«Склалася парадоксальна ситуація, коли український народ, який поклав на вівтар боротьби з нацизмом близько 8 мільйонів своїх синів і дочок, досі не має можливості представити світові інформацію про свої жертви на одній з найбільших нацистських фабрик смерті — концтаборі Аушвіц–Біркенау», — каже завідувачка науково–дослідного відділу Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941—45 років Марина Шевченко. Музей уперше на повен голос заявив про цю понад півстоліття замовчувану несправедливість. У травні тут відкрито виставку «Концтабір Освенцім — український вимір», на якій представлено понад 300 пам’яток і документів з фондів музею, Центрального державного архіву громадських об’єднань, Державного архіву СБУ.
Можливо, ця вражаюча виставка з часом стане основою Української національної експозиції в самому Аушвіці, де майже півстоліття діє музей з експозиціями тридцяти держав. Але не України. Увесь цей час вихідці з колишнього СРСР — представники різних народів — в радянському виставковому павільйоні значилися «росіянами».

На жаль, чемпіонат України з баскетболу серед представниць прекрасної статі великою популярністю не користується. А даремно. Емоції тут часом вирують такі, що розважливим чоловікам і не снилися. Цей сезон у вищій лізі став особливим — столичній команді ТІМ–СКУФ вдалося перервати гегемонію «Козачки» та «Дніпра» й виграти чемпіонство після семирічної перерви.
Минулої суботи відбувся вирішальний матч фінальної серії, в якому «скуф’янки» переграли в Дніпропетровську минулорічного чемпіона — «Дніпро». У неділю команда відсвяткувала успіх уже в неформальній обстановці, а наступного дня капітан колективу Інна Кочубей, більше відома в баскетбольному світі під прізвищем Єгорова, завітала до редакції «УМ».

Тоді як чоловічі українські команди в фазу «плей–оф» лише збираються вступити, представниці прекрасної статі у вівторок уже почали розіграш медалей. У стартовому матчі півфінальної серії до двох перемог у Дніпропетровську чемпіонки країни з «Дніпра» невимушено розібралися з четвертою за підсумками двох етапів командою, бердянською «Чайкою», перегравши її з розгромним рахунком 135:56 (64:30). Особливо в складі господарок відзначилися Юлія Яхіна й Ганна Покойова, які набрали по 23 очки, а також Марина Сазоненко (22). За гостей 17 пунктів назбирала Євгенія Якуніна. Можна не сумніватися, що наступне побачення команд 11 квітня стане для них і останнім у цьому сезоні.

Cаме лише слово «високосний» навіть упевнену в собі людину примусить задуматись. Відтоді як людство перейшло на григоріанський календар, вважалося, що високосний рік не віщує нічого доброго. Чи не головний народний забобон — у такий рік не варто розпочинати доленосних змін, а особливо укладати шлюби. «Високосний» шлюб, мовляв, нещасний. Ніхто і не зважає на те, що саме у високосний рік було ухвалено Конституцію, відбулася Помаранчева революція, Україна перейшла на свою національну валюту — гривню. Чим погано?
Думки більшості науковців давно розходяться з народними забобонами: лихі стереотипи про високосний рік вони не підтверджують. А от лікарі і метеорологи не заперечують: у високосний рік частішають інфаркти, інсульти та онкологічні хвороби. Особливо не люблять цей рік гіпертоніки: стверджують, що болить голова, стрибає тиск і ниє серце. Де ж ховається правда? Чи справді причиною людських нещасть є невеличке зміщення в календарі?