Міністр освіти Дмитро Табачник рекомендував керівникам середніх навчальних закладів розпочати канікули на чотири дні раніше. Про це йдеться у листі профільного міністерства до обласних управлінь освіти. Пов’язане таке перенесення з тим, що більшість виборчих дільниць розташовані в приміщеннях шкіл, а багато викладачів та представників шкільної адміністрації працюють у виборчих комісіях.

 У Львові, як і обіцяли, видали посібник з історії України для учнів 10—11 класів, в якому сучасна історія держави виписана без табу та переписувань. На противагу «табачниківському» підручнику, у львівському висвітлено теми Голодомору, Другої світової війни та визвольного руху УПА. Посібник ледь устиг з’явитися друком, як його вже замовляють у різних областях України. Щодо Львова, коштом міського бюджету такі посібники потраплять у кожну місцеву школу. Як уже повідомляла «УМ», раніше аналогічну ініціативу в місті Лева було виявлено і до учнів 5–х класів.

Минув 21 рік Незалежності України. Чи стала наша держава більш захищеною і чи позбавлена загроз втрати суверенітету і державної незалежності? На жаль, поки що ствердної відповіді дати не можна. Більше того, останнім часом такі загрози значно посилилися, зумовлені внутрішніми і зовнішніми факторами.

Чергових героїв реклами Партії регіонів — усміхнених і щасливих від «покращення» — «Україна молода» знайшла на іноземних сайтах. Після того як інтернет–користувачі «засікли» персонажів білбордів — сім’ю над написом «Від стабільності — до добробуту» — в американській фотобазі Shutterstock.com, ми виявили ще дві «покращені» родини з іноземною пропискою.

Убивство заступника голови Івано–Франківської облдержадміністрації, кандидата в народні депутати від СДПУ(о) Миколи Шкрібляка 29 березня, за день до парламентських виборів–2002, шокувало всю Україну. Передусім — зухвалістю. Тоді в центрі Івано–Франківська, в під’їзді багатоквартирного будинку, вісімнадцятьма пострілами з вогнепальної зброї розстріляли реального претендента на депутатський мандат.

У запеклі сутички з поліцією переросла позавчора увечері багатотисячна акція протесту в Мадриді. Тисячі іспанців прийшли під будівлю парламенту, щоб сказати «ні» політиці затягування пасків. Сьогодні уряд має представити у парламенті проект бюджету на наступний рік та оголосити про нові заходи економії, що в ньому закладені. Іспанці заявляють, що втомилися від пониження зарплатні та урізання витрат на освіту й медицину. Протестувальники оточили будівлю парламенту «живим ланцюгом» і намагалися повалити поліцейські огорожі. Поліція застосувала кийки, сльозогінний газ та гумові кулі. У з’ясуванні стосунків методом «стінка на стінку» було поранено понад 60 людей, серед них і 27 поліцейських. Заарештовано 26 осіб, повідомив голова служби безпеки. Для приборкання протестів було задіяно понад 1500 правоохоронців у спецспо­рядженні.

Відлуння трагічної авіакатастрофи поблизу Смоленська, в якій 10 квітня 2010 року загинули тодішній президент Польщі Лех Качинський iз дружиною і ціла низка представників польської еліти, не вщухає й досі. ДНК–експертиза двох ексгумованих минулого тижня у Гданську та Варшаві жертв Смоленської трагедії підтвердила, що їх переплутали. Йдеться про тіла колишньої лідерки профспілки «Солідарність» Анни Валентинович та віце–голови фонду Голгофа Сходу Терези Валевської–Пшиялковської.

Повертатися чи не повертатися на зимовий час? У Росії, яка рік тому несподівано вирішила назавжди залишитися на літньому (хоча насправді «нормальним» є саме «зимовий» час), після рокіровки в кремлівському тандемі це питання постало знову. Нагадаємо, торік улітку на той час президент Дмитро Медведєв відповідним указом скасував осіннє переведення стрілок. Тепер, коли у президентське крісло повернувся Володимир Путін, зимовий час може повернутися. У Держ­думі зареєстровано законопроект голови комітету з охорони здоров’я, депутата від ЛДПР Сергія Калашнікова про повернення переходу на літній час і назад.

Слідом за глибоко шанованою в Грузії українською поеткою я могла б сказати: якби не народилася українкою, була б грузинкою! У наших народів є дійсно чимало точок дотику, зокрема, історія Грузії має кілька паралелей з українською, переплітаються культурні зв’язки, та й поза тим, просто на чуттєвому рівні, не можна не захоплюватися місцевими традиціями й природою. Проте навіть залюбленій у Грузію поетичній душі все ж варто зважати на деякі ментальні особливості грузинів.