Убив і я, грішний, заледве не весь суботній вечір, спостерігаючи на «плюсах» за «Танцями з зірками — 2». Ну, не тому, що так уже шизію від аматорських викрутасів на паркеті, а через те, що запримітив у цьому шоу свій особливий сюжет. А кожен сюжет має свою розв'язку, яку, звісно ж , кортить розгадати наперед. Наразі мені потрібно було вгадати, хто ж із восьми пар танцюристів пролетить, як фанера над Парижем, вибувши з цього химерного змагання. І ще задовго до оголошення результатів я сказав собі: Сашка Пономарьова вони викотять звідси, як бджоли муху із вулика. Чому?

Що залишається після режисера? Учні, газетні вирізки з рецензіями та інтерв'ю... Вистави, які по його смерті живуть дуже недовго. Працівники Театру імені Франка вирішили посперечатися з цією несправедливістю. Оскільки йдеться про режисера Сергія Данченка, який багато років був художнім керівником київської Української драми. З дня його смерті минуло вже шість років. Але без вистав Данченка — «Тев'є-Тевель», «За двома зайцями», «Бал злодіїв» та інших — свого театру «франківці» усвідомлювати не бажають. У день пам'яті Данченка — 17 березня йому б виповнилося 70 років — у Театрі імені Франка йшов «Пігмаліон», головні ролі у якому виконують учні режисера Наталка Сумська, Богдан Бенюк, Анатолій Хостікоєв... Це остання вистава, яку поставив Сергій Володимирович.

Виставка достоту унікальна. По-перше, тим, що подібна тематична добірка дає практично вичерпне уявлення про анімалістику як про мистецький жанр. Адже цей напрям можна вважати доволі молодим. Офіційне визнання анімалістики колекціонерами відбулося лише в XIX сторіччі. По-друге, унікальність столичної виставки з назвою «Цінуймо бронZoo!» полягає ще й у тому, що, цілком можливо, бронзові фігурки тварин (їх на виставці понад шість десятків) більше ніколи не зберуться під одним дахом. Пан Харес вирішив продемонструвати свою колекцію широкому загалу перед тим, як виставити її на аукціон, кошти з якого підуть на створення «Дитячої лікарні майбутнього».

Традиційно через місяць із моменту відкриття виставки Катерини Косьяненко декорації у галереї «Колекція» змінилися — презентували 23 живописні роботи сучасного білоруського художника Олександра Некрашевича під загальною назвою «Вибір вітру».

Останнім часом Національна спілка кінематографістів вибудовує свої стосунки з пресою за формулою «у нас є дві новини — одна погана, а друга ще гірша». Остання прес-конференція у НСКУ, що відбулася минулої п'ятниці, також не стала винятком

Ламаючи стереотипи, коли подібні фільми приурочували до певних круглих дат, автор проекту «Життя моє — обірвана струна...» Василь Ілащук та робоча група у складі сценариста Тараса Ткаченка, режисера Сергія Сотниченка, оператора Олексія Салова та інженера монтажу Максима Палагнія зняли фільм про класика (не побоюсь цього трохи патетичного слова) української естради Володимира Івасюка. Сидячи в залі на презентації цього фільму поряд з його ровесниками (тим-таки Олександром Злотником, з яким юний Володя вчився певний час у музичній десятирічці імені Лисенка), дивуєшся, що таке можливо, адже Івасюк для нас назавжди залишиться отаким усміхненим, сонячним, юним, навіки молодим, яким постав у кадрах презентованого фільму.

Віталій Козловський, відмовившись від участі в «Євробаченні», візьме участь в іншому міжнародному конкурсі «Ейлат», який вперше пройде 22—23 березня в Ізраїлі. Разом із Віталієм Україну представлятиме Наталя Волкова, яка може бути знайомою читачам з часів відбіркового туру «Євробачення» в Україні — вона була однією з мешканок зіркового будинку. Найцікавіше в цьому конкурсі те, що його організатори — українці: генеральний продюсер музичного каналу ОТВ Володимир Орлов та керівник «Укрдержконцерту» Валерій Куцевалов. «Якось ми пили каву на березі Червоного моря. «Як тут гарно! — сказала Маша Орлова. — Так не хочеться звідси їхати. Давайте організуємо фестиваль», — розповідає про ідею створення пісенного конкурсу в курортному містечку Ейлат Валерій Куцевалов. За його словами, вона знайшла підтримку в ізраїльських колег, зокрема телеканалу «Ізраїль плюс». Отож вони займалися технічними питаннями, Україна виконувала адміністративну частину проекту.