Про це заявляє блок «Наша Україна», протестуючи з приводу присутності сторонніх у сесійній залі Верховної Ради. Справа в тому, що лише днями у ЗМІ з'явилися свідчення з документальними фото- i відеопідтвердженнями, як якісь невідомі сторонні особи 11 липня, під час масових сутичок у парламенті, били народних депутатів з «Нашої України» i БЮТ. У читача виникне питання, а як невідомі братки могли потрапити до сесійної зали непоміченими? Адже перебувати там мають право лише парламентарії та запрошені високопосадовці. Відповідь проста: народні депутати ще багатьох своїх колег не знають в обличчя i за прізвищами, адже склад Верховної Ради цього скликання оновився приблизно на 60 відсотків. Тому вдягніть костюм iз краваткою i... ви вже замасковані під нардепа!

Називайте це хоч яким словом — консультаціями, переговорами, домовленостями, — а між «Нашою Україною» та «антикризовою» коаліцією вони таки почалися. Діло серйозне. Принаймні серед спрямовуючих та визначальних «нашоукраїнців» більше ніхто категорично не відкидає можливості зійтися в одному союзі з Партією регіонів.

В'ячеслав Кириленко належить до тієї когорти «помаранчевих» високопосадовців, про яких проросійські сили можуть відгукуватися як про «націоналіста». Адже на своїй посаді, яку він займає з вересня минулого року (до того він був міністром соціальної політики), В'ячеслав відстоював питання відновлення справедливості щодо ОУН-УПА, відродження духовної та історичної спадщини України, захисту українського ринку від засилля російськомовної книги, музики тощо. Перспектива, коли уряд може очолити людина, яка робить по кілька помилок в одному українському слові, Кириленка не може не засмучувати. Є ризик, що багато напрацювань нинішнього віце-прем'єра можуть не знайти свого продовження в новому, «антикризовому», уряді.
Чому Кириленко не буде працювати в уряді разом iз «регіоналами», які ідеї він хоче, але не знає, чи встигне, реалізувати на своїй посаді, чому він виступає за розпуск парламенту і чому прагне частково закрити кордони для ввезення російської книги — в ексклюзивному інтерв'ю для «України молодої».

— Юрію Віталійовичу, сьогоднішню нараду Президента з силовиками (розмова відбувалася у середу ввечері. — Авт.) окремі депутати від Партії регіонів уже «охрестили» підготовкою Банкової до силового сценарію. Про що йшлося насправді?
— Зустріч із Президентом носила робочий характер, ми обмінялися інформацією щодо забезпечення законності й правопорядку в країні, особливо акцентуючи на діяльності міліції із забезпечення вільного, мирного волевиявлення громадян будь-яких політичних переконань.
— Отже, про силовий варіант не йдеться?
— Можливим є варіант убезпечення держави від неконституційних дій реваншистів. Дехто у Верховній Раді узяв на себе сміливість пропонувати голосувати за кандидатуру Прем'єра без внесення її Президентом, що є явним порушенням Кримінального кодексу, а саме ст. 109: «Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади».

Одна моя харківська знайома прийшла на іспит із сучасної української літератури у білій майці, на якій темним маркером було написано «Оленці від Жадана!». На екзамені, звісно, проблем не було, хіба що із заздрісними поглядами викладача. Студентське покоління Харкова виростає на віршах і прозі цього, як про нього кажуть, завжди молодого письменника, воно вчить українську, аби мати можливість поставити запитання Жадану під час зустрічі, й прогулює пари задля презентацій його нових книжок; воно, власне, ігнорує ті пари, поринаючи під монотонний голос викладача у світ героїв Сергія; воно ділиться автографами, спогадами від зустрічі із ним в арт-клубі «ОstаNNя барикада». Чи не вперше українська молодь знайшла себе у літературі, адже їй розповідають не про столітню давнину, а про те, що було, що є сьогодні в її житті; чи не вперше молодь має змогу говорити зі своїм письменником, говорити на «ти», говорити і бути почутою. Настала моя черга ділитися смайликами та словами Сергія Жадана, приводом до яких стала зовсім не поява чергової книжки, а рідкісне, слід сказати, для Харкова явище — кількаденна присутність у ньому харківського письменника.

Київське «Динамо» зараз набрало таких обертів, що в досвідчених уболівальників цієї команди виникає побоювання за подальший перебіг сезону. З часів Лобановського прихильників «біло-синього» футболу привчили, що в ньому бувають функціональні «ями». Просто при живому метрі їх передбачали й планували, а ось послідовникам не завжди вдавалося виходити на пік форми у потрібний момент. Але цього разу, мабуть, особливо хвилюватися не варто, бо йдеться не скільки про «повні оберти» у сенсі функціональної готовності команди, скільки про ігрову впевненість віце-чемпіонів країни. Першою ознакою дещо більшої «сили» «Динамо» в цьому сезоні стала безболісна ротація складу, що є найголовнішим в умовах гри на два, а то й на три фронти.

Коли спитати пересічного поляка, проти кого воювала УПА, почуємо відповідь: звичайно, проти поляків! Десятиліттями за нашим західним кордоном побутувало переконання, що саме в Польщі велася найзапекліша боротьба Української Повстанської армії. У формуванні цього переконання переплелися дві різні історичні події на двох територіях: антипольська акція в 1943 році на Волині, а також боротьба УПА на теренах Підкарпаття («десь у Бещадах») після війни.

Найближчими днями увага вітчизняних спортивних ЗМІ буде прикута до Будапешта, де відбувається 28-й чемпіонат Європи з водних видів спорту. Для спортсменів континенту це серйозна перевірка сил в офіційних змаганнях перед чемпіонатом світу-2007 у Мельбурні, де визначатимуться власники олімпійських ліцензій. Усі європейські збірні в Угорщину їдуть у всеозброєнні, оскільки вважають ці змагання найважливішими в 2006 році.

...Я не вірив і не вірю ні в які забобони і «прикмети» забобонного характеру. Але двічі в житті мені довелося визнати їхню, сказати б, пророчу символіку. Один із цих випадків пов'язаний з батьком.
Це було пізньої осені 1941 року або, певніше, навесні 1942-го — час у дитячій свідомості не закарбувався. Але був яскравий сонячний ранок. І в шибку нашого віконця настирливо билася якась пташка. «Буде дорогий гість», — сказала бабуся.

Бюджетним комітетом Верховної Ради схвалено проект пропозицій до основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік, ухвалений Кабінетом Міністрів України. Одним із пунктів цих пропозицій передбачено відновлення режиму надання податкових пільг стосовно спеціальних економічних зон та спеціального режиму діяльності технологічних парків.