Розташоване на висоті 500—600 метрів над рівнем моря, село Космач, що в Косівському районі Івано-Франківщини, є одним із найколоритніших населених пунктів Українських Карпат. Воно відоме далеко за межами Галичини талановитими майстрами народних художніх промислів та ремесел — різьбярами, килимарницями, вишивальницями, виробниками музичних інструментів та традиційного гуцульського одягу. Проте світової слави село зажило завдяки знаменитій космацькій писанці, особливістю якої є мініатюрний, дуже витончений розпис на жовтогарячому тлі.

Рішення про створення в центрі Донецька парку культури і відпочинку на площі 180 гектарів було прийнято якраз півстоліття тому і спершу він звався «ім. Горького». А після того як у 1958 тут висадили алею імені 40-річчя ВЛКСМ, парк згодом отримав нинішню назву. Утім саме парком віднедавна його назвати важко — після того як тут почалося спорудження суперсучасного стадіону «Шахтар», ця територія більше скидається на будівельний майданчик. Та це, виявляється, був тільки початок грандіозних змін, оскільки на черзі ще й генеральна реконструкція парку.

Кримські татари вже давно домагаються від місцевих властей виділити їм у кримській столиці земельну ділянку під головний мусульманський храм. Спочатку йшлося про місце у міському парку «Салгірка». Проте міськрада з цим категорично не погодилася і хутко передала весь парк Таврійському національному університету імені В. Вернадського. Натомість як компромісний варіант ще у липні 2004 року запропонувала меджлісу і Духовному управлінню мусульман Криму в оренду аж 2,7 гектара у сосновому ліску на вулиці Ялтинській, що при в’їзді у місто з боку Алушти. Але поки тривали узгодження землевідведення та державна експертиза документації, минулої весни вступив у силу новий Лісовий кодекс.

Є такий намір у міської влади — упродовж найближчих двох років записати Запоріжжя до списку мегаполісів, котрі поставили жирний хрест на цвинтарі. У переносному, ясна річ, розумінні. «Крематорій? Боронь Боже!», — масово обурюються «замахом» на узвичаєний ритуал й одвічні традиції консерватори. «Нарешті!», — кажуть реалісти, хоча теж визнають, що кремація не вписується у символічний моральний кодекс християнських цінностей.