Обери свої сім чудес України

11.07.2007

      Оголошена кілька місяців тому всеукраїнська акція «Сім чудес України» перебуває на самому піку. Минулих вихідних, на день Івана Купала з магічною датою (07.07.07), голова оргкомітету акції Микола Томенко оголосив 21 пам'ятку-претендента на звання одного з семи чудес України та вручив пам'ятні відзнаки представникам цих чудових об'єктів, якi «вийшли у фiнал». Черговий етап акції відбувся у відомому парку «Софіївка», що в Умані, під час святкування тут фестивалю «Етноліто».

      Святкову атмосферу в парку, що розкинувся на площі понад 170 гектарів i вже більше двохсот років вражає відвідувачів своєю неповторною красою та загадковою романтичністю, дещо попсував дощ. Усі, хто приїхав на свято, змушені були ховатися від зливи посеред дивовижних пейзажів, під екзотичними рослинами та за античними скульптурами. Натомість каскади, фонтани та камінні гроти «Софіївки», отримавши додаткову вологу, виглядали ще величніше. Іноді злива ставала одним цілим із знаменитим фонтаном «Змія» на нижньому ставі й ледь не топила вiнки, пущені дівчатами на воду під час купальських забав.

      I організатори, i журналісти, i артисти — Ніна Матвієнко, Ірина Шинкарук, Анжеліка Рудницька, струнний квартет імені Лятошинського, тріо бандуристок оркестру народної та популярної музики, місцеві фольклорні колективи — постійно ховалися від дощу під захистом павільйону Флори. Втім святковий настрій не зіпсувався. «Ллє, як iз відра. Так це ж справжнє Купало!» — з посмішкою стверджували оптимісти, i всі одразу розуміли, що дощ такого дня лише на щастя.

      А взагалі, справжні туристи давно не чекають на визначення сімки найбільших чудес України, запланованого на 21 серпня у Софії Київській. Адже після пропозицій регіонів, організаторами вже визначено сто чудес України, де найдопитливіші та найцілеспрямованіші обов'язково побувають, саботувавши пам'ятки за кордоном. Оголошене на Купала 21 чудо — це вже завдання для середнього туриста, а сім най-най-най — лише для ледачих мандрівників. У першу чергу, іноземних, які відтепер знатимуть, що Україна — це не лише собори Києва та палаци Криму.

      «Головна ідея всеукраїнської акції «Сім чудес України» — зробити модним відпочинок в Україні, привернути увагу громадськості до найбільш популярних пам'яток вітчизняної історії та культури, — каже голова оргкомітету акції Микола Томенко. — Адже наша земля багата на визначні місця, які стали легендою певного краю, однак досі є невідомими для широкого загалу».

      Організатори сподіваються, що ця акція приверне увагу органів державної та місцевої влади не лише до необхідності підтримувати історичнi, культурнi та архітектурнi пам'ятки у належному стані, а й до створення навколо них гідної, європейського рівня інфраструктури (готелів, паркінгів, ресторанів тощо). Тим більше що національна туристична галузь повинна зміцнити позитивний імідж України за кордоном як сучасної країни з надзвичайно великими відпочинковими можливостями. Тому нині акція «Сім чудес України» — це не стільки презентації та святкування, як намагання привернути увагу влади та бізнесу до проблем вітчизняного туризму.

      Варто відзначити, що до переліку 21 чуда, який ви бачите перед собою, увійшли пам'ятки, що представляють увесь період історії України — від найдавніших часів (Кам'яна могила на Запоріжжі) до ХХ століття (Музей «Писанка» у Коломиї), серед них представлена переважна більшість регіонів України. Пан Томенко перепрошує у справжніх знавців чудесної України за те, що, можливо, окремі дива не потрапили не тільки до Топ-21, а навіть до Топ-100, але це вже як відреагували на акцію окремі регіони, які надiслали заявки на пам'ятки до оргкомітету акції. Тим більше що частину пам'яток організатори включили до сотні самостійно, настільки байдужими й не ретельними у відборі виявилися можновладці в окремих областях.

      Утім акція вже спонукала організаторів до нових ініціатив: тут не виключають, що через кілька років можуть повернутися до нового формату «Семи чудес», а вже наступного року визначатимуть сім природних чудес України, яких не створювала людська рука.

