Учора в Києві пройшла коротка спаринг-конференція «Приєднання України та Росії до СОТ», центровими фігурами якої були заступник міністра економіки нашої країни Валерій П'ятницький та його російський колега, керівник департаменту Мінекономрозвитку та торгівлі РФ Максим Медведков. Стало ще більш очевидно, що за бажанням швидше за сусіда приєднатися до Світової організації торгівлі стоїть не тільки «творче змагання» державних амбіцій, а й, насамперед, великий економічний зиск (або, у випадку пізнішого вступу, — чимала втрата) для національних виробників-експортерів.

Товарообіг минулого року між Україною та Росією у 23 млрд. доларів посол РФ в Україні Віктор Черномирдін вважає недостатнім і переконаний, що реально можна досягнути 50 млрд.доларів. П'ять років тому товарообіг складав тільки 9 мільярдів. Згадану динаміку російський амбасадор називає «абсолютно фантастичною». «І повинен сказати, що ніхто ж не напружувався по-справжньому, ніхто грижу не нажив», — розмірковує Віктор Черномирдін в інтерв'ю газеті «Дело». Він пригадав, що за часів СРСР товарообіг складав 70 млрд. доларів. Чи досягалися такі показники без грижевих напруг, амбасадор не уточнив.

Про незвичайне затримання повідомила прес-служба Управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області. У суботу Віталій Максимов повертався з міської толоки в пасажирському автобусі.

Під час засідання Ради міністрів закордонних справ держав-учасниць СНД, на якому особливе питання має приділятися гуманітарній співпраці в рамках Співдружності, українська сторона планує ініціювати обговорення економічних питань. Зокрема, що стосуються кроків окремих країн-членів (читай Росії. — Авт.) щодо своїх партнерів по СНД, які робляться «без попередження, і які не відповідають міжнародним торговельним правилам та стандартам». Адже такі дії, як натякають українські дипломати, вкотре доводять подальші сумні перспективи існування Співдружності. «Це (такі кроки. — Авт.) не може з нашого боку сприйматися як позитивний сигнал щодо подальшого співробітництва в рамках СНД», — говорить у відповідь на запитання «УМ» речник МЗС Василь Філіпчук.

Україна взяла позику у Світового банку в 86,587 мільйона доларів США на проект «Рівний доступ до якісної освіти», який стартував цього року. Крім того, з держбюджету буде виділено 9, 673 млн. доларів США. Ці гроші буде спрямовано на три основні завдання.

Позавчора в Нью-Йорку були названі цьогорічні лауреати Пулітцерівської премії, яка є відповідником кінематографічного «Оскара» в галузі журналістики. Пулітцерівські нагороди, засновані американським журналістом Джозефом Пулітцером, вручаються з 1917 року. Преміями відзначено дві газети з регіонів над Мексиканською затокою, які минулого року були знищені ураганом Катріна, але ці газетні видання продовжували виходити навіть в умовах природного катаклізму. Йдеться про газети «Таймс-Пікойні» з Нового Орлеану та «Сан Геральд» з міста Білоксі, штат Міссісіпі, які отримали грошові додатки до премії в сумі 10 тисяч доларів. Перше з видань інформувало населення про останні події з регіонів катастрофи, можливі способи виживання й порятунку від стихії навіть тоді, коли редакційні приміщення вже були затоплені водою.

Сьогодні блок «Наша Україна» оприлюднить свою позицію щодо майбутньої парламентсько-урядової коаліції. Якщо конкретно, то з приводу протоколу, який минулого тижня підписали Юлія Тимошенко, Роман Безсмертний і Олександр Мороз. Його скріплення, здавалося б, наблизило «помаранчевих» до формування поствиборчої коаліції. Далебі: наступного ж дня в «нашоукраїнців» з'явилися претензії до шостого пункту протоколу, який, з-поміж іншого, дозволяє тій силі, що набрала найбільшу кількість голосів, пропонувати свою кандидатуру (читай — Тимошенко) на пост Прем'єра.

Напередодні на зустрічі з представниками Американської торговельної палати в Україні Юлія Тимошенко заявила, що готова відмовитися від президентських амбіцій на виборах 2009 року заради об'єднання «помаранчевої команди».

Останні два дні наріжним каменем суперечки між сторонами позивачів i відповідачів у Вищому адміністративному суді стала форма документа з результатами парламентських виборів. Головним аргументом Вітренко i К0 є те, що Центрвиборчком порушив закон, оформивши результати голосування у формі протоколу, а не постанови. Бо цей клятий протокол аутсайдерам просто неможливо оскаржити у суді. А от постанова ЦВК була б їм «до смаку» — судися скільки завгодно. ЦВК, звісно, ці закиди невдах відкидає i заперечує будь-які процедурні порушення зі свого боку.