Верховна Рада хоче на вибори

      Коаліція здає позиції одну за одною. Зібравшись минулого понеділка (коли мандати під загрозою, не до вихідних) на засідання, «більшовицька» частина Верховної Ради ухвалила постанову про проведення дострокових парламентських виборів. Щоправда, одночасно з виборами Президента і після внесення відповідних змін до Конституції, які до 15 червня доручено підготувати тимчасовій спеціальній комісії — з урахуванням пропозицій Президента та інших учасників процесу.

      За те, щоб одночасно обрати новий парламент і нового главу держави (протягом 90 днів із часу внесення змін до Основного закону, але не пізніше 9 грудня 2007 року), проголосували 235 нардепів. Як зазначив Голова ВР Олександр Мороз, постанову прийнято на основі частини 2 статті 3 і статті 5 Конституції. Парламент також доручив Кабміну вжити необхідних заходів щодо забезпечення фінансування президентських та парламентських виборів, а Центральній виборчій комісії — забезпечити виконання закону про державну реєстрацію виборців та своєчасну підготовку до виборів. Парламентському комітету з питань держбудівництва доручено до 10 червня внести до ВР проект закону про вибори народних депутатів у новій редакції, яка передбачає вибори за відкритими списками, а також зміни до закону про вибори Президента.

      На запитання, до чого тут президентські вибори, у «коаліціонерів» також знайшлася відповідь: як заявив представник Соцпартії Ярослав Мендусь, причин для їх проведення теж (!) більш ніж достатньо. «Ми вважаємо, що восени виборці повинні поставити Президенту оцінку за роботу», — зауважив Мендусь, наголосивши, що минулої суботи Віктор Ющенко вперше вийшов на Європейську площу «не з нагоди свята».

      Натомість пропрезидентська «Наша Україна» вважає, що всі рішення парламенту, ухвалені 30 квітня, не мають жодної юридичної сили, оскільки з 2 квітня, відповідно до указу Президента, ВР 5-го скликання припинила свої повноваження. За словами лідера «НУ» В'ячеслава Кириленка, такі дії «групи депутатів», як вищезгадане голосування, «спрямовані на дестабілізацію ситуації, метою якої є приховати провальну економічну та соціальну політику колишньої правлячої коаліції та уряду Януковича». «НУ» вустам Кириленка наголошує на тому, що вибори народних депутатів, згідно з указом Ющенка, відбудуться 24 червня. «Наша Україна» й інші демократичні сили перебувають у виборчому процесі, а всенародно обраний Президент є гарантом того, що виборчий процес відбудеться прозоро й демократично», — наголосив лідер «помаранчевих».

      Цікаво, що «зайвою і такою, яка компрометує дії коаліції», вважає постанову про одночасне проведення президентських і парламентських виборів і «регіонал» Тарас Чорновіл, який за цей документ не голосував. В інтерв’ю «Німецькій хвилі» нардеп заявив, що одночасно провести в Україні вибори Верховної Ради і Президента юридично неможливо, оскільки Конституцією таке не передбачено. Більше того, на думку Чорновола, постанова містила ще й потенційну загрозу коаліції, оскільки депутати доручали Кабміну профінансувати, а ЦВК — забезпечити вибори. А це прямо суперечить попереднім постановам ВР, якими коаліція заборонила фінансування виборчого процесу. Втім ці пункти з постанови вчасно виключили. Так чи інакше, за словами Чорновола-молодшого, «обидві сторони протистояння надто заплуталися в юридичних тенетах», тому крапку в цій казуїстиці має поставити Конституційний Суд.

ЦІКАВІ ЦИФРИ

Менше працюють — бiльше їдять

      Після того як опозиція пішла із сесійної зали парламенту, «коаліціонери» закидали «нашоукраїнцям» та БЮТівцям, що вони ставлять підписи у книгах на столах реєстрації, хоча й не ходять до залу. Річ у тім, що підставою для нарахування заробітної платні народному депутатові є саме його особистий підпис. Однак, як зазначає «Українська правда», насправді з 2 квітня (дати оголошення першого указу Президента про розпуск парламенту) кількість таких підписів жодного разу не сягала навіть 226 депутатів — себто необхідного для затвердження законопроектів та постанов мінімуму! За даними «УП», протягом квітня кількість таких підписів коливалася від 137 до 204 осіб. І це при тому, що кожне проголосоване відтоді питання щоразу набирає в залі значно більше голосів. А отже, частина депутатів, присутніх у сесійній залі, голосує картками своїх відсутніх колег, що заборонено регламентом ВР. Щоправда, повноваження парламенту в будь-якому разі припинено, а отже депутатські рішення однаково нелегітимні.

      Як свідчать документи, народні обранці звитяжно працювали на пленарних засіданнях від 1 години до 3 годин 50 хвилин на добу, при цьому в табелях обліку вказано, що парламентарії — члени коаліції «трудилися» хто 20 робочих днів, тобто 158 годин 45 хвилин, а хто 21 робочий день — 167 годин робочого часу. Себто «коаліціонери» отримують зарплату за робочий час у 4 рази більший, ніж вони реально відпрацювали.