      А 7 липня 2007 року, рівно о 7-й годинi, 7-й хвилині та на 7-й секунді організатори акції загадали бажання, щоб уся Україна була такою ж красивою, як її чудеса. Того ж дня стартувало народне голосування за сім чудес. Якщо раніше перелік зі ста та двадцяти одного чудес визначали організатори, то тепер право голосу надане саме вам. Проголосувати лише раз з одного комп'ютера можна на сайті www. 7chudes.in.ua до 20 серпня. Обрати власні сім чудес можна лише з оголошеного Топ-21, представленого нижче. Одразу зазначимо, що перелік подаємо за абеткою, визначеною оргкомітетом (щоб ніхто не образився), тому цифри навпроти пам'яток є лише порядковими номерами, а не місцями якогось примарного рейтингу.

 

1. Будинок державної промисловості (м. Харків)

      Будівля Держпрому є головною домінантою площі Свободи в центрі Харкова, однією з найбільших у світі. Будівництво цієї унікальної споруди тривало з 1925 по 1929 роки, більшість трудомістких процесів виконувалися руками великої армії будівельників — до п'яти тисяч чоловік. Держпром увійшов до переліку найкращих досягнень сучасної архітектури i пропонується до включення у списки ЮНЕСКО.

 

2. Державний історико-архітектурний заповідник у м. Святогорськ — Свято-Успенська Святогорська лавра (Донецька обл.)

      Серед крейдяних пагорбів, вкритих реліктовим лісом Національного природного парку «Святі Гори», на правому березі Дінця розташувався архітектурний ансамбль Успенського чоловічого монастиря, який у 2004 році набув статусу лаври. Єдність храму з природним матеріалом крейдяної скелі та навколишнiм природним ландшафтом виводять культову споруду в розряд унікальних об'єктів культурної спадщини України, аналогів якому немає.

 

3. Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» (м. Хотин Чернівецької обл.)

      Розташований на важливих транспортних магістралях тисячолітній Хотин завжди привертав увагу завойовників. З метою захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила століття і бачила під своїми мурами полчища воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дитинки, вояків Дмитра Вишневецького, Петра Дорошенка. Під час визвольної війни українського народу проти польської шляхти у Хотин двічі вступали війська Богдана Хмельницького. У Хотинській фортеці проводилися зйомки багатьох популярних художніх фільмів: «Гадюка», «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Три мушкетери», «Чорна стріла», «Стара фортеця», «Стріли Робін Гуда», «Яса».


4. Державний історико-археологічний музей-заповідник «Кам'яна могила» (Запорізька обл.)

      Кам'яна Могила нині — це не лише зібрання пам'яток матеріальної та духовної стародавньої культури, пов'язаної з історією України та Євразії, а й науково-дослідницький та культурно-освітній заклад. Упродовж років у цьому кам'яному «панцирі» поблизу Мелітополя (с. Терпіння) над річкою Молочною утворювалися печери і гроти, які стародавні люди вважали святилищами. Тут одночасно можна спостерігати слід різноманітних за своєю культурою і походженням народів. На цьому місці у різний час жили стародавні мисливці, скотарі, землероби, пізніше по цій землі пройшли кімерійці, скіфи, сармати, гуни, хозари, половці... У печерах і гротах Кам'яної Могили зосереджено більше трьох тисяч наскельних малюнків від кам'яного віку до епохи бронзи і пізнішого часу. У вивченні цієї пам'ятки археологія дала змогу відповісти на низку запитань про розвиток духовної культури, її фундамент та коріння багатьох народів Євразії.

 

 5. Державний музей-заповідник «Олеський замок» (Львівська обл.)

      Олеський замок є, можливо, найвідомішим замком Львівщини, відродженим з цілковитої руїни. Перша письмова згадка про замок датується 1327 роком. Боротьба між Литвою, Польщею та Угорщиною за вигідний розподіл української спадщини в XIV ст. винесла Олесько на рубiж, по якому проходила демаркаційна лінія державних кордонів. Із замком пов'язано чимало романтичних та трагічних легенд. Він багаторазово страждав від руйнацій та пожеж, але вистояв. Зараз це — філія Львівської галереї мистецтв, де експонуються зразки декоративного та ужиткового середньовічного мистецтва.

 

6. Історико-культурний заповідник «Старе місто»: Луцький замок (Волинська обл.)

      Луцький Верхній замок — один з найбільших і найдавніших в Україні. Побудований, в основному, останнім великим князем Галицько-Волинської Русі Дмитром-Любартом у 1340—1385 роках, він слугував резиденцією глави держави. Саме роль останньої столиці Галицько-Волинської держави, cпадкоємиці Київської Русі, робить цей замок відмінним від усіх замків України. У свій час він також вважався фортифікаційною пам'яткою старовини Литви, Польщі й Росії. Нині замок є своєрідною історико-архітектурною емблемою Луцька.

