На старті нового сезону київський «Арсенал» не впізнати. Команда, яку в літнє міжсезоння очолив білоруський спеціаліст Леонід Кучук, стала справжньою грозою авторитетів. На стадіоні «Динамо», куди переїхали «безпритульні» «каноніри» в полюванні за Фортуною, «Дніпро» та «Шахтар» лише ціною неймовірних зусиль врятувалися від поразок. Загалом клуб президента Вадима Рабиновича взяв курс на залучення вболівальницької аудиторії. І, схоже, це наразі вдається. Про секрети таких метаморфоз «УМ» розпитала форварда «Арсеналу» Олександра Ковпака. Розповів 28–річний уродженець Сміли також і про своє особисте футбольне життя.

За всіх часів і народів мамине молоко було і залишається ідеальною їжею для немовляти. Натуральне, стерильне, поживне, воно легко засвоюється, захищає дитину від різноманітних інфекцій, сприяє формуванню власної імунної системи малюка, забезпечує його ріст і розвиток. Грудне вигодовування корисне і для мами — як профілактика виникнення мастопатії, пухлин молочної залози, матки та яєчників. Але фахівці наголошують: це — дещо більше, ніж банальне отримання їжі. Годування груддю — це налагодження правильного емоційного контакту, формування глибинних схем подальшої взаємодії дитини зі світом. І від того, чи буде дитина змалечку «товаришувати» з пустушкою, залежить набагато більше, ніж ми собі уявляємо. Про це і не тільки українські експерти говорили впродовж минулої семиденки — у рамках Всесвітнього тижня грудного вигодовування. «УМ» зустрілася із заступником директора Центру підтримки грудного вигодовування «Молочні ріки» Маргаритою Лежепековою та з’ясувала, від чого зникає і прибуває молоко, чому дитина відмовляється від грудей, як пустушка може стати «ліпшою подружкою» і що робити, аби уникнути цієї проблеми.

Дерев’яна Святодухівська церква XVII століття в Колочаві є відомою візиткою Закарпаття. В енциклопедії «Церкви України. Закарпаття» відомий мистецтвознавець Михайло Сирохман твердить, що вона «належить до найвищих архітектурних досягнень Закарпаття»: «Церква струнка і досконала в пропорціях. Головні елементи дивовижно збалансовані... Висока вежа завершена чудовим бароковим ансамблем», — пише він. Тепер величавість цієї пам’ятки архітектури можна побачити під дуже вузьким кутом зору — будівлю закривають несанкціоновані новобудови.

Реанімацією старого жанру вестерну в Голлівуді почали займатися вже давно — починаючи з фільму «Як боягуз Роберт Форд убив Джессі Джеймса» чотирирічної давності, продовжуючи вдалим експериментом братів Коенів «Справжня мужність» та закінчуючи синтетичними стрічками, що поєднують різні жанри: анімація «Ранго» Гора Вербінськи, постапокаліптичний вестерн про вампірів «Священик» Скота Стюарта та — ось тепер — «Ковбої проти прибульців» (Cowboys & Aliens) Джона Фавро.

Збирання врожаю ранніх зернових добігає кінця. Станом на позавчорашній день комбайни вже завершили роботу на 10,8 млн. гектарів. Зібрано 32,8 млн. тонн зернових при середній врожайності 30,4 ц/га. «Торік врожайність не перевищувала 24,7 ц/га», — заявив учора аграрний міністр Микола Присяжнюк. Сьогодні завершуються жнива у зонi Лісостепу та на Поліссі — тут обмолочено вже 84% площ. «Перешкоджають дощі, але у цих регіонах сконцентрована збиральна техніка, і як тільки погода налагодиться, ми одразу ж приступимо до роботи, — пообіцяв міністр. — Сьогодні ми збираємо в день зі 170 гектарів, а наші можливості дають змогу працювати на площі 550 гектарів».

Бiльшiсть читачiв одразу здогадається, що йдеться про мiнiстра освiти, науки, молодi i спорту Дмитра Табачника. Таку славу вiн зажив завдяки десяткам публiкацiй, iнтерв’ю, якi сипляться з нього, як з рогу достатку, i в яких вiн на всi лади паплюжить Україну. Аналiзу публiцистичного доробку мiнiстра присвячено книжку Івана Дзюби «Прокислi «щi» вiд Табачника. Галичанофобiя — отруйне вiстря українофобiї», Дрогобич: «Коло», 2010, на яку й будемо посилатися далi. Іван Дзюба вiдзначає «несхитнiсть Табачника у доведеннi того, що йому треба довести. Аргументiв йому нiколи не бракує, бо вiн їх не потребує. Сказати б, «не вживає». (с. 17). Хоч ця книжка малодоступна, але (поки що) її можна прочитати в бiблiотецi Академiї наук, то розгорнуту аргументацiю книжки переказувати не будемо, але кiлька цитат iз Табачника мовою оригiналу наведемо.

Пiд час перебування в Києвi з нагоди рiчницi Хрещення Київської Русi патрiарха Москви i всея Русi (чому не Росiї?) Кирила в радiо– i телепередачах, а також у пресi величали навiть не святим, а святiйшим. Зокрема, i в липневiй публiкацiї «Ілiя та Кирил зустрiнуться у Володимира» в газетi «Україна молода» є такi рядки: «...Святiйший патрiарх Кирил, Святiйший i Блаженнiйший патрiарх Ілiя II та Блаженнiйший митрополит Київський i всiєї України Володимир...» Дивує, хто дав право Гундяєву пiсля перевтiлення в Кирила величати себе «Святiйший»?! Цiкаво, що у вашiй газетi вiд 5 травня 2011 р. у публiкацiї «Блаженнi чистi серцем» читаємо, що 1 травня 2011 р. Папа Бенедикт XVI проголосив Івана Павла II (лише) Блаженним завдяки факту чудесного зцiлення ним вiд хвороби Паркiнсона 49–рiчної французької черницi Марi Сiмон–П’єр, яка молилася до покiйного Папи. «...Беатифiкацiя Івана Павла II, який залишив цей свiт 2 квiтня 2005 р., — iдеться в текстi замiтки, — є першим кроком на шляху до зарахування до лику святих... Хоча для мiльярда вiрних католицької церкви в усьому свiтi, i не лише для них, Іван Павло II ще за життя став святим...». Такого нiяк не скажеш про Гундяєва–Кирила та йому подiбних! Рiвно ж немає даних про його канонiзацiю (чи беатифiкацiю). Із цього випливає, що вiн — самозванець!

Учетверте залишити в Україні кубок турніру пам’яті Валерія Лобановського учора ввечері мала шанс наша «молодіжка», яка у фіналі цього змагання зустрічалася з узбецькими однолітками. Напередодні — у вівторок — у Києві стартував уже дев’ятий меморіал на честь великого тренера київського «Динамо» та збірної України. Цього разу до нас у гості приїхали молодіжні збірні Узбекистану, Сербії та Ізраїлю. Востаннє українці ставали переможцями такого турніру в 2009 році, коли у фіналі переграли турків.