Пресовий резонанс від підписаного Леонідом Кучмою та Володимиром Путіним «керченського» договору значно більший у Росії, ніж в Україні. Висновки, які роблять російські мас-медіа, як не прикро це споглядати, — коректніші і чесніші за ті, на які не вельми розщедрилися наші українські колеги, насамперед телевізійники. Дива в цьому немає, адже для офіційного Києва і того велетенського сегмента вітчизняних ЗМІ, якими опосередковано керує Банкова, вигідно подати останні домовленості президентів у такому світлі: Кучма відстояв необхідність кордону на Азові, а Керч-Єнікальським каналом довелося пожертвувати для отримання подальших дивідендів від СП щодо його спільного з росіянами використання, яке невдовзі буде створено. Словом, багато наших колег змушені вдавати, начебто перемогла не те що дружба, а такий собі сплав дружби з хитрощами. Російська ж преса робить з останніх президентських домовленостей такі висновки: Росія отримує можливість контролювати Керч-Єнікальський канал, так би мовити, ці «ворота до Сезаму»; в тузлинському протистоянні Україна, отже, програла, і не виключено, що Київ дозволить продовжити будівництво дамби до українського острова; Росія отримала право жорстко контролювати рух суден з третіх країн на Азові; у прийнятті зовнішньополітичних рішень МЗС України, який сповідує «націоналістичні погляди», вже не відіграє ролі, його повністю замінили воля і бажання українського Президента; Кучма «здав» Керч-Єнікальський канал в обмін на схвалення Путіним конституційної реформи.
Підписаний президентами у середу в Керчі договір про спільне використання Азовського моря і Керченської протоки передбачає розмежування Азова лінією кордону, яка пройде і по дну, і по воді, переконує головний радник МЗС України Леонід Осовалюк, спираючись на статтю 1 цього документа. Справді, в ній ідеться про лінію держкордону, яку обумовить спеціальна угода. Угоди такої ще не існує, з перевагами в який бік і коли саме вона укладатиметься — невідомо. «І от завдяки наполегливій, навіть твердій позиції Леоніда Кучми вдалося відстояти те, за що ми так довго боролися 12 років нашої незалежності», — цитує «Інтерфакс» слова пана Осовалюка, які, здається, міг би виголосити котрийсь інший пан, але ніяк не Осовалюк. Хвацькі рулади про перемогу звучать непереконливо. І відомо чому: абсолютно безпідставно Україна поступилася контролем і грошовою виручкою від користування Керч-Єнікальським каналом і документально зафіксувала право Росії контролювати рух суден в Азові. Можливо, про перемогу варто буде говорити після підписання угоди про морський кордон, але наразі, здається, зарано говорити «гоп!» — ще не перескочили.
«Договір передбачає, що державний кордон між Україною та Росією по морю буде встановлено, і ця констатація не є досягненням — це фіксація очевидних речей, — вважає фахівець з міжнародного морського права, заступник голови УНП Антон Бутейко. — Непокоїть інше. Договір, який, очевидно, було подано до підписання російською стороною, містить ганебні для України положення. А саме: передачу під російський контроль внутрішнього моря України, яке має статус власне території, а також спільне використання Керч-Єнікальського каналу (враховуючи, що на переговорах не йшлося про конкретні суми, це означає, що канал використовуватиметься спільно)». Кордон по морю буде встановлено, бо цього вимагає, як метафоризує пан Бутейко, «Біблія» для використання морів — Конвенція ООН з морського права», однак чи відповідатимуть подальші угоди щодо кордону інтересам України, залежить від того, хто надалі керуватиме державою.
А от Президент Кучма радiє, що (цитуємо за стенограмою прес-конференції у Керчі) «ми навіть перевиконали зобов'язання... Бо попередньо було підготовлено (до підписання. — Ред.) тільки заяву про основні відправні точки вирішення проблеми. Але ми сьогодні пішли далі й підписали договір, де чітко визначили, що це таке».
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