 

7. Комплекс князів Острозьких: Замок та Острозька академія (Рівненська обл.)

      Перша літописна згадка про Острог відноситься до 1100 року. Майже три віки (із середини XIV ст.) місто було резиденцією князівського роду Острозьких, що дав Україні видатних полководців, меценатів, будівничих. Тут постала Острозька слов'яно-греко-латинська академія — перша вища школа в Україні, у східних слов'ян і православних народів Європи. В Острозі розташований найстаріший замок на Рівненщині, який є найважливішою архітектурною домінантою міста.

      Пiсля смертi князя Костянтина Острозького академію передали єзуїтам, вона занепала і близько 1640 р. перестала існувати. У 1994 році цей вищий навчальний заклад було відновлено  як Острозький колегіум, а у 2000 році йому присвоєно звання національного університету із збереженням історичної назви «Острозька академія».

 

8. Лівадійський палац-музей (АР Крим)

      Палац збудований у 1910—1911 рр. у традиціях італійського Відродження з використанням елементів готики, оточений великим парком — одним iз кращих на Південному узбережжі. Лівадійський палац був колишньою літньою резиденцією останнього російського царя Миколи II, наприкінці Другої світової війни став місцем зустрічі керівників трьох союзних держав — СРСР, США і Великої Британії, а в перші післявоєнні роки слугував державною дачею Сталіна.

 

9. Музей «Писанка» (м. Коломия Івано-Франківської обл.)

      Архітектурна споруда у формі найбільшого у світі (висота — 14 метрiв, дiаметр —10) писанкового яйця стала візиткою Коломиї. Унікальний музей писанки, відкриття якого відбулося нещодавно — 23 вересня 2000 року, під час Х Міжнародного гуцульського фестивалю, приваблює відвідувачів з усіх країн. Приміщення виготовлене повністю з кольорового скла, загальна площа вітражу становить понад 600 квадратних метрів. До речі, воно не має даху! Зовнішнє оздоблення виконано у тривимірному просторі.

 

10. Мукачівський замок «Паланок» (Закарпатська обл.)

      На західній околиці Мукачева, на вершині 68-метрового згаслого вулкану, гордо стоїть, оспівана легендами середньовічна фортеця — замок Паланок,— визначна історико-архітектурна, військово-фортифікаційна та історична пам'ятка Закарпаття ХIV — ХVIII ст. Родове гніздо трансільванських князів Ракоці на високому вулканічному конусі виглядає як велетень із казки, за спиною якого, на горизонті, з краю в край розляглися Карпати. Сама природа створила цей замок непереможним. За всю історію існування він жодного разу не був підкорений у відкритій і чесній боротьбі.

 

11. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»: Антонієві печери (м.Чернігів)

      Антонієві печери — унікальний підземний архітектурний комплекс ХІ — ХІХ ст., заснований Антонієм Печерським — одним із засновників Києво-Печерського монастиря. Він складається з наземної Іллінської церкви початку ХІІ ст. та системи галерей, окремих підземних споруд і приміщень, які у чотири яруси пронизують один з пагорбів Болдиних гір. Загальна довжина печер — 350 метрів. Найдавніший ярус розташований на глибині 12 метрів. Завдяки археологічним дослідженням було відкрито найдавніший підземний храм ХІІ ст., аналогів якому не існує ні в Україні, ні у Західній Європі.

 

12. Національний дендрологічний парк «Софіївка» (м. Умань Черкаської обл.)

      «Софіївка» є одним iз найвидатніших творінь світового садово-паркового мистецтва кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст. Парк поєднує в собі функції «Історичного саду», згідно з Флорентійською хартією, науково-дослідного інституту Національної академії наук України, центру інтродукції, мобілізації та акліматизації рослинного різноманіття Правобережного лісостепу України, навчально-виховної бази, туристичної установи, музею садово-паркового мистецтва. Заснував парк у 1796 році багатий польський магнат Станіслав Потоцький на честь своєї дружини, красуні-гречанки Софії, і подарував їй в день її янгола у травні 1802 року. Саме Софії належала ідея створення парку в романтичному стилі з використанням римської і грецької міфології.

 

13. Національний заповідник «Софія Київська» (м. Київ)

      Софійський собор — всесвітньо відома пам'ятка архітектури і монументального живопису ХI століття, збудована великим київським князем Ярославом Мудрим. Присвячений Премудрості Божій, собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі християнство. Упродовж сторіч Софія Київська була головною святинею Русі-України — «митрополією руською». Собор, як головний храм держави, відігравав роль духовного, політичного та культурного центру. Під склепінням Cв. Софії відбувалися урочисті «посадження» на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод.

