Туреччина, яка дуже проситься в Європейський Союз, несподівано викинула коника. Під час візиту до північної, турецької, частини Кіпру прем’єр–міністр Туреччини Реджеп Таїп Ердоган зробив кілька заяв, які дали поживу для численних коментарів у світових ЗМІ. Передусім, глава уряду Туреччини заявив, що його країна не погодиться з головуванням Кіпру (себто його грецької частини) в ЄС, яке припадає на друге півріччя 2012 року. За словами Ердогана, на ці шість місяців Анкара заморозить усі контакти з Євросоюзом. «Ми не сприймаємо головування Кіпру, який не вважаємо державою. ЄС повинен обдумати наслідки своєї поведінки», — заявив глава турецького уряду.

Команда Януковича задекларувала велику кількість реформ, які, справді, конче потрібні Україні. Розпочали, але заплановане чи зроблене не відповідає інтересам рядових громадян.

«Україна молода» за 17—18 червня 2011 року опублiкувала замiтку «Градоначальнику розв’язали язика» — про скасування рiшення суду. Вважаю, що треба внести яснiсть.

З нагоди двадцятої річниці державної незалежності України Європейська Асоціація Українців (Брюссель) та Центр розвитку суспільства (Київ) оголошують конкурс письмових творчих робіт «Україна моєї мрії».

Запрошуємо всіх помріяти, якою кожен із нас хоче бачити Україну у ІІІ тисячолітті? В якому суспільстві кожен із нас хоче жити, яку державу будувати? На яких цінностях, засадах, ідеях має створюватись майбутнє України? Що необхідно зробити, щоб омріяна Україна стала реальністю?

...Від нової сільської школи стежина вивела на узвишшя, до залишків кам’яної брами. За нею — острівець минулого, точніше — його уламків. У глибині дворища, поміж струнких ялин та білокорих беріз проглядалася ще красива, незважаючи на зяючі порожнечею віконні та дверні отвори, одноповерхова будівля. На її фронтоні ще вціліло ліплення, подекуди збережені маскарони над вікнами, обсипана штукатурка. Таким ми побачили один iз численних палаців Вінниччини — в селі Нападівка...

Якщо візиткою, скажімо, Тернопілля є замки, то для Вінниччини характерні архітектурні пам’ятки більш пізніх часів — панські садиби та палаци. Проте й вони дійшли до сьогодення в різному стані — від добре збережених до руїн. Тільки замки руйнувалися протягом тривалого часу, а для багатьох палаців та садиб фатальною стала остання чверть століття. Якщо в 30–х роках минулого століття влада цілеспрямовано нищила культові споруди, що були окрасою наших міст і сіл, то тепер головною причиною загибелі палаців є байдужість як органів влади, так і населення до архітектурної спадщини в поєднанні з мізерними коштами, що виділяють на їхнє утримання, а то й зовсім не виділяють. А в багатьох селах це чи не єдині потенційні екскурсійні об’єкти, які можуть привабити туристів i стати джерелом поповнення місцевого бюджету.

Свято–Юріївський храм — одна з най­оригінальніших архітектурних пам’яток столиці. Це перша сучасна українська церква, оздоблена петриківкою. Символічні композиції між іконами, виноградини на балках, філігранно розписана арка, заквітчаний апостольський ряд зустрічають красою і теплом народного мистецтва постійних відвідувачів церкви. До речі, саме парафіяни храму запропонували майстриням iз селища Петриківка Галині Назаренко та Ірині Кібець розписати стіни в давньому козацькому стилі.

Історія пам’ятає чимало морських звитяжних подвигів українців. Це й походи київських князів Ігоря, Святослава, княгині Ольги не лише Чорним морем (зокрема й до Константинополя), а й Каспійським, а звідти — на Кавказ. Найбільш історично значимим був похід Великого Київського князя Володимира до Криму, у Херсонес, де він 988 року прийняв християнство й був хрещений.

Традиції київських князів чудово продовжили запорізькі козаки — вони були вправними корабелами та моряками. Їхні швидкохідні чайки здатні були перетнути Чорне море лише за 30 годин. Ця обставина збагатила XVII століття яскравими історичними подіями, значними перемогами, зокрема, над Туреччиною та її сателітами. Історики налічують у XVII столітті близько 50 походів козаків Чорним морем й до Криму. Це століття подарувало з середовища запорізького козацтва низку видатних отаманів, мореплавців, котрі є славою української історії. Саме козаки стали основною силою Російської імперії у завоюванні Криму. І саме тому теза про те, що Крим — «ісконно рускій», виглядає як мінімум великим перебільшенням. Української крові там пролилося немало.

Не так давно Україна відзначила 80–річчя одного з найвизначнiших особистостей у нашому суспiльному лiтературному життi, самобутнього лiтературознавця, поета й перекладача, iдеолога шiстдесятництва, довговiчного каторжанина Івана Свiтличного.