Інтрига на фінішній прямій

24.04.2007
Інтрига на фінішній прямій

(РЕЙТЕР.)

      Представник право-консервативної партії «Союз за народний рух», екс-міністр внутрішніх справ Франції Ніколя Саркозі набрав 31,11 відсотка голосів виборців, висуванка Соціалістичної партії Сеголен Руаяль — 25,84 відсотка. Такі попередні офіційні дані, оголошені вчора рано вранці за результатами підрахунку ста відсотків бюлетенів. (Непорахованими лишилися незначні «скриньки» із закордонного виборчого округу, а також так званих «заморських територій» — уламків колишньої імперської слави Франції, які зараз є територіально-адміністративними одиницями країни. Загалом це близько 820 тисяч голосів). Остаточні дані буде оголошено 25 квітня.

      Отже, для двобою, який відбудеться у другому турі, 6 травня, розрив у п’ять відсотків — надто хисткий, щоб робити будь-які прогнози. Все залежатиме від того, на чию шальку терезів покладуть свої голоси французи, котрі в першому колі виборів висловилися за центриста Франсуа Байру (а це чимало, адже персональний результат мсьє Байру — 18,55%) та ультрарадикала Жана-Марі Ле Пена (10,51%). Втім уже сьогодні політологи прогнозують перемогу Саркозі з невеликим відривом. Гра йтиме на межі.

      Французькі медіа називають нинішні вибори «історичними». Можливо, це просто красиве слово? Здалеку здається, що президентська кампанія, в якій зіштовхнулися право-центрист Жак Ширак та різкий радикал Ле Пен, мала значно більший ризик змінити майбутнє країни. А втім самим французам видніше. І важливість нинішніх президентських перегонів для громади демонструє надзвичайно висока явка — близько 85 відсотків. Як передає «Франс пресс» слова міністра внутрішніх справ Франсуа Баруена, це найвищий показник громадянської активності від 1965 року, коли вперше глава держави у Франції обирався шляхом прямих виборів. «Історичність» можна вбачати і в тому, що агітаційна кампанія проходила, так би мовити, без посилань на кумирів — жоден iз дванадцяти кандидатів не обіцяв французам, що будуватиме модель держави так, як Міттеран чи Ширак і навіть як національний герой генерал Де Голль. Термін «неоголлізм», з яким попередній президент Жак Ширак вигравав вибори, вийшов iз політичної моди.

      Сьогодні на часі — битва соціальних програм. Як відзначають коментатори, значний акцент головні суперники робили на тривалості робочого тижня, безробітті серед молоді, збалансованій імміграційній політиці. Так, Ніколя Саркозі обіцяв скасувати узаконений 35-годинний робочий тиждень, наполягаючи на праві громадян працювати за бажання більше. «Більше працюєш — більше заробляєш. То чому ми мусимо забороняти людям працювати?» — приблизно з такою риторикою виступав кандидат від «провладних» правих. А Сеголен Руаяль переконувала, що 35-годинний тиждень треба зберегти, адже це захист працівника від нахабного роботодавця. Імміграційна політика — надто дражлива тема для Франції, тому всі кандидати, включно з  паном Саркозі, котрий «прославився» гасінням арабських бунтів у передмістях Парижа, намагалися «не рубати дрова» в цій темі, обережно лавіруючи між «корінними французами» і прибульцями, які вже встигли стати громадянами і становлять нині близько восьми відсотків електорату.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>