      Софія — свідок i безпосередній учасник життя Києва протягом багатьох сторіч. Вона пережила навалу орд степових кочовиків у грізному 1240 році, періоди занепаду й відродження міста у XIV—XVI століттях, бачила національно-визвольну боротьбу українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького проти польсько-литовських феодалів у XVII столітті.

 

14. Національний заповідник «Херсонес Таврійський» (м. Севастополь)

      Місто Херсонес було засноване древньогрецькими колоністами більше ніж 2500 років тому на південному заході Криму. Це місто-держава мало довге життя — майже дві тисячі років, — і його історія є частиною історії Древньої Греції, Древнього Риму та Візантії. В кінці XIV століття навала кочівників поклала кінець існуванню міста, а його руїни поховала земля. Лише в 1827 році на цьому місці розпочалися розкопки, які майже відразу принесли Херсонесу ще одну назву — «Руська Троя». Нині його руїни — одна з найвизначніших пам'яток Севастополя. Комплекс пам'яток, що входить до складу заповідника «Херсонес Таврійський», має не тільки національне значення, а і міжнародне.

 

15. Національний заповідник «Хортиця» (Запорізька обл.)

      Острів Хортиця є найбільшим островом на Дніпрі, унікальність якого в рідкісному поєднанні на одній території різноманітних природних комплексів — цілинних степів, байрачних та плавневих лісів, наскельної рослинності, рідкісних та зникаючих видів рослин, пам'яток геології. Актом украй потрібної, проте дещо запізнілої справедливості стало надання цій землі статусу пам'ятки природи місцевого значення (1958 р.), далі — республіканського (1963 р.). Природна та історична винятковість Хортиці дала підстави для оголошення її Державним історико-культурним заповідником (1965 р.). Нині увесь острів є Національним заповідником (з 1993 р.).

      Будівництво історико-культурного комплексу «Запорозька Січ» було урочисто відкрите 14 жовтня 2004 року, на свято Покрови пресвятої Богородиці, в День українського козацтва. Місцем розташування «Запорозької Січі» обране мальовниче північно-східне узбережжя Хортиці, з якого відкривається чудовий краєвид на Дніпрогес, скелі та острови, що нагадують колишні грізні Дніпрові пороги.

 

16. Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» (м. Кам'янець-Подільський Хмельницької обл.)

      Кам'янець-Подільський — місто, що зберегло дух середніх віків. Тут ви побачите одну з найбільших оборонних споруд України, фортецю, що займає провідне місце у світовій історії оборонного зодчества. Літопис приписує будівництво кам'яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили князівством у 60—90-х рр. XIV cт. Стара фортеця є візитною карткою Кам'янця-Подільського, його символом. Немов продовження кам'яних скель височiють одинадцять її башт, кожна має свою назву і свою історію.

 

17. Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» (м. Переяслав-Хмельницький Київської обл.)

      Цей заповідник є одним з найбільших в Україні. У його склад входить 371 нерухома пам'ятка історії й архітектури українського народу, 26 тематичних музеїв, у фондах яких зберігаються 166 тисяч експонатів. Серед них колекції, що мають світове значення: 11 церковних споруд, 16 млинів, зібрання давньої кам'яної скульптури й похоронних саркофагів епохи міді й бронзи, матеріали поселень Трипільської культури, скіфського часу, Черняхівської культури, ікон ХVІІІ—ХХ ст., зібрання стародрукованих видань, колекція козацького періоду (одяг, військове спорядження і зброя), етнографічні колекції. Загальна площа заповідника — 3050 га, у тому числі 420 000 кв.м експозиційної площі.

 

18. Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (Києво-Печерська лавра) (м. Київ)

      Києво-Печерська лавра — православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Брестово поблизу Києва. Монастир одразу став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі, вже у ХІІ столітті отримав статус «лаври» — головного великого монастиря. У ХVІІІ столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні. Нинi у музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекції тканин і вишивок, виробiв iз дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників.

 

19. Одеський державний академічний театр опери та балету (Одеська обл.)

      Будинок Одеського академічного театру опери та балету зведений за ескізним проектом відомих віденських архітекторів Гельмера і Фельнера у стилі бароко. Відкриття театру відбулося 1 жовтня 1887 року. Найкрасивіша частина будівлі — це зал для глядачів, витриманий у стилі французького рококо, розкішно прикрашений різними ліпними орнаментами з тонкою позолотою. Мабуть, у жодному театрі немає виготовленої з таким смаком завіси, ескіз якої створив найбільший театральний художник Головін. Площа сцени 500 кв. м. Унікальна акустика дозволяє доносити навіть шепіт зі сцени в будь-який куточок залу. У 1996 році розпочалася реконструкція театру, яка повинна завершитися у 2007 році.

