Безпритульних дітей стало менше?

      За неофіційними даними, в Україні сьогодні  близько ста тисяч безпритульних дітей. Ця цифра прозвучала на «круглому столі» «Безпритульні означає безправні?», який відбувся днями у Києві. Але представники Департаменту з усиновлення та захисту прав дитини Мінмолодьспорту, МВС та Служби неповнолітніх Київської міськдержадміністрації з цією цифрою не згодились, зауваживши, що останнім часом — великою мірою завдяки державній програмі з викорінення дитячої бездоглядності — ситуація покращилася. Представники громадських організацій також погодилися, що «дітей вулиці» поменшало, за два — три роки. Але проблема все ще стоїть дуже гостро, і вимірюється вона не тільки цифрами (врешті-решт й одна загублена дитяча доля — це страшно). Сьогодні діти живуть на вулиці не тому, що у держави немає грошей на їхнє утримання, а тому, що, подихавши якийсь час «повітрям свободи», українські «гавроші» категорично не хочуть міняти підвали на блага цивілізації. Більшість цих дітей не раз і не два тікали з дитячих притулків та інтернатів. Однією з причин цього, на думку доктора психологічних наук Наталії Максимової, є атмосфера згаданих закладів.

      Пані Максимова, розкритикувала наміри влади створити по всій Україні так звані дитячі містечка, де буде «все найкраще»: гойдалки, спортмайданчики, найсучасніша побутова техніка. Адже подібні заклади, з одного боку нагадуватимуть «теплицю для дітей», а з іншого — ізольоване гето. На думку Наталії Максимової,  було б набагато краще, якби вихованці дитячих будинків та інтернатів жили не в будівлі на 100 чоловік, а у звичайній трикімнатній квартирі. При цьому значну частину грошей, які сьогодні витрачають на утримання однієї дитини в інтернаті (а це близько 10 тисяч гривень на рік), віддавалися б у вигляді зарплати вихователям, які доглядали б за дітьми, вчили їх вести господарство, готувати-прибирати. Утім це лише одна деталь, що могла б якоюсь мірою зменшити кількість «дітей вулиці».

      Є надія, що механізми захисту прав дітей в Україні стануть більш дієвими після внесення до законодавства змін щодо забезпечення прав дітей на володіння чи користування нерухомим майном та попередження їхньої бездоглядності, ініційовані народним депутатом Олександром Фельдманом (розроблений проект, зокрема, передбачає кримінальну відповідальність осіб, що залучають неповнолітніх до злочинної та антигромадської діяльності). Втім багато що залежить і від кожного з нас окремо. Якщо вам небайдужа доля  дитини з вулиці, то повідомте про неї міліцію чи соціальні служби (у Києві таку інформацію, наприклад, можна залишити за телефоном центру служби порятунку дітей — 434-22-54).