ПРО і прокляття

      60 км на захід від Праги, в гористій лісовій місцевості, куди жителі столиці зі своїх панельних будинків часто виїжджають на уїк-енд, лежить селище Їнце. Саме воно подарувало назву одному з найбільших чеських військових полігонів, який простягнувся звідси на 40 кілометрів углиб місцевості, яка є недоступною для туристів та позначена на мапі сірою плямою. У західній частині полігону Їнце (інша назва — Брди), між містечками Пржібрам та Рокицани, планується розмістити протиракетний радар США. Зараз це тема №1 для постійних відвідувачів пивних корчм у десятках навколишніх сіл та містечок — саме їм жити поруч із частинкою американської ПРО.

      У Їнцях навіть встигли зареєструвати громадську ініціативу «Ні — базам», яка поспішила днями провести невелику демонстрацію під цим же гаслом. «Наша країна 20 років прогиналася під радянськими окупаційними військами, то тепер має прогинатися під американськими?» — риторично допитується в журналістів староста одного з місцевих сіл. Подібну демонстрацію, до речі, не дозволену міським магістратом, провели й у Празі.

      В одному із брдських сіл — Трокавці — на 17 березня вже призначили референдум з цього питання. Звичайно, його наслідки ніяк не вплинуть на остаточне рішення чеського уряду. Але на необхідності загального референдуму наполягають комуністи, які мають майже 1/6 депутатських крісел у парламенті Чехії. Найсильніша опозиційна соціал-демократична партія також висловилася за референдум у сподіванні, що співвітчизники проголосують проти баз. Хоча понад рік тому саме лідер цієї партії, колишній прем'єр-міністр Іржі Пароубек починав переговори зі США на цю тему.

      І все ж у країні є чимало голосів «за» розміщення ПРО. Навіть на демонстраціях протесту з'являються люди з американськими прапорами, які наголошують: чехи би не виступали проти американських радарів, якби мали достатньо інформації. Представники здебільшого студентських та інших інтелектуальних кіл аргументують свою позицію тим, що американська присутність у Чехії буде фактором стримування німецьких амбіцій, які дедалі частіше збігаються з російськими та ігнорують інтереси центральноєвропейських країн.

      Посол США в Чехії Ріхард Грабер навіть розпочав роз'яснювальну роботу серед місцевого «активу». «Територія навколо радара буде територією Чехії, на неї розповсюджуватимуться чеські закони», — запевняв посол голів сільрад. «Він не шкодитиме ані природі, ані мобільному, ані телевізійному зв'язкам, — додавав чеський генерал Іво Зборжіл. — Більшу частину часу він не експлуатуватиметься, його охоронна зона становитиме два кілометри. Так що навколо можна буде збирати гриби без проблем». Александр Вондра, віце-прем'єр Чехії, навіть пообіцяв старостам влаштувати ознайомчу екскурсію до Німеччини, де аналогічна американська установка діє вже багато років.

      За попередніми планами, американський радар має бути встановленим через три чи чотири роки. Його радіус дії сягав би 7 тисяч кілометрів. Подібний, але набагато менший об'єкт — частина протиповітряної оборони НАТО — вже діє у Чехії, у селі Неполіси біля міста Градец Кралове. Його радіус дії — лише 470 км. Цей радар — італійського виробництва, який замінив застарілу радянську систему. Його захищає від дощу та вітру куля з ламінату, тому ззовні він нагадує футбольний м'яч. Тутешнім мешканцям він не заважає, навпаки, деякі вояки оселилися у селі, завдяки чому воно отримує додаткові дотації. Такий, як у Неполісах, радар НАТО розміщений також неподалік міста Брно. Вони обійшлися альянсу в 40 мільйонів доларів, хоча чеська армія інвестувала до їхньої побудови у 2001-2002 роках трохи більше 2 мільйонів. Три установки протиповітряної оборони НАТО, як у Неполісах, розміщені також в Угорщині.