Муніципалiтет & криміналітет

Спочатку декілька цитат із місцевих видань: «у регіоні повертають у комунальну власність об'єкти, які мають соціальне значення для області», «для боротьби... введено телефони довіри і «гарячі лінії» в мерії і міському відділі УВС», «те, що відбувається — перша ластівка, наочний приклад того, що настав час повертати в управління держави те, на чому довгі роки наживався криміналітет», «правоохоронці поклали кінець (??!) корупції і «бєспрєдєлу».

Що хочу, те й ворочу,

За твердженням мого доброго знайомого, який давно живе в обласному центрі, його земляки останнім часом втомилися дивуватися «новаторським» крокам місцевої влади — настільки вони не передбачувані. «Ну, а обурюватися?» — поцікавився я. «А що обурюватися?! — чую у відповідь. — На чиновницькі примхи ніякого гніву не вистачить».

Майно — в «потрібні» руки

Незрозумілі люди — чиновники. Дмуться, аби ще трохи зробити рідній країні краще. А виходить, якщо цитувати доволі неслабкого російського діяча, як завжди. Особливо у сфері приватизації — наріжному камені вітчизняної економіки, яка переходить на ринкові засади.