Кому не відомо, що Володимир Даль створив перший Тлумачний словник російської мови? Завдяки тому словнику та генію Далевого друга — поета Олександра Пушкіна — російська літературна мова стала читабельнішою, зрозумілішою і прийнятнішою для широких верств. Утім небагато хто пам’ятає, що Даль мав задум словника української мови та що чимала частка зафіксованих ним українських слів увійшла до словника, впорядкованого Борисом Грінченком...
«До церкви ходжу, молюся, от лише у Воскресіння не можу повірити», — такі слова можна почути від багатьох християн. Утім саме на вірі у Воскресіння заснована християнська релігія, що поширилася на всіх континентах Землі. Християни різних народів відзначають своє найголовніше свято по–різному. Українці, як відомо, печуть паски і фарбують крашанки. І пов’язують Пасху з весняним відродженням довкілля — саме розпускаються перші листочки і квіти, повертаються з вирію птахи. Природа вивільняється від зимової скутості. Ці зовнішні ознаки святкування Пасхи поєднуються з її глибинним сенсом — ідеєю свободи й перемоги над гнобителем.
«Брат екс–президента, народний депутат Петро Ющенко відмовився передати храм у селі Хоружівка на Сумщині Московському патріархатові», — з певною мірою обурення заявили речники УПЦ Московського патріархату. Адже про це просив Петра Андрійовича сам єпископ Сумський і Охтирський Євлогій при особистій зустрічі у Києві. Єпископ пояснив ситуацію, мовляв, «віряни УПЦ МП уже три роки не мають можливості молитися в церкві» і просив передати громаді хоча б нижній боковий вівтар храму. Однак брат Віктора Ющенка «категорично заявив, що Хоружівська церква буде належати лише Київському патріархату».
Апостола Андрія, якого вшановуємо 13 грудня, за церковним переданням, Христос першим покликав в учні. Доти він зі своїм братом Петром ловив рибу на Галилейському озері. Згодом перші історики церкви писали, що апостол Андрій побував на землях Скіфії — на теренах сучасної України. Про таку подорож апостола розповідається і в стародавньому літописі «Повість минулих літ».
Це одне з 12 найбiльших християнських свят. «Сьогоднi початок Божого благоволiння i проповiдь про спасiння людей. У Божому храмi велична Дiва являється i про Христа всiм провiщає, i ми до Неї голосно взиваємо: радуйся, здiйснення Дворцевого провидiння», — мовиться у церковному тропарi свята. Історiя його така: праведнi Йоаким i Анна довго не мали дiтей. Молячись про потомство, вони пообiцяли Боговi, що коли в них народиться дитя, вiддадуть його на службу до Єрусалимського храму.
Різдвяний піст, як і передвеликодній, триває 40 днів (з 28 листопада по 6 січня). Утім вважається менш суворим. У церковному уставі цей піст названий Чотиридесятницею, а також Пилипівкою, бо починається після дня пам’яті святого апостола Пилипа.
«Глухота» нової влади до злочину голодового геноциду, тим паче заперечення перед світовим співтовариством факту злочину, стали одним із стимулів для широкої громадськості ініціювати заходи національної пам’яті. Цьогоріч уперше за останню «п’ятирічку» в останню суботу листопада не планується державних пам’ятних заходів. Адже до скорботної дати лишається кілька днів, а про заходи керівництва досі не оголошено. Тоді як у минулі роки різноманітні пам’ятні заходи починалися заздалегідь, а план вшанування жертв злочинного режиму вивішували на офіційному сайті Президента. У столиці й областях діяли виставки, відбувалися презентації книжок і покази фільмів. Школярам проводили Урок пам’яті, де була змога обговорити з учителем не лише страхітливі історії з життя своїх родин, а й причини і наслідки продуманого злочину над найбільш економічно незалежною верствою нації. У стародавньому соборі святої Софії в День пам’яті відбувався міжконфесійний поминальний молебень за участі Президента, Прем’єр–міністра, урядовців та народних депутатів. А потім представники усіх областей України несли до меморіалу горнята зі свічками, колосочками і калиною. На великій площі дорослі й діти запалювали свічки, переживаючи незбагненне єднання душ «мертвих, живих і ще не народжених».
Усі попередні роки ініціатором і організатором пам’ятних заходів виступав політичний блок «Наша Україна». Утім історична пам’ять народу набагато ширша, ніж може вмістити навіть найбільш патріотична політична сила. Можливо, тому в рік 77–х роковин Голодомору створено громадський оргкомітет, до якого увійшли відомі науковці й громадські діячі, представники різних партій, об’єднань і рухів. За запевненнями, вони всі готові потерпіти і не використовувати під час загальнонародних меморіальних заходів політичної символіки своїх угруповань.
Святкування ювілею предстоятеля Української православної церкви Московського патріархату почалося за кілька днів до самого дня народження. Ще минулого четверга в київській галереї «Печерська» відкрили присвячену ювілею виставку «Тихе сяйво». Тут можна було побачити картини різних художників, серед яких доволі відомі — Борис Єгіазарян, Олег Тістол та Олександр Сухоліт. Відвідувачі, до того ж, могли придбати якусь із картин до 75–річчя митрополита і вручити йому особисто у Національній опері учора.
«Це видання — визначна подія у православному світі, а найбільше — в українському православ’ї, — каже протоієрей Володимир Черпак, настоятель Покровської церкви, що на Подолі у Києві. — Ця праця дає можливість православному народу здійснювати повне молитовне правило, впорядковане за зразком класичних «Молитвословів».
Державна влада досі не оприлюднила програми пам’ятних заходів до Дня голодоморів і політичних репресій, що відзначається щороку в останню суботу листопада. Цього разу день пам’яті припадає на 27. Широка громадськість уже заявила про підготовку до скорботних урочистостей. Позавчора Громадський комітет з ушанування пам’яті жертв Голодомору 1932—33 років в Україні, до якого увійшли кільканадцять знаних істориків, політиків і громадських діячів, оприлюднив «альтернативну» — насправді ж, власне народну, програму вшанування — план усеукраїнських заходів до Дня пам’яті жертв геноциду.
