Розваги у Карпатах — не проблема

27.12.2003

      «Зима в мальовничих Карпатах» — так називається каталог туристичних пропозицій для охочих відпочити чи зустріти Різдво або ж Новий рік у Карпатах. Каталог різноманітних видів відпочинку пропонує у Львові туристично-інформаційний центр Асоціації розвитку туризму в Львівській області, який працює на цих теренах уже три роки, забезпечуючи туристів потрібною інформацією. Щоправда, цієї зими мальовничі каталоги та фотопейзажі засніжених гір не замінять відсутність справжнього снігу. Його білого покрову нині справді бракує у львівських Карпатах, куди поспішають на різдвяні та новорічні свята іноземні та доморощені заможні туристи. Роблю наголос саме на матеріальній забезпеченості туристів, бо відпочивати сьогодні у зимових і таких мальовничих навіть без повноцінного снігового покрову Карпатах — задоволення не з дешевих.

      Утім про ціни дещо пізніше. Адже головне у горах — отримати порцію свіжого повітря, яке оздоровить легені міського мешканця. Отож тільки у Сколівському районі інтенсивно розвивається новий вид туристичного бізнесу — понад сто приватних агроосель — здебільшого помешкання місцевих жителів, які облаштовують на подвір'ї окремі котеджі або ж просто у власному будинку пропонують кілька вільних для туристів кімнат, подаючи одночасно нехитре меню — вареники з капустою, цибульники та інші місцеві харчі. Коштує такий відпочинок з особи — від 50 до 130 грн. за добу. Розвивається «зелений туризм» переважно у гірських туристичних районах області — у Славському, Тисовці, Розлучі, Турці. А найдешевші агрооселі  у Турківському районі — від 10 до 15 грн. за добу для чоловіка. Та й підйомник на місцеві гори Волосянка та Кечера коштують всього 1— 2 грн.

      Поряд із приватниками займають свою нішу і пансіонати, які зазвичай пропонують лікувальні масажі, водні процедури і, звичайно, «шведський стiл». Причому в пансіонаті «Славському» у фуршет входить також вітчизняні спиртні напої. Так що замерзнути у горах не дадуть. Щоправда, ціна апартаментів (найдорожчих номерів у пансіонаті разом із сауною) може становити до семи тисяч грн. за 5 днів. Зрештою, можна обрати собі і відпочинок у популярних котеджах, як от «4 сезони» (50-60 грн. за добу). Якщо замовляти цілий будиночок, у якому є чотири автономні кімнати, — 300 доларів США. У котеджі «У пані Ванди» — від 240 у. о. за добу. Цікаво, що саме у цьому котеджі зупинявся на відпочинок відомий український космонавт Леонід Каденюк. Готель «Бюргер-Тростян» пропонує у період до і після новорічної ночі найпростіший номер із двома ліжками всього за... 330 грн. за добу зi сніданком. Можна тут же замовити і комплексні обід та вечерю за 50 грн. Лазня обійдеться у 50 та 70 грн. з людини. До неї пропонується набір із тапочок, рушника за 15 грн. Напрокат  лижі — 25 грн.,  доставка  до підйомника  за  десятку.

      Щодо розваг, які пропонують гостинні жителі гірських Карпат, то тут користуються попитом новорічні вечiрки, які обійдуться по 100 грн. і більше з чоловіка (залежно від концертної програми та розмаїтості столу). Сюди ж входить гаряче вино. Для любителів «легкого пару» на екологічно чистих дровах господарі розігріють з розрахунку 30—40 грн. за годину сауну.

      Яка б не була важка новорічна ніч — у Карпатах гріх не спробувати піднятися на гору. Хоча б за допомогою підйомника. Так, скажімо, підйом на гору Тисовець обійдеться від 2 грн. за один раз до 25 грн. за день (і катайся собі до нестями  вгору — вниз). Особливого колориту, якщо до свят так і не випаде достатньо снігу, додадуть пушки для штучного снігу. Тоді вже й можна спробувати свої здібності гірськолижника на 1-й лижній трасі біля мотелю «Святослав». Заплати 10 грн. за день і катайся на здоров'я. Найбільшою кількістю гірськолижних трас, за словами заступника начальника обласного управління курортів та туризму Наталії Гамкало, може похвалитися гора Тростян. Їх тут є аж вісім. Ще й канатна дорога завдовжки 2750 метрів, піднятися якою коштує всього 4,50 грн.

      Стосовно іноземців, то найчастіше у львівські Карпати навідуються британці. Принаймні так вважає оператор туристично-інформаційного центру Асоціації розвитку туризму Настя Ожиївська. Приблизно кожний третій, на її думку, із Британії. А всього упродовж місяця до Асоціації по поради звертається приблизно тисяча іноземних туристів, які хочуть спробувати відпочити в українських Карпатах. За словами пані Наталі, чимало туристів вже побували у Карпатах у минулі роки і мають звичку нарікати на не зовсім досконалий сервіс, але ж чомусь знову їдуть в Україну на відпочинок, викладаючи за тиждень по 370 євро. Мабуть, все-таки ціна здоров'я в українських Карпатах є дещо нижчою, ніж за кордоном. Принаймні для іноземців. А доморощеним туристам доводиться розраховувати на те, що вже після свят і новорічного ажіотажу можна буде дешевше відпочити у рідних  і, будемо сподіватися, сніжних, мальовничих Карпатах.

  • Янголи, що просяться до рук

    Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>

  • Неси мене, мій коню!

    «УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>

  • Анімація, монстри та віртуальний світ

    Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>

  • В Індію чи на гравюру?

    Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>

  • Чудотворець під козацькою охороною

    На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>

  • Парадний розрахунок

    Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>