Комп'ютер має бути «супер»

31.08.2007
Комп'ютер має бути «супер»

Валерiй Кондрук викладає програму розвитку освіти в Київській області на 2008—2012 роки. (Фото Володимира СТАДНIКА.)

                Традиційна серпнева конференція педагогічних працівників Київської області, що вiдбулася у Будинку культури Київського політехнічного інституту, тематично складалася з двох частин — ділової та урочисто-привітальної.

                Під час першої частини на розгляд учасників (серед яких були голови районних державних адміністрацій, начальники районних, міських відділів освіти, керівники закладів освіти, заслужені вчителі) заступники голови Київської обласної державної адміністрації Віри Ульянченко представили Програму розвитку освіти Київщини на 2008—2012 роки. Мета Програми — забезпечення якісної та доступної освіти для всіх дітей області.

 

Народжуваність зростає — шкіл не вистачає

                У першу чергу розробники Програми потурбувалися про збереження мережі шкіл, збільшення кількості дошкільних та позашкільних навчальних закладів. Важливо також покращити матеріально-технічний стан уже існуючих шкіл, дитячих садків, ПТУ та вузів.

                Останнім часом демографічна ситуація в області покращується, кількість дітей зростає. У Білій Церкві, Фастові, Броварах деякі школи працюють у дві зміни, тож керівництво області запланувало побудувати в цих містах нові навчальні заклади. Поки грошей на такі великі витрати немає, слід зарезервувати земельні ділянки під майбутні школи та дитячі садочки, аби місцеві бізнесмени не перехопили ласі шматки землі під будівництво барів-ресторанів чи торгових комплексів.

                Але і в «не перенаселених» школах проблем вистачає. Зокрема на конференції йшлося про те, що у переважній більшості шкіл області старі меблі. Для шестирічок практично ніде не створено ігрові кімнати та кімнати для відпочинку, обмеженим залишається спортивний інвентар, який використовується на уроках фізкультури. Все ще надто мало спеціально обладнаних кабінетів біології, фізики, хімії, математики. А, як відомо, без колбочок, реактивів, а також обов'язкової витяжки школярам не можна наочно показати хімічні досліди; без спеціальних вимірювальних апаратів — вольтметра, амперметра, вакуумного насосу та інших — важко докладно пояснити дітям курс фізики. На всю Київську область держава цього року виділила лише шість комплектів для кабінетів фізики та хімії. На 799 шкіл області це, зрозуміло, крапля в морі.

                Жалілися вчителі та директори шкіл i на «драконівський» закон, прийнятий Кабінетом Міністрів, згідно з яким щодо будь-яких закупівель школи мусять проводити тендери, а також на Положення, яке робить процедуру закупок заплутаною i марудною. Для того, щоб купити банку фарби чи зробити ремонт в їдальні, директори шкіл стикаються з цілою купою проблем й багато з них намагаються обійти ускладнену процедуру, розраховуючись за послуги якимись зекономленими коштами.

                Не в усіх школах дітей 1—4 класів та пільгових категорій годують за державний кошт, у деяких районах на це не передбачили грошей. Усі цi проблеми, на жаль, традиційнi для всієї держави, Київськiй обласнiй адміністрації вiдомi. Їх вирішення й передбачає програма розвитку освіти, представлена на конференції.

Комп'ютеризація після електрифікації

                За багатьма освітніми показниками Київщина посідає перші місця в Україні. Саме в «столичній» області найбільш розвинена мережа дошкільних навчальних закладів.

                На Київщинi 95 відсотків шкіл комп'ютеризовано. У 19 школах комп'ютерів ще немає. Тож після оснащення цих шкіл комп'ютерами треба буде підключати їх до мережі інтернет. Бажано — оптоволоконний, адже звичайний телефонний зв'язок, як зауважили під час конференції вчителі інформатики, в селах не найвищого рівня. Через це Iнтернет працює повільно, а тому обходиться сільським школам дорожче, ніж міським. Учасники конференції також звернули увагу на те, що більшість шкіл не має у розписі такої посади, як мережевий адміністратор, хоча саме цей працівник повинен слідкувати за справністю комп'ютерної техніки, замінювати, якщо треба, деталі, докуповувати (звісно, за виділені шкільною адміністрацією кошти) програмне забезпечення та встановлювати його на «машини». Ці обов'язки виконують, як правило, вчителі інформатики, не отримуючи за це додаткової плати. А, як каже народне прислів'я, дешева рибка — погана юшка.

                При цьому комп'ютерні класи мають використовуватися не лише під час інформатики, а й на інших уроках. На сьогодні існує багато навчальних фільмів з біології та історії, української та іноземної мов, хімії, фізики, які можна переглянути на моніторах комп'ютерів, а також є спеціальні навчальні програми, які допомагають опанувати матеріал в ігровій формі.

«Совок» у шкільних бібліотеках

                Серйозною проблемою досі залишається ситуація з книжками в шкільних бібліотеках. Якщо нові підручники надходять до шкіл більш-менш справно, то фонд художньої літератури у більшості сільських шкіл не оновлювався вже років двадцять. Тому і досі діти в незалежній Україні не мають доступу до книг авторів Розстріляного Відродження, україномовних казок, віршів, пригодницьких романів, проте можуть почитати «совкові» книги про «дідуся Леніна», піонерів-героїв та «підступних націоналістів». Не варто й уточнювати, що через те, що книги їм нецікаві, діти читають усе менше, а тому менше розвиваються. Щоб перешкодити такiй прикрій тенденції, цього року на поповнення фондів шкільних бібліотек Київська обласна адміністрація виділила 2 мільйони гривень.

