Платити чи не платити?

23.01.2007

      Після гучної заяви міністра юстиції Олександра Лавриновича, що він уже заплатив за новими тарифами і пропонує повторити цей подвиг усім законослухняним громадянам, стало зрозуміло: влада взялась за своїх підданих всерйоз і готова застосовувати найрізноманітніші важелі, аби змусити їх платити більше. Події минулого тижня підтвердили, таки  ми маємо рацію. Спочатку віце-прем'єр-міністр Володимир Рибак заявив, що в Україні може з'явитись міністерство житлово-комунального господарства — щоб регіони краще розуміли, як треба правильно витрачати кошти. А через день y Комітеті Верховної Ради з питань будівництва і житлово-комунального господарства відбулось перше засідання робочої групи, створеної за результатами міжкомітетівських слухань. Очолив робочу групу представник антикризової коаліції, депутат-«регіонал» Валерій Петросов.

      Хвиля подорожчання комунальних послуг нині котиться Україною. І кожен регіон має свої особливості.

 

Київ: «любов» до мера зростає щодня

      У громадському транспорті столиці тільки й чути про «вияви всенародної любові» до мера Леоніда Черновецького. Це кияни отримали рахунки за комунпослуги за новими тарифами, попри всі розмови про їх незаконність і необгрунтованість.

      Скажімо, тариф на холодну воду і водовідведення виявився «висмоктаним iз пальця». Це висновок робочої групи Київради з вивчення обгрунтованості підвищення тарифів, повідомляє УНІАН. Олександр Клюс, депутат міськради від БЮТ, який очолює робочу групу, стверджує, що холодна вода й водовідведення мали подорожчати не більш як на 55%. Навіть за такого підвищення «Київводоканал» матиме не менш як 15% рентабельності і зможе надавати киянам нормальні якісні послуги. «Максимальний рівень тарифів за холодну воду і водовідведення — не більше 1 гривні 40 копійок. Замість цього було встановлено 2 гривні 82 копійки. Це вам так зване економічне обгрунтування», — сказав Олександр Клюс. Голова «Київводоканалу» Олексій Пасічник не згоден: «Вони пропонують витрачати на електроенергію для насосів, що подають воду, 132 мільйони гривень на рік. А ми сьогодні витрачаємо 13 мільйонів за місяць, тобто за рік виходить 156 мільйонів. І це лише одна складова. Чи вони хочуть, щоб ми перейшли на подачу води за графіком?» — сказав Пасічник в інтерв'ю «Газеті по-київськи». Детальнішу інформацію робочої групи планують оприлюднити завтра, коли буде підбито підсумки перевірки «Київенерго» та житлово-комунального господарства столиці. А в четвер Київрада розгляне звіт робочої групи по всіх трьох комунальних службах. БЮТ обіцяє влаштувати в цей день під стінами міськради мітинг протесту проти підвищення тарифів.

      Леонід Черновецький, різко підвищивши тарифи, тепер знижуватиме їх поволі: «Поступово ми доведемо розцінки за тарифами для всіх людей, практично для 90% киян, до тих розмірів, які існували до мого приходу», — заявив він. Мер підкреслив, що тарифи будуть танути щомісяця для малозабезпечених киян і середнього класу.

      Київська міськдержадміністрація затвердила перелік із 500 будинків, для мешканців яких тарифи не будуть підвищені. При цьому Черновецький заявив, що різні комерційні установи сплачуватимуть за комунпослуги ще більше, ніж зараз: «Банки, магазини, комерційні установи будуть платити дорожче», — сказав мер. За його словами, це справедливо, бо комерційні структури, розташовані в приміщеннях житлового фонду, споживають більше води і створюють більше побутових відходів. Раніше столична влада «зрізала» нові тарифи на 32,6 — 39,3% для мешканців старих будинків та на 11% для решти киян.

Першим був Чернігів    

      У Чернігові підвищення тарифів на комунальні послуги та житло стало розмінною монетою в політичній боротьбі. Щоразу перед виборами тема зниження тарифів піднімається на політичні транспаранти, і про неї майже відразу забувають, коли вибори закінчуються.

      Свого часу боротьба проти підвищення комунальних тарифів стала одним iз гасел полум'яного соціаліста, екс-мера (або як його називають деякі журналісти у Чернігові, «ліце-мера») нинішнього міністра транспорту та зв'язку Миколи Рудьковського. Важко було знайти політика, котрий міг так активно і послідовно проявляти себе у боротьбі проти підвищення тарифів у місті над Десною.

      Коли восени 2005 року Чернігівська міська рада підвищила тарифи на послуги з утримування будинків і будов, а також прилеглих територій в 2-2,5 раза (до 0, 275 — 0,756 грн. за кв.м), Микола Рудьковський міг тільки радіти з того, який піар-козир дав йому в руки головний опонент на виборах-2006 тодішній і ось уже нинішній мер Олександр Соколов.

