Конституція України ще не знала такої уваги та зовнішньої поваги до себе, як після указу Президента від 2 квітня 2007 року про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. Здається, суспільство зрозуміло, що Конституція — не просто акт вищої юридичної сили, а й залишається його великою надією.
На жаль, у багатьох газетних публікаціях, радіо- і телепередачах на тему президентського указу простежується явно упереджене та заангажоване ставлення до цієї проблеми. Чому? Як видно, основна причина полягає в тому, що коментатори, політики, політологи й журналісти дещо спрощено й суб'єктивно розглядають складні конституційно-правові аспекти даного указу. Давайте-но розберемося в його суті.

У середу опозиція почала безстрокову акцію «Геть зРаду!». Серцем маніфестації стала Європейська площа, де «помаранчеві» встановили сцену. Тепер вони змушені отаборитися тут, бо на майдані Незалежності засіли «регіонали».
Акція розпочалася по обіді, а вранці одним із народних депутатів, які чергували біля сцени, був Олексій Кучеренко. Поки «помаранчеві» готувалися до мітингу, він відповів на запитання «УМ». Інтерв'ю проходило у «вуличній» атмосфері: поруч крокували демонстранти, міліціонери, проїжджала баба Параска, висаджена на джип. Вулиця вплинула на слова Кучеренка. В тому сенсі, що його слова часто були запальними, а думки — досить оригінальними. І це при тому, що Кучеренка — людину небідну, колишнього «губернатора» часів Кучми, — в «Нашій Україні» вважають зовсім не «революціонером».