З часу загибелі видатного українського географа Степана Рудницького минуло понад 70 років. На жаль, і досі його ім’я відоме лише у вузьких наукових колах. А проте Степан Рудницький був першим українським науковцем, який здійснив географічні дослідження українських земель, розробив планове вивчення України в усіх ділянках географічної науки та започаткував картографічну справу. Він уперше створив загальний курс «Географія України». Ця книга вийшла в перекладі багатьма мовами світу.
Рудницький був академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН), членом–кореспондентом Віденської АН, членом–кореспондентом Королівського географічного товариства в Берліні і дійсним членом Чехословацького географічного товариства у Празі. Проте визнання у світі було перекреслено забуттям в Україні. 21 березня 1933 року органи ДПУ УРСР заарештували Степана Рудницького «як члена контрреволюційної організації, що займався шкідництвом та шпіонажем». Ученого було розстріляно 3 листопада 1937 року на Соловецьких островах. Повна реабілітація відбулася лише 1965 року. А 30 березня 1990 року Степана Рудницького було поновлено (посмертно) в складі Національної Академії наук України, звідки його було незаслужено виключено у січні 1934 року.

«Всесвітня декларація про геном людини та права людини», прийнята Генеральною конференцією ЮНЕСКО 10 років тому, стала першим всезагальним правовим актом у контексті застосування новітніх розробок наук медико-біологічного напрямку. З цього документа практично почався процес усвідомлення світовою громадськістю значимості актуальних проблем науки та техніки, особливо в медико-біологічних галузях. У ньому особливо наголошується, що для підтримання людської гідності в аспекті застосування генно-інженерних технологій необхідне широке розповсюдження культури та освіти серед усіх людей на основі справедливості, свободи та миру.

Сьогодні смертність від побічної дії фармакологічних препаратів у світі сягає 20—25 відсотків. Серед фармпрепаратів безліч підроблених і неякісних. Проте ціни на них ростуть день у день. У цей же час гомеопатичні ліки значно дешевші і та й значно ефективніші. Проте ще з 60—70 років, коли у СРСР критикували гомеопатію, до неї не всі ставляться з довірою. «Я вважаю, що це «побєдоносноє шествіє» доказової медицини. В нас переважає доказова медицина. Все, що ми робимо, має бути доведене. Аналіз крові гарний? Отже, здоровий. Кардіограма гарна? Серце здорове. Є такі не зовсім хороші критерії. Кардіограма нормальна, але ж серце то болить. А гомеопатія чомусь допомагає в цій ситуації. Просто ми не завжди можемо довести якусь патологію», — говорить лікар народної та нетрадиційної медицини Юрій Нечипоренко. Свого часу він винайшов і запатентував вулик, який розмiщується просто в лікарняному відділенні, а бджілки з вулика вилітають на вулицю через спеціальну трубку. Взагалі бджілки, п'явки і голки — це вірні товариші самого Юрія Борисовича і, ясна річ, його пацієнтів уже впродовж багатьох років. Чим же нетрадиційне лікування відрізняється від традиційної медицини на практиці? Які, окрім гомеопатичних засобів лікування, є в арсеналі народної та нетрадиційної медицини? З цими запитаннями «УМ» звернулася до завідувача відділення народної та нетрадиційної медицини Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України полковника медичної служби Юрія Нечипоренка.

Раффлезія — це рослина-паразит з найбільшими у світі квітами, яка водночас зовсім не має листя, стеблини і коренів. Походження раффлезії протягом тривалого часу було для вчених загадкою. І ось нещодавно група американських ботаніків і молекулярних біологів провела філогенетичне дослідження, з'ясувавши дещо з історії виникнення цієї дивовижної квітки, пише журнал Science.

Виявляється, що десятки речей, якими ми користуємося щодня, з'явилися завдяки звичайному випадку. Найбільш відомою «помилкою» було відкриття Америки Христофором Колумбом, який насправді плив у бік Азії. Впродовж останніх років у США стала популярною книга американської дослідниці Шарлотти Джонс «Помилки, які почали працювати». У цій книжці авторка зібрала безліч прикладів помилок, які певним чином вплинули на життя людства. І ось найвідоміші серед них.

Нещодавно в кількох університетах Великої Британії почали видавати дипломи бакалавра (bachelor of science, BSc) в галузі так званої альтернативної медицини, зокрема гомеопатії. І одразу вчені від офіційної науки забили на сполох. На їхню думку, таким чином до справжньої науки формально прирівнюється діяльність, яка «імітує науку», але не має з нею нічого спільного. Ця ситуація, що склалася, обговорюється на сторінках останнього видання журналу Nature. «Наукові ступені без науки» — так згадане видання окреслює науковий конфлікт, що виник між традиційною і «нетрадиційною» медичною наукою.