіб — і ця сумна тенденція має цілком логічні пояснення як політичного, так і соціально-економічного плану.

Новообрана українська влада не дає пересічному українцю нудьгувати, ледь не щоденно підносячи «сюрпризи» як не політичного штибу, так соціально-побутового.

Про Аллу Горську чув ще з дитинства, а трирічним малюком навіть бачив її, коли вона з Надійкою Світличною, її найкращою подругою, приходила в гості до батьків в нашу тісну київську однокімнатну «хрущовку»...

Досить дико виглядає на 29-му році незалежності України намагання деяких антиукраїнських сил призупинити абсолютно законний і логічний процес декомунізації, як у Києві так і в Харкові.

Сучасні війни потребують і сучасних технологій, адже розвиток науки й техніки не стоїть на місці. Не є винятком і російсько-українська війна на сході наших рубежів.

Голова Київської організації партії «УНА-УНСО», співробітник секретаріату Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Ігор Мазур недарма має позивний «Тополя», адже двометрового козарлюгу важко не помітити.