      Після низки акцій громадського протесту, втручання прокуратури, яка побачила в постанові низку формальних порушень букви закону, та судових слухань дію рішення міськради про підвищення тарифів призупинили. Соціалісти сміливо приписали цю «перемогу» на власний рахунок. Але вже через рік після виборів ситуація змінилася.

      Члени СПУ, які виграли гонку за крісло міського голови, забули про свої обіцянки електорату. У серпні минулого року команда мера Рудьковського заявила про підвищення тарифів. Щоправда, керував пан Микола Черніговом уже з Києва, з крісла народного депутата, у яке перебрався з крісла мера нібито для того, щоб краще допомагати чернігівцям.

      З 9 серпня 2006 року виконком Чернігівської міської ради підвищив тарифи на послуги з утримання будинків і споруд, а також прилеглих територій в 1,7—4 рази, або на 0,11-0,82 гривні до 0,28—1,12 гривнi за кв. м. Рівень тарифів зріс залежно від комфортабельності житла, наявності ліфта, електроплит, систем димовідведення, пожежогасіння та поверховості. Простіше кажучи, якщо до осені минулого року за звичайну двокімнатну квартиру в панельній дев'ятиповерхівці сім'я сплачувала у середньому до 100 гривень, то тепер вона повинна платити втричі більше.

      Пояснюючи необхідність підвищення тарифів на житло, команда Рудьковського користувалася майже такими ж аргументами, що і їхні попередники за рік до цього: катастрофічний стан житлово-комунального господарства міста, зростання цін на енергоносії, політика уряду, який не компенсує витрати з бюджету тощо. Ну просто дежа вю якесь. Щоправда, наснаги подолати це рішення ні у громадськості міста, ні в політичних партій сили не вистачило.

      Під час перевиборів міського голови Чернігова тарифна карта так чи інакше розігрувалася мало не всіма активними кандидатами. Втім перемога на цих виборах колишнього мера Олександра Соколова мало змінила ситуацію. Поки що депутати міськради лише говорять про перегляд тарифів. На черговій сесії міської ради 26 грудня було прийнято рішення визнати тарифи на комунальні послуги такими, що потребують перегляду. Судячи із виступів на сесії, йтиметься про зниження тарифів на 5 —10 відсотків.

Тернополянам поки що заздрять сусіди

      У новий 2007-й рік тернополяни вступили без надмірного оптимізму: нові тарифи дихають у потилицю. Однак виборчі перипетії, коли нова тернопільська влада почала працювати аж у другій половині літа, внесли свої корективи. Відтак процес змін у оплаті за житлово-комунальні послуги тут дещо затягнувся в часі.

      Нині Тернопіль все ще залишається серед обласних центрів західної України, де порівняно з іншими — ціни за квартиру-воду-тепло в цілому є нижчими. Так, станом на 1 січня 2007 року опалення та гаряче водопостачання для населення тут коштує 0, 70 грн/кв.м. У сусідньому Луцьку, наприклад, донедавно ця цифра становила — 1,38, Хмельницькому — 2,08, Івано-Франківську — 1,00. Ціни на опалення взимку такі: Тернопіль — 3,43, Луцьк — 2,58, Хмельницький — 2,08, Івано- Франківськ — 4,17, Чернівці — 4,25, Рівне — 4,16  грн/кв.м. І нарешті вартість гарячого водопостачання (з вартістю води, що підігрівається): Тернопіль — 8,27, Луцьк — 10,21, Хмельницький — 8,28, Івано- Франківськ — 13,14, Рівне — 8,48 грн/куб.м.

      Тим часом 12 січня відбулось засідання виконавчого комітету Тернопільської міської ради, на якому ухвалено рішення про підвищення тарифів на теплову енергію на 36,3% та на гарячу воду — на 31,4% для бюджетних організацій та інших споживачів, окрім населення.

Бердянськ мрiє платити, як Київ

      Важко уявити прибутки місцевої «Бердянськтепломережі», яка здирає (пора називати речі своїми іменами!) зі споживачів рекордні суми без будь-якої скидки на унікально теплу зиму: по 5 грн. 49 коп. із квадратного метра! Причому впродовж майже шести місяців, хоча зима в курортному Бердянську за тривалістю і «лютістю» майже така сама, як, скажімо, у Севастополі чи Ізмаїлі (тут сезонні тарифи вдвічі нижчі — відповідно, 2.36 і 2.82 грн.). Цікаво, що з легкої руки мерії «Бердянськтепломережа», змінивши статус комунпідприємства на ЗАТ, продовжувало, всупереч закону, одержувати кошти з місцевого бюджету. Доки після інформзапиту кореспондента «УМ» не втрутилася і не припинила дерибан казни обласна філія КРУ. Схоже, тепловики надолужують тарифами.

