Муніципалiтет & криміналітет

      Спочатку декілька цитат із місцевих видань: «у регіоні повертають у комунальну власність об'єкти, які мають соціальне значення для області», «для боротьби... введено телефони довіри і «гарячі лінії» в мерії і міському відділі УВС», «те, що відбувається — перша ластівка, наочний приклад того, що настав час повертати в управління держави те, на чому довгі роки наживався криміналітет», «правоохоронці поклали кінець (??!) корупції і «бєспрєдєлу».

      І так далі, і тому подібне. Про що йдеться, що за небачені успіхи, гідні, якщо судити із захопленого тону ЗМІ, занесення до Книги рекордів Гіннесса? А йдеться, як не дивно, всього-на-всього про ВАТ «Дніпровський центральний ринок». Проголосивши одного чудового ранку курс на боротьбу з (читайте вищенаведені цитати. — Авт.), влада щосили педалювала саме тему «знехтування принципів соціальної справедливості і повернення в лоно держави тих або інших об'єктів». Зокрема, того ж ринку.

      Безумовно, народу, який жив раніше у СРСР, а нині зовсім зневірився в доморощеній «демократії», подібні гасла гріють душу. Але навіщо на цьому так відверто спекулювати? Що за хвацька кавалерійська атака з шаблями наголо? Взяти, наприклад, хоча б заклик «повертати у власність те, на чому наживався криміналітет». Тут відразу ж виникає декілька непростих запитань.

      По-перше, криміналітет чи ні — це може визначити тільки суд. А за ярлики, не виключено, доведеться відповідати. Перед тією ж Фемідою, що, до речі, і є цивілізоване з'ясування стосунків, а не горезвісні розборки, хто б їх не ініціював.

      По-друге, як можна раптом ні з того ні з сього відібрати у кого-небудь законно придбану власність?

      По-третє, мабуть, керуючись принципом деякої «демократичної доцільності», на нари відправили директора «Озерки» (так у народі називають Центральний ринок) Григорія Єфименка. Не подивилися ні на стан здоров'я інваліда війни (забрали просто з лікарняної палати), ні на те, що він залишається депутатом міської Ради і головою правління обласного відділення Всеукраїнської асоціації «Укрринок». Може, його підозрювали в намірі здійснити теракт, подібний до троєщинського в Києві, або в підготовці до замовного вбивства? В цьому випадку, безумовно, подібні запобіжні заходи були б виправданими.

      Ветеран праці винний у тому, що... деякий час не вносив орендну плату. Чи є це грубим порушенням діючого законодавства? Звичайно. Треба Григорія Єфименка за його «фінти» покарати? Само собою. Але, знову-таки, лише суд має право назвати його винним. А то виходить куча мала: відразу й не розбереш, хто криміналітет, а хто — муніципалітет.

      По-четверте, і це — найцікавіше, не пройшло й кількох місяців, як благородний порив влади шляхом передачі ринку в інші руки «надав реальну допомогу малозабезпеченим верствам населення»... вичерпався. А незабаром збентежений електорат дізнався, що Фонд держмайна України збирається продати «Озерку» на конкурсних засадах. Іншими словами, якщо виходити з лексики дніпропетровських «акул пера» (а хто замовляє музику, гадаю, здогадатися неважко), — повернути ринок... тому ж таки криміналітету. Так за що, питається, цілих півроку у праведному гніві ламали списи? Чи то був не гнів? Чи не зовсім праведний? Чи неправедний зовсім? Немає відповіді... А може, праві ті опоненти, хто стверджує, ніби спочатку «Озерку» просто хотіли презентувати «своїм», за допомогою адмінресурсу відібравши її у «чужих»? Під святим гаслом ратування за щастя народу. Враховуючи те, що нині про цей самий народ уже ніхто й не згадує, дуже навіть схоже на правду.

      І в даному випадку відкритий прозорий конкурс, намічений ФДМУ на жовтень, — найцивілізованіший вихід із ситуації. Нехай у чесній (якщо у Фонду це вийде) боротьбі переможе той, хто виконає всі умови. І володіє ринком на законних підставах. Без усіляких базарів...