Присяга не указ?

      Рішення Президента звільнити суддів Конституційного Суду Валерія Пшеничного та Сюзанну Станік не було несподіваним (Пшеничного було звільнено у понеділок, а Станік у вівторок. — Ред.). До такого рішення главу держави фактично спонукала попередня бездіяльність самого КС, а також Генпрокуратури. Що й казати, якщо пані Станік попри численні звинувачення у корумпованості та заангажованості так i не взяла самовідвід і не відмовилася від статусу доповідача у справі конституційності указу Президента про розпуск парламенту від 2 квітня, а пан Пшеничний відкрито наполягав на легітимності власного розпису цієї справи саме на Станік. Ще й договорився до того, що 17 квітня у відкритому судовому процесі розкрив таємницю дорадчої кімнати, повідомивши, як голосували судді.

      Тож в обох випадках, або указах Президента, причина позбавлення Пшеничного та Станік престижних суддівських мантій зазначається одна — порушення присяги. Нагадаємо, що заступники голови КС Пшеничний і Станік стали суддями за президентською квотою у 2003 i 2004 роках, відповідно. Суддями їх призначав ще Кучма, натомість саме Ющенко звільнив. Відтак голова КС Іван Домбровський лишився без заступників. Але це справа поправима... Хоча коаліція й не бажає втрачати таких «цінних» суддів, і ще до звільнення Станік 50 нардепів подали звернення до КС про визнання неконституційним звільнення пана Пшеничного. У чому неконституційність указу, не пояснюється. Тоді як глава держави у власноруч підіписаних указах чітко посилається на Конституцію — ст.106 п.22 ч.1, ст.126 п.5 ч.5 та ст.149.

      У чому  саме Президент вбачає порушення присяги, пояснив його радник Микола Полудьонний. Мовляв, «є в діях Сюзанни Станік достатньо серйозні порушення». «Це і питання, пов'язані з тим, що вона особисто взяла справу до розгляду без доручення Конституційного Суду. Це і питання політичних заяв. Це і питання поведінки... Це питання дотримання, недотримання законів України», — каже Полудьонний i додає, що причини звільнення пана Пшеничного дещо інші: він порушив Закон «Про статус суддів». Такий крок Президента на очищення конституційної Феміди вітає i нардеп Юрій Ключковський, бо, на його думку, це сприятиме встановленню законності в системі КС, де поширилися ганебні процеси. Й оскаржити це рішення Президента неможливо, оскільки «в Конституції чітко записано, що звільняє той, хто призначив», цих суддів. Тобто Президент.

      Водночас, незгодні з таким рішенням нагадують Закон «Про Конституційний Суд», за яким суддів КС звільняє Верховна Рада. Із юридичною колізією в цьому питанні погоджується навіть радник Президента Микола Полудьонний, але додає, що Президент має право звільнити цих суддів без голосування в парламенті. Й справді, саме Конституція є Основним законом, суперечити якій не може будь-який інший закон. Відтак, правомочним є посилання Президента на ст. 126 Конституції, де чітко вказано, що частина суддів призначається і звільняється тим органом, який цю частину призначив. Тобто суддів президентської квоти звільняє Президент, Верховної Ради — парламент, а призначених на з'їзді суддів — саме цей з'їзд. Отже, після внесення змін до Конституції, Закон «Про КСУ» мав бути приведений у відповідність до Основного закону й не суперечити йому.

      Але одразу після Дня солідарності трудящих безробітні Пшеничний та Станік теж солідаризувалися й подали заяви до Генпрокуратури. Мовляв, звільнили нас незаконно, просимо прокурорського втручання. Генпрокурор Святослав Піскун називає колишніх суддів КС не інакше як громадянами. Бо якби Пшеничний i Станік подали заяви у статусі суддів чи заступників голови КС, на Різницькій на них би й не глянули. Але оскільки заяви колишніх служителів Феміди стосуються прав громадян, на Різницькій їх вивчають, про рішення Генпрокурор обіцяє повідомити громадськість згодом.

      Але екс-суддя й громадянка Сюзанна Станік пішла не лише на Різницьку, а й у телеефір. В інтерв'ю НТН вона заявила, що присяги не порушувала, та й взагалі Президент не мав права її звільняти, бо його указ не грунтується на відповідній процедурі. Мовляв, тільки ВР могла її звільнити. Втім Сюзанна Романівна скромно замовчує питання чистоти процедури власного призначення суддею КС три роки тому, яка, м'яко кажучи, була далекою від вимог Конституції.

      Цікаво, що, незважаючи на відмову прес-служби КС повідомити, чи прийшли учора на роботу Пшеничний та Станік, агенції «РІА—Новості» з власних джерел стало відомо, що Сюзанна Станік учора перебувала на робочому місці. Бува, не збирати речі на Жилянській прийшла ця пані?