Дорозмітайте, поки є!

До початку чемпіонату Європи з футболу залишається 57 днів. У реалізації квитків на матчі Євро закінчився черговий етап.

Минулого тижня футбольні вболівальники, які рік тому не змогли придбати квитки на чемпіонат Європи, отримали електронний лист від УЄФА, в якому йшлося: «Ви маєте останній шанс придбати квитки на Євро–2012. Скористайтеся офіційним сайтом для перепродажу». Щоб стати власником перепустки на обраний матч, потрібно було доплатити ще 10 відсотків вартості початкової ціни.

Ассирієць, патріот України

Ассирієць, патріот України

Пора відлиги 60–х усе далі відходить в історію, водночас назавжди залишається з нами. До відомих особистостей тих, хто намагався розтопити лід попередньої сталінської доби, додаються імена менш відомі широкому загалу. Одна з таких постатей — Євген Варда. Учора, в Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів, йому б мало виповнитися 70. На цій фотографії, зробленій в середині 60–х, — три поети. Один, уже знаний, герой минулої війни, незрячий російський поет — Едуард Асадов з дружиною (на фото праворуч), який саме тоді приїхав до Києва з циклом своїх нових віршів. До них у готель завітали молоді колеги, які лише розпочинали свій творчий шлях — Володимир Забаштанський і Євген Варда (на фото в центрі).

Вiршi зi страшної Воркути

2007 року у Воркуті (Республiка Комi) за підримки Воркутинської громадської організації «Україна» (голова Н. М. Бейзак) вийшла маленька книжка (тираж 8 200 примiрникiв) чотирьох українських поетів–політв’язнів тамтешнього ­ГУЛАГу, які в Україні лишилися невідомими. Більшість віршів написані у 40—50–х роках. Переклади зробив заслужений лікар Російської Федерації Марк Каганцов — син політв’язня, що виростав у бараці, де було багато українців. Відтак їхня мова стала для нього рідною. Частину віршів, зокрема тих, які належать Василю Петріву (Роману Писарчуку) покійний письменник Юрій Хорунжий надрукував у журналі Українського товариства політв’язнів і репресованих «Зона», головним редактором якого він був.

У місті «русскіх моряков» українській не місце?

У місті «русскіх моряков» українській не місце?

10 квітня рішенням сесії Севастопольської міської ради школу–інтернат №7 з українською мовою навчання було перепрофільовано у дитячий дошкільний заклад №69. Рішення в сесійній залі не викликало особливої полеміки. За словами керівників міського управління освіти, всіх учнів та педагогів буде переведено в інтернат №4, де для них спеціально створять українські класи. Але у батьків школярів та педагогічного складу викликає занепокоєння, що про створення нових класів з українською мовою навчання вони знають здебільшого з чуток та повідомлень ЗМІ. А те, що на даний момент одним освітнім закладом з українською мовою навчання в місті стало менше, — доконаний факт. До речі, на цій самій сесії депутати підтримали програму розвитку в місті російської мови.

«З греко–католиками нас об’єднує патріотизм»

«З греко–католиками нас об’єднує патріотизм»

Архієпископа Євстратія називають правою рукою патріарха Філарета. Попри свій молодий вік — священнослужителю лише 34 роки, — він після власне предстоятеля є найбільш публічною особою в Українській православній церкві Київського патріархату, адже виконує також обов’язки прес–секретаря Київської патріархії. Нещодавно владику Євстратія рішенням Священного Синоду було призначено ще й керуючим Чернігівської єпархії, однієї з найстаріших в Україні. Про роботу на новій посаді, стосунки з духовенством з інших конфесій та очікування від зустрічі з Президентом владика Євстратій розповів у інтерв’ю «УМ».

У космос із третьої спроби

У космос із третьої спроби

Україна вперше наблизилася до зірок 50 років тому — у 1962 році на орбіту було запущено перший штучний супутник, який виготовили нашi фахівцi у Дніпропетровську, на конструкторському бюро, яке нині відоме як «Південне».

Дніпропетровський супутник ДС–1 iз ракетою південмашівського виробництва спочатку створювали як «дублер» проекту Сергія Корольова. Запуски перших космічних апаратів відкрили нові можливості для вивчення навколоземного простору. На початку 60–х років були отримані дані про фізико–хімічні параметри верхньої атмосфери, характеристики магнітного поля Землі, форми взаємодії заряджених частин iз магнітним полем Землі, фізику космічних променів тощо. Водночас про таємничий космос хотілося знати ще більше. А для цього там були потрібні наші «очі й вуха», якими могли стати штучні супутники. За цих умов дніпропетровське конструкторське бюро «Південне» виступило з ініціативою створення ракети–носія легкого класу 63С1 на основі стратегічної балістичної ракети Р–12, яка здатна була вивести на орбіту штучний супутник Землі. Це завдання було виконане 16 березня 1962 року. Як це було і про ті труднощі, які довелося здолати колективу ракетників, розмовляємо із заступником головного конструктора з проектних питань конструкторського бюро «Південне» Віталієм Гладіліним.

Збірна, складена з ворогів?

Вилучивши Дениса Гармаша на 41–й хвилині матчу «Шахтар» — «Динамо», арбітр із Сімферополя Юрій Вакс розворушив «осине гніздо», з якого в усіх напрямках полетіли «оси»–звинувачення. І через чотири дні після поєдинку грандів інформаційний простір ніяк не охолоне від різких заяв. Найприкріше, що «жалити» один одного почали гравці збірної України, яким уже незабаром доведеться діяти в одній упряжці на Євро–2012.

«Зареставрували» до смерті

«Зареставрували» до смерті

Ще в лютому начальник столичного управління капітального будівництва Сергій Данилович заявляв, що будинки на Андріївському узвозі після реставрації збережуть свій історичний вигляд, їх тільки оновлять і укріплять. А вже у квітні три з них зруйнували.