(Укрінформ.)
У середу опозиція почала безстрокову акцію «Геть зРаду!». Серцем маніфестації стала Європейська площа, де «помаранчеві» встановили сцену. Тепер вони змушені отаборитися тут, бо на майдані Незалежності засіли «регіонали».
Акція розпочалася по обіді, а вранці одним із народних депутатів, які чергували біля сцени, був Олексій Кучеренко. Поки «помаранчеві» готувалися до мітингу, він відповів на запитання «УМ». Інтерв'ю проходило у «вуличній» атмосфері: поруч крокували демонстранти, міліціонери, проїжджала баба Параска, висаджена на джип. Вулиця вплинула на слова Кучеренка. В тому сенсі, що його слова часто були запальними, а думки — досить оригінальними. І це при тому, що Кучеренка — людину небідну, колишнього «губернатора» часів Кучми, — в «Нашій Україні» вважають зовсім не «революціонером».
— Олексію Юрійовичу, запитаю одразу: як на вашу думку, дострокові вибори відбудуться?
— (Замислився). Хороше запитання. Я мав би відповісти, що так, відбудуться. Але коли, в якому форматі, що йтиме з ними паралельно, — поки невідомо. Я вважаю, що цивілізовані вибори, які пройдуть за взаємною згодою, максимально демократично, зняли б нинішні болючі питання. Такі вибори за будь-якого результату стали б дуже потужним поштовхом для розвитку країни. За будь-якого результату!
Я абсолютно не погоджуюся з демагогією про те, ніби дострокові вибори — це дорого, а ті 300 мільйонів гривень краще роздати пенсіонерам. Це 10 гривень на одного виборця. І, погодьтеся, це не так багато для того, щоб вивести країну з нинішньої кризи.
— Що ви маєте на увазі, коли кажете про «щось паралельне» з виборами до ВР? Президентські вибори?
— Думаю, це нереально. Зараз нема підстав говорити про дострокові вибори глави держави. І тим більше не розумію, до чого тут пропозиції «регіоналів» провести заразом ще й референдум по НАТО. Зате є правові підстави для проведення дострокових парламентських виборів. І не тільки правові, а й політичні. Нині є всі ознаки кризи, і вона має бути вирішена.
— Як ця криза може розв'язатись: у юридичний спосіб чи в політичний?
— Я погоджуся з тими колегами, які кажуть, що, на жаль, в юридичний спосіб вона не може бути вирішена. Тому що немає права, право не працює в країні! Мені здається, що насамперед це має бути політичне узгодження.
Рік тому, коли формувалася коаліція і в нашій фракції чільні посади обіймали юристи, вони казали, що існують юридичні перешкоди при формуванні коаліції з Юлею. Мене це дратувало. Я завжди казав: має бути політична домовленість, а потім треба садити юристів за стіл, і нехай вони виписують процедуру та регулювання.
У 1995 році, коли я займався підприємництвом, в мене були величезні юридичні війни, по два-три роки. З тим же Черновецьким, наприклад. Але потім, коли ми сідали за стіл, підрахували, скільки за цей час на наших суперечках заробили судді та адвокати, ми потиснули руки, домовились і запросили юристів. Вони за півгодини намалювали нам юридичну схему, за якою ми розійшлися і залишилися з повагою один до одного.
Те саме й тут. Спершу треба політичне рішення ключових сил. Я переконаний, що таким рішенням мають бути дострокові вибори. Це мають зрозуміти всі політичні сили, що саме так треба для країни, саме це треба для зняття напруги.
— Ви маєте на увазі, що Президент і Прем'єр-міністр...
— ...вони повинні реалізувати свою відповідальність і свої легітимні посади саме через домовленість і взаємні поступки.
— Чи можуть вони домовитися уже зараз, чи ситуація має досягти певного ступеня напруги, щоб вони сіли за стіл переговорів і дійшли згоди?
— Думаю, ситуація ще буде досягати своєї напруги. Бо без цього нема бажання йти на певні компроміси.
— Ще мені здається, — продовжує Олексій Юрійович, — що одним із найбільших рушіїв мають стати можливі економічні втрати людей. Особливо йдеться про Партію регіонів.
— Маєте на увазі Ахметова?
— Я прізвищ не називаю. Йдеться про таких, які обрали шлях впливу на економіку через політику. Цей шлях згубний.
— А як нинішня ситуація може негативно позначитися на капіталах того ж Ахметова, головного фінансиста «Регіонів»?