                Загалом, як розповів заступник голови ОДА Валерій Кондрук, видатки на освіту цього року збільшилися на 60 відсотків порівняно з позаминулим роком! Таку можливість область отримала завдяки тому, що перевиконала план з надходження коштів до місцевого бюджету.

Жовтий автобус за 200 тисяч

                Тим часом, за словами Віри Ульянченко, допомога Міністерства освіти школам Київської області не надто вагома. Так, область не отримала жодного шкільного автобуса, попри те, що вже другий рік діє всеукраїнська програма «Шкільний автобус». На кошти обласного бюджету минулого року було закуплено 13 спеціально обладнаних автобусів для підвезення дітей до школи та додому. А цього року десять районів Київщини отримали — і знову з бюджету області — по новенькому автобусу, кожен із яких обійшовся у 200 тисяч гривень. Відповідно до вимог Міносвіти, ці автобуси мають спеціальну платформу для інвалідних візочків, тож тепер діти з вадами здоров'я також зможуть їздити до школи — навіть із найвіддаленішого села Київщини.

                Крім того, згідно з програмою розвитку освіти на 2008—2012 роки, в області активніше запроваджуватиметься інклюзивна освіта, тобто діти-інваліди відтепер матимуть можливість учитися у тих же школах і дитсадках, що і їхні більш здорові ровесники. Зараз же переважна більшість дітей із вадами здоров'я змушені або навчатися у спеціалізованих інтернатах далеко від дому та рідних, або сидіти вдома з батьками, не отримуючи освіту та практично не спілкуючись з іншими дітьми.

Дистанційні та позашкільні навчальні заклади

                У Київській області у найближчі п'ять років мають створити обласний центр дистанційної освіти та 15 районних. Як уже неодноразово писала «УМ», такий тип освіти є більш сучасним варіантом заочної. Контрольні та самостійні роботи студенти надсилають викладачу інтернетом, і лише на заключний іспит приїжджають самі. Дистанційна освіта зручна у першу чергу тим людям, які не можуть їздити на навчання — інвалідам, підприємцям і бізнесменам, які працюють повний робочий день, матерям, які перебувають у декретній відпустці, та іншим. Лише на створення обласного центру з бюджету області виділяють 300 тисяч гривень. Ректор Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів Наталія Лукар розповіла, що з допомогою дистанційних курсів учителі Київщини також зможуть проходити курси підвищення кваліфікації. Крiм того, вона підкреслила, що в Україні на сьогодні дуже мало менеджерів в освіті, тож директори шкіл мають готувати собі заміну, відзначати активних, ініціативних учителів з управлінськими талантами й пропонувати їм пройти курс освітнього менеджменту.

                Для обдарованих дітей у районних центрах заплановано відкрити нові палаци дитячої та юнацької творчості. Хоча з залу була пропозиція дати більше годин на позаурочну роботу вчителям сільських шкіл, адже дітям зручніше відвідувати гуртки в своїй школі, ніж їздити до гарного, але віддаленого палацу в район. Цю пропозицію провiдникi областi обіцяли врахувати.

                «Дiстає» вчителів i проблема житла. Зараз на квартирній черзі на Київщині стоїть 1600 педагогічних працівників. Незважаючи на те, що викладачі мають пільги при отриманні житла, з 2005 року лише близько ста педагогів отримали квартири. Для того, щоб проблема житла для педпрацівників вирішувалася швидше, керівництво області розробило програму, згідно з якою сiльськi педагоги зможуть отримати безвідсотковий кредит терміном на 20 років на купівлю житла й придбати собі квартиру або приватний будинок.

                Віра Ульянченко підкреслила, що хоча заробітна плата вчителів останні кілька років вiдчутно зростає, але 200 доларів зарплати — все ж досить невелика сума, як на таку відповідальну роботу, яку виконують педагоги. Саме тому вона запевнила, що викладачі Київщини матимуть доплату з місцевого бюджету, що складатиме не менше 20 відсотків ставки.

Гроші, квіти, пральні машини, телевізори, холодильники

                Після невеликого концерту, під час якого вчителів танцями і співами привітали діти, розпочалася друга, не менш приємна частина, під час якої Віра Іванівна та її заступники вручали нагороди кращим працівникам освітньої сфери. По десять тисяч гривень отримали п'ять учителів-переможців обласного етапу конкурсу «Вчитель року». За особливі заслуги (підготовка переможців олімпіад міжнародного рівня, запровадження новаторського педагогічного курсу) десять учителів отримали сертифікати, якi протягом тижня зможуть обмiняти на телевізор, пральну машинку чи холодильник. Багатьох працівників освіти нагородили золотим нагрудним знаком вагою майже вiсiм грамів. А керівники десяти районів отримали ключі від гарних сучасних шкільних автобусів, які вони розподілять між найвіддаленішими школами.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>