Хлопець опинився з дівчиною удвох у квартирі.

— Ні, Сергію, давай просто залишимося друзями! — одразу попереджає вона.

— Добре, тоді швиденько збігай у магазин по пиво, а я поки дівчаток покличу.

Тисяча священиків Української греко–католицької церкви зібралася на прощі духівництва у місті Перемишляни Львівської області, щоб освятити пам’ятник мученику та покровителю душпастирства УГКЦ Омеляну Ковчу. У місті перекрили дороги та облаштували спеціальну сцену, де і проводилось богослужіння. Вів його очільник Української греко–католицької церкви владика Святослав (Шевчук). Збоку сцени висів плакат зі словами, що стали лейтмотивом заходу: «Був сином і священиком одного народу, загинув на землі другого народу, бо рятував синів і дочок третьо­го...» Так сказав про священномученика блаженніший Любомир Гузар.

Минулої п’ятниці у Дніпропетровську затримали Загіда Краснова. Уродженець дагестанського селища Беліджі Загіддін Хабібулаєвич Хабібулаєв (нинішнє прізвище — від дружини) мешкає у місті на Дніпрі з 1983 року. Закінчив місцевий інженерно–будівельний інститут. Протягом щонайменше останнього десятиріччя є у мільйонному обласному центрі однією з найпомітніших публічних фігур. Щоправда, політичною постійністю не відзначався. Адже спершу Краснов заявив про себе як керівник міської організації і відповідної фракції у міськраді лазаренківської «Громади». І хоча в цієї політичної сили ніколи не було більшості, у 2006 році це не завадило панові Загіду очолити депутатську більшість у найвищому органі народовладдя Дніпропетровська. А в побуті його стали називати не інакше як директором міськради. Певна річ, з огляду на впливовість уро­дженця Дагестану.

Запальним у всіх сенсах цього слова вийшов п’ятий етап чемпіонату «Формули–1», що відбувся у передмісті Барселони. Уперше в кар’єрі Гран–прі здобув 27–річний венесуельський гонщик Пастор Мальдонадо (для нього це був і перший подіум узагалі, і перша виграна кваліфікація). Його команда — «Уїльямс» — тріумфувала на етапі вперше з 2004 року. І як тріумфувала!

Я нiколи не забуду того дня 1987 року. Вранцi менi зателефонував давнiй приятель, з яким ми багато рокiв товаришували в Одесi, а потiм обидва переїхали до Києва — вiдомий спортивний журналiст Девi Аркадьєв. Колись нас запросили на роботу в редакцiю республiканської молодiжної газети «Комсомольскоє знамя». Мене — кореспондентом вiддiлу робiтничої молодi, Аркадьєва — вiддiлу спорту. Син боксера, а потiм спортивного тренера Аркадiя Бакмана, Девi був схиблений на спортi, мав статус суддi республiканської категорiї з боксу, тож дуже скоро вже завiдував вiддiлом спорту республiканської молодiжної газети. Аркадьєв був присутнiй на найпрестижнiших спортивних змаганнях, не вилазив iз Москви, iнодi проривався до країн європейського соцтабору, регулярно друкував у газетi яскравi репортажi. А з того часу, як усерйоз заявили про себе футболiсти київського «Динамо», коли збiрна СРСР почала складатися всуцiль iз наших землякiв–динамiвцiв, Девi облишив писати про бокс i захопився футболом. Товаришував iз Валерiєм Лобановським, багатьма футболiстами «Динамо».

Готуватися до святкування перемоги в національному чемпіонаті донецький «Шахтар» почав достроково. Після того, як їхні головні конкуренти — динамівці — в передостанньому турі втратили очки в Луганську, привид «золотого матчу» розтанув, як дим. Тільки відвертий утопіст міг сподіватися, що остання команда чемпіонату — «Олександрія» — зможе повернути головну інтригу турніру. «Усе було вирішено заздалегідь. Наївно було сподіватися, що «Шахтар» дозволить «Олександрії» відібрати в себе очки і поставить під загрозу чемпіонство», — резюмував захисник «Динамо» Євген Хачеріді.

Отже, «Шахтар» здобув чемпіонський титул утретє поспіль, причому другий рік команда Мірчі Луческу робить «золотий дубль», кладучи медалі вищої проби в Кубок країни.

Це сьоме чемпіонство «гірників» (у «Динамо» — 13). Причому в останні вісім сезонів під проводом Луческу донеччани здобули шість перемог у чемпіонаті й чотири — в Кубку.

Минулої п’ятниці в Києві відбулася презентація трофею, за який боротимуться 16 національних збірних на чемпіонаті Європи–2012, — Кубка Анрі Делоне. Презентацію срібної чаші, привезеної з Польщі, в столичній мерії провели капітан української збірної Андрій Шевченко та колишній хорватський футболіст Давор Шукер. Після урочистостей приз виставили на оглядини на майдані Незалежності. Там сфотографуватися біля Кубка могли всі охочі, хто вистояв у черзі.

На першому місці в шанувальників хокею США й Канади завжди стояв розіграш Кубка Стенлі. Результати ж ЧС тамтешні газети раніше подавали хіба невеликим шрифтом у хроніці. Утім кілька правильних кроків ПХФ, як–то залучення професіоналів на Олімпійські ігри, проведення вперше чемпіонату світу в Канаді, організація Кубка Вікторії (дуелі елітних клубів НХЛ і Європи), принесли свої плоди. Зараз навіть у американських телеоглядах подій у НХЛ показують події з чемпіонату світу, що триває у Швеції та Фінляндії.