— Наприклад, через зниження економічних рейтингів України. Це опосередковано впливатиме на ринкову вартість активів.
— Чи не доцільно опозиції почати переговори з бізнес-колами Партії регіонів?
— Я думаю, що вони якимось чином уже ідуть.
Скажу ще таке: у нас в Україні звикли вичікувати до останнього. Думають до кінця і сподіваються, що їх не зачепить. Навіть коли все навколо погано — можна прикупити кілька гектарів землі в Ботанічному саду, побудувати там фортецю, оточити себе міліцією і відокремитися. Мені здається, це свідчить про те, що ці люди не стали мудрими. Вони, безумовно, розумні, бо того, хто заробив мільярд, дурнем ніяк не назвеш. Як київський міський голова: він не такий простий, яким може здаватися. Шкода, але при цьому вони не стали мудрими людьми. І їх треба переконувати.
— Чи прораховуєте ви той варіант, що вибори не відбудуться? Адже не всi окружкоми сформовано, робота Центральної виборчої комісії блокується...
— Давайте домовимося таким чином: я не хотів би, щоб ви мене заводили у юридичний тупик, бо ми всі в юридичному тупику. Я не хочу коментувати юриспруденцію. Мене це дратує.
— Мабуть, це через те, що українське право сильно дискредитували, і кожен намагається знайти в ньому потрібні для себе лазівки і пункти.
— Звичайно! Всі свій внесок зробили, і всі винні. Якщо говорити відверто, то це один із прорахунків Президента. Йому з самого початку, після обрання треба було сконцентруватися над відновленням правової системи: прокуратура, суди — це ж стовпи правової держави!
— Як ви гадаєте, чи зможе розв'язати нинішню кризу рішення Конституційного Суду з приводу указу про розпуск ВР? І наскільки дієздатним є КС? Адже ми чули заяву п'яти суддів про тиск.
— Сьогодні обговорюється думка, чи можуть кілька суддів заблокувати роботу Конституційного Суду. Так, можуть. Це не є нормальним. Але ненормальним є все. Бо четверо членів ЦВК теж можуть захворіти подагрою на цілий рік і заблокувати її роботу. Ми рухаємося до колапсу. Тому ще раз наголошую, що є потреба в домовленостях.
— Але якими можуть бути ці «домовленості», якщо ані Прем'єр Віктор Янукович, ані спікер Олександр Мороз не погоджуються на вибори?
— Про Мороза, то я скажу, що, на мою суб'єктивну думку, вибори варто проводити хоча б для того, щоб посаду Голови Верховної Ради — посаду, яка в умовах парламентсько-президентської республіки має нести в собі певну стабільність, — не обiймала людина, яку є підстави називати зрадником. Хоча б заради того, щоб Мороз пішов із політики разом зі своєю політреформою, яку він почав із Медведчуком, і яка принесла кризу — тільки заради цього не шкода проводити вибори.
— Так думають «помаранчеві». Але чи погодяться на це «регіонали»?
— А їм нема чого боятися. У них стабільний рейтинг. А Мороз нехай візьме на себе відповідальність і йде на вибори.
А за результатами виборів... Не хочу казати, хто переможе, а хто програє, бо це нині тільки брязкання зброєю. За підсумками виборів стане абсолютно зрозуміло, яка коаліція буде складатися. Далі поки не хочу продовжувати.
— Може, ви за «широку» коаліцію?
— Ще раз кажу: коаліція формуватиметься за результатами виборів. Ми не можемо говорити про образи Віті на Юлю, Юлі — на Петю, Петі — на Сашу. Є країна. І вибори покажуть, яка коаліція їй потрібна.
— Тоді спитаю так: чи допускаєте ви, що після нинішньої напруги та «обміну люб'язностями» «Наша Україна» та Партія регіонів домовляться про коаліцію?
— Нема нічого неможливого. Це не війна, а брязкання зброєю.
— Олексію Юрійовичу, а чому «Наша Україна» перенесла свій передвиборчий з'їзд на наступний тиждень?
— Через формальні причини. Тому що треба було визначитись із форматом блоку. А якщо буде блок, то треба, щоб перед тим свої з'їзди провели партії.
— Не шкодуєте, що «помаранчеві» знов ідуть на вибори не одним, а кількома блоками?
— (Замислився). Все, що не відбувається, — відбувається на краще.
