Суботній мітинг опозиції приємно вразив її прихильників кількістю учасників (більшість з яких, хочеться вірити, прийшла на Європейську площу за ідею, а не за «гонорар»). Чи не вперше з часів акції «Повстань, Україно!» 2002 року ця площа була заповнена «під зав'язку». Людей під морем помаранчевих, малинових («Народної самооборони» Луценка) та білих із червоними серцями прапорів не відлякали навіть дощові хмари, з яких час від часу накрапали прогнозовані опади.

Непрості будні Центральної виборчої комісії починають нарешті створювати інформаційні приводи. Передусім, запрацювала сама комісія — після тривалого простою і череди лікарняних, на яких перманентно перебували члени ЦВК. Іще 30 квітня в роботі Центрвиборчкому взяли участь 10 з 14 представників комісії, і за наявності кворуму ЦВК ухвалив виключити з виборчого списку БЮТ 263 кандидатів у народні депутати, які не були обраними до Верховної Ради V скликання.

Рішення Президента звільнити суддів Конституційного Суду Валерія Пшеничного та Сюзанну Станік не було несподіваним (Пшеничного було звільнено у понеділок, а Станік у вівторок. — Ред.). До такого рішення главу держави фактично спонукала попередня бездіяльність самого КС, а також Генпрокуратури. Що й казати, якщо пані Станік попри численні звинувачення у корумпованості та заангажованості так i не взяла самовідвід і не відмовилася від статусу доповідача у справі конституційності указу Президента про розпуск парламенту від 2 квітня, а пан Пшеничний відкрито наполягав на легітимності власного розпису цієї справи саме на Станік. Ще й договорився до того, що 17 квітня у відкритому судовому процесі розкрив таємницю дорадчої кімнати, повідомивши, як голосували судді.

Коаліція здає позиції одну за одною. Зібравшись минулого понеділка (коли мандати під загрозою, не до вихідних) на засідання, «більшовицька» частина Верховної Ради ухвалила постанову про проведення дострокових парламентських виборів. Щоправда, одночасно з виборами Президента і після внесення відповідних змін до Конституції, які до 15 червня доручено підготувати тимчасовій спеціальній комісії — з урахуванням пропозицій Президента та інших учасників процесу.

Попри те, що лідери партій коаліції звернулися до міжнародної спільноти та європейських установ із закликом про міжнародне співробітництво, позиція Європейської комісії залишається незмінною: нинішня політична криза є внутрішньою справою України.