 

20. Свято-Успенська Почаївська лавра (Тернопільська обл.)

      Із сивої давнини й по сьогодні Почаївський монастир є однією з найшанованіших святинь, яку щорічно відвідують тисячі прочан. Почаївська лавра — найбільша православна святиня Волині й друга, після Києво-Печерської лаври, в Україні. Монастир був заснований ченцями, що з'явилися тут у 1240—1241 рр., рятуючись від татаро-монголів, які захопили і зруйнували Київ. Це величний архiтектурний ансамбль, що складається з 16 церков, резиденцiї архієпископа, дзвiницi, келiй. Усi будiвлi iдеально поєднуються з мальовничим ландшафтом, скелястим схилом гори та терасами. Святинями Почаївської Лаври є вiдбиток ступнi Божої Матерi, джерело з цiлющою водою, чудотворна iкона Матерi Божої, мощi преосвященного Йова.

 

 21. Шевченківський національний заповідник (м. Канів Черкаської обл.)

      Новітня історія Чернечої гори розпочалася 22 травня 1861 року, коли українська земля навіки прийняла у своє лоно тіло геніального поета і художника Тараса Шевченка. Цього дня було виконано його заповітну волю: знайти вічний спочинок «...на Вкраїні милій...»

 Нині музейна колекція заповідника нараховує понад 20 тисяч унікальних пам'яток, окрасою яких є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його книг, високохудожні твори українських і зарубіжних митців. Особливий інтерес у відвідувачів меморіалу викликають виступи народних кобзарів, відомих вітчизняних і зарубіжних хорових колективів та оркестрів, літературно-мистецькі свята, художні виставки, творчі зустрічі з лауреатами Національної премії ім. Тараса Шевченка.

  • Святе мiсце порожнiм не буває

    Перше, що вражає того, кому пощастить поспiлкуватися з панi Есрою Шакар — її пристойне володiння українською мовою. Усе стане зрозумiлим, якщо скажу, що панi Шакар вiсiм рокiв працювала в посольствi Туреччини в Українi i офiцiйна її посада — аташе з питань культури, туризму та iнформацiї посольства Турецької Республiки в Українi. >>

  • Підкорення Сванетії

    Туризм поєднує в собі і пізнання світу, і спорт, і відпочинок. Отже, може задовольнити смаки й уподобання кожного небайдужого до мандрів. Зважаючи на ветеранський вік більшості учасників нашої подорожі-керівнику групи Володимиру Дімітрюку майже 63, дещо менше Володимиру Грипасю й Олегу Дубині, і лише Михайла Квартюка та Ольгу Давидову можна вважати молодими, — ми мали б обрати останнє. >>

  • Від руїн — до візитки

    Мандрівники, які найбільше цікавляться давніми фортецями та палацами, серед найпривабливіших для себе регіонів однозначно назвуть Тернопілля. Адже за кількістю старовинних замків ця область займає перше місце в державі (тут зосереджено більше третини всіх українських оборонних споруд або їх руїн — 34). >>

  • «У нас таких «туристів» пів-Донбасу!»

    Відомий російський мандрівник, засновник туристичного «Форуму Вінського» Сергій Вінський отримав відмову при спробі в’їхати в Україну. Скандал? Не без того. Формальною причиною видворення Вінського одразу по прибуттю із Москви в аеропорт «Жуляни» стала «не підтверджена мета перебування на території України». >>

  • «Wizz Air Україна» пішла не остаточно?

    Після того, як припинила роботу авіакомпанія «Wizz Air Україна», у наших мандрівників помітно звузилося поле для маневру — вже не так просто знайти дешеві варіанти мандрівок у Європу. Доводиться або платити більше, або пересідати на автобуси, або шукати точки вильоту в сусідніх країнах — Польщі, Словаччині, Молдові тощо. Але, як виявилося, припинення діяльності «Wizz Air Україна» не є остаточним. >>

  • «Олл інклюзив» для терориста

    Красиво жити хочуть терористи не лише «ДНР». У другому за кількістю населення місті Іраку — Мосул, яке торік перейшло під контроль джихадистів із терористичного угруповання «Ісламська держава Іраку та Леванту», на початку травня відкрився після реконструкції розкішний готель Waritheen (стара назва — Ninawa International Hotel). >>