Сто років полум'яної киянки

21.07.2007
Сто років полум'яної киянки

      Коли насправді народилася поетка, 1906 чи 1907 року — достеменно невідомо, просто дивуєшся, чому саме той чи той рік згадується у джерелах, що поділилися приблзно навпіл. Нещодавно, вже цього року, Національний банк випустив ювілейну монету «До 100-річчя з дня народження Олени Теліги», на якій написано однак 1906—1942.

      Так чи інакше, місце народження майбутньої поетки-націоналістки відоме. Як не дивно, це Підмосков'я, де працював тоді її батько Іван Шовгенов, білорус. Мати, Уляна Качковська, була родом з Поділля. Рідним містом для Олени стає Київ, куди 1918 року переїжджає її родина, і де вона навчалася, а коли наступив комуністичний голодний «рай», то і працювала. Іван Шовгенов, рятуючи своє сімейство від голоду й переслідувань, 1922 р. перевозить його до чеського міста Подебрада, де тоді діяла Українська господарська академія. Тут Олена навчалася, і тут вона стала Телігою, вийшовши заміж за Михайла Телігу. В Чехословаччині вона ствердилася як поетка і літературознавець. Та серцем Олена Теліга залишилася в Україні, у Києві. Патріотизм і знайомство з поетом Олегом Ольжичем приводить Олену Телігу 1939 року до Організації українських націоналістів.

      Теліга й Ольжич, поділяючи поширену тоді ілюзію про німецьких нацистів як «визволителів України», разом із похідною групою ОУН повертаються до Києва восени 1941 року, разом з військами Вермахту. Тут поетка одразу поринає в культурне життя, органiзовує Спiлку українських письменникiв, вiдкриває пункт харчування для своїх соратникiв, спiвпрацює з редакцiєю «Українського слова», видає тижневик лiтератури i мистецтва  — «Литаври». Та невдовзі німці розвіяли ілюзії й почали полювати на українських націоналістів, так само як на комуністів та євреїв. Провід ОУН наказує Олені Телізі залишити Київ, та вона відмовляється. Тікати було не в її характері. «Щоб Бог зіслав мені найбільший дар: гарячу смерть — не зимне умирання», — було її прагнення. Невдовзі поетку заарештувало гестапо, і 22 лютого 1942 року Олена Теліга разом із чоловіком зустріла свою гарячу смерть у Бабинім Яру, від німецької кулі.

      Олена Теліга є втіленням цілої генерації українських поетів-борців, одержимих національною ідеєю, що зневажали традиційні для української літератури «плачі», а за найвище благо мали боротьбу.

Олекса ШВЕЦЬ.
  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>