— А я думав, що на «помаранчеві» сили вплинули минулорічні вибори, як урок, бо вони через взаємне поборювання втратили чимало відсотків.
— А вони впливають. Просто не так швидко.
— Чи підтримуєте ви ті реформи, які нині тривають у партії «Наша Україна»?
— Не секрет, після першого з'їзду НСНУ стало зрозумілим, що партія будується не так. В низці областей і районів організації були створені не за демократичними принципами. Ще тоді у партії були закладені ті проблеми, які призвели до низького результату на минулорічних виборах. Тепер цей процес пішов лiпше.
— Відколи? Тоді, коли головою ради партії став Балога?
— По суті, з приходом Балоги відбулися достатньо якісні зміни. Але вони проходили в бойових умовах, за півроку. Насправді цей процес має бути більш тривалим. Але є всі сподівання, що за рік-два «Наша Україна» перетвориться на справжню демократичну партію.
— Я задам вам пряме запитання. Вас відносять до так званої «групи Порошенка» в «НУ». І саме цю групу після приходу Балоги відтіснили від керівництва в партії.
— Це величезна помилка. Я вважаю, що, на жаль, внесок Петра Порошенка в нинішню кризу є величезним. Він обіймав таку посаду, на якій міг провести дуже якісні зміни для країни. Як секретар РНБО він мав займатися насамперед проблемами національної безпеки. Тоді треба було зрозуміти, які проблеми є в Конституції, в газових стосунках. Петро Олексійович несе велику відповідальність і за те, як формувалася партія.
— Багато шансів було втрачено через те, що Порошенко та Тимошенко затіяли між собою протистояння. Наразі скидається на те, що БЮТ набере на дострокових виборах найбільше голосів серед «помаранчевих» сил. У такому випадку, чи відкриєте ви Юлії Володимирівні шлях до прем'єрства, чи «НУ» знову намагатиметься просунути на цю посаду свою людину, як це було і в 2005, і в 2006 роках?
— Будуть результати виборів. Якщо «Наша Україна» не досягне значного результату — їй доведеться поступитися дорогою сильнішому.
— Давайте ще поговоримо про тих, хто фактично став підставою для розпуску Верховної Ради — про перебіжчиків. Чи справді існувала загроза того, що коаліція могла дорости до 300 депутатів, чи був для цього резерв у «Нашій Україні»?
— (Замислився). Загроза була. Тому що люди падкі, коли мова йде про спокусу у вигляді посади. Ми ж бачимо, що людина, яка говорила про (Олексій Юрійович починає імітувати голос Анатолія Кінаха. — Авт.) порядність, професіоналізм, патріотизм...
— ...про боротьбу двох світоглядів.
— (Сміємося). Якщо серйозно, то суспільство в нас таке. У когось бізнес відбирають, який годує сім'ю, іншому газ перекрили. Ми ж добре знаємо методи тієї команди.
Але це має бути й уроком для всіх нас. І на майбутнє нам треба дивитися: у список брати не просто хороших хлопців із грішми та зв'язками, а брати таких, хто бачить себе політиками, які цінують свою репутацію і для яких послідовність — не порожній звук.
І в цьому плані нинішня криза може бути корисною. Фурункул назріває-назріває, і має розірватися. А організм очиститься і буде жити далі.
Кучеренко Олексій Юрійович
Народний депутат України (47-й номер у списку блоку «Наша Україна»). Голова підкомітету з питань житлово-комунального господарства Комітету ВР з питань будівництва, містобудування і ЖКГ. Член фракції блоку «Наша Україна».
Народився 3 квітня 1961 року у Вінниці.
Освіта: Київський університет ім. Т.Шевченка, ф-т кібернетики (1978—83); Українська академія держуправління при Президенті (2001); кандидатська дисертація «Концепції елітизму в контексті процесів демократичної трансформації» (Інститут соціології НАНУ, 1998).
Починав кар'єру як оператор ЕОМ, на початку 1990-х був директором комп'ютерного клубу. 1996 — президент ВАТ «Полтавський гірничозбагачувальний комбінат»; 1997—98 — голова правління АТЗТ «Інтергаз»; 2000—2001 — голова Запорізької облдержадміністрації; з 2002-го — президент ХК «АвтоКрАЗ». 26.02.—14.12.2005 — голова Держкомітету з питань житлово-комунального господарства.
Віце-президент Української спілки промисловців і підприємців. Президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація споживачів послуг монополій — Антимонопольний союз».
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