      «По 5.49 дорого? Сплачуйте по 2 гривні 53 копійки, але весь рік», — цинічно радить голова правління ЗАТ Микола Омельченко. Та ж навіть у північнiшому Чернігові середьомісячний тариф нижчий! Не кажучи вже про Київ «зразка Черновецького» чи Запоріжжя. В обласному центрі, до речі, споживач сплачує лише по 1 грн. 67 копійок за квадратний метр! Відносно дорого (3 грн. 44 коп.) оцінена послуга тепловиків у Мелітополі, де майже півтори тисячі абонентів перейшли на індивідуальне опалення квартир.

      Заздрять мешканці Бердянська киянам, у яких утричі вища середня зарплата і яким тільки «загрожує» тариф, у два з половиною рази нижний від уже узаконеного на курорті! Одержать мої земляки квитанції для сплати — аж піт проймає. А змити його нічим: у Бердянську, що добився статусу міста-курорту, п'ятий рік немає гарячої води!

«Методів змусити людей платити нині практично немає», — заявляють юристи

      Попри чиновницькі залякування, що, мовляв, не будете платити — відберемо житло через суд, правники заспокоюють своїх клієнтів: законних методів позбавити людину даху над головою нині не існує. Юрист Тетяна Монтян не сплачує за комунально-житлові послуги кілька років і досить переконливо доводить у судах чому. На її думку, ЖЕК зобов'язаний надати інформацію про перелік послуг, їхню вартість і структуру цін. Якщо вам відмовляють, маєте право не платити за квартиру.

      — А якщо раптом люди масово перестануть платити за комунальні послуги?

      — Якби нашій державі була невигідна ситуація, коли мешканці не платять за житлово-комунальні послуги, провели б системні реформи, які б дозволили не надавати послуги людям, котрі за них не платять. Оскільки цього не робиться, значить, така система комусь потрібна! Завжди, при будь-якій владі, знайдеться купа людей, які платитимуть навіть, за те, аби ходити на роботу. Українці просто не звикли, що повинні розраховуватися лише за те, що отримують, і саме за стільки, скільки споживають. В інших галузях ми вже це збагнули. Наприклад, у магазині ніхто не дасть продавцю і зайвої копійки. А ЖЕКам — будь ласка.

      У нас давно ринкові відносини, і я подивилася на життя саме з цієї точки зору. Коли проаналізувала нормативну базу, то з'ясувалося, що, згідно з законодавством, ми повинні платити не за якісь міфічні тарифи в квадратних метрах, а свою долю у витратах ЖЕКу на утримання будинку. Для цього необхідно знати дві цифри: скільки витратив ЖЕК саме на мій будинок, і яка моя частка у цих витратах, відповідно до ідеальної частки площі саме моєї квартири щодо площі всього мого будинку. Крім того, кожна людина сама має право визначити, в якому обсязі й які послуги вона хоче отримувати.

      — Це має якесь юридичне підкріплення?

      — Через два роки після того, як я почала воювати з ЖЕКом, а саме  2 березня 2004 року, з'явилася мені юридична підмога. А саме — рішення Конституційного Суду, в якому було зазначено, що кожен будинок є цілісним майновим комплексом разом iз прибудинковою територією. І всі допоміжні приміщення, внутрішні комунікації — це спільна сумісна власність власників приміщень у цій багатоповерхівці.

      — Тобто, окрім квартир, ми є ще й власниками того, що поза ними?

      — Мешканці багатоквартирних будинків, окрім документів на квартиру, повинні мати відкритий доступ з можливістю отримати копію — до технічної документації цілого будинку. Ці технічні паспорти зберігаються у ЖЕКах, але люди про це не знають, хоча це — документи на їхнє приватне майно! З прибудинковою територією важче, бо безлад  y  цьому питанні ще більший, ніж з техпаспортами на будинки. Але все одно існують методики і нормативи її виділення. Погодьтеся, безглуздо платити за прибирання прибудинкової території, якщо невідомо, з чого вона складається і де її межі?! Я знущаюся з нашого ЖЕКу в суді. Іноді прошу їх сказати, де у нас дворовий туалет і як часто вони його чистять? І чую у відповідь: «А в нас немає дворового туалету». Кажу, то за що ж ви з нас берете гроші? Я особисто не бачу іншого способу змусити систему, яка за 15 років не спромоглася ввести нормальну систему тарифікації та оплати, як саботувати проплату взагалі.

      — Але чи можуть люди отримати інформацію, скільки конкретно та чи інша квартира чогось споживає?  

      — Теоретично — так. Кожен цілісний майновий комплекс, тобто окремий багатоквартирний будинок, це така сама індивідуальність, як і конкретний автомобіль. І тому ані Черновецький, ані будь-яка міська рада не мають права встановлювати єдині тарифи за опалення і комунальні послуги, керуючись такою одиницею виміру, як квадратний метр. Тому що людям невідомо, скільки гігокалорій напалив конкретний будинок. Так, на кожному з них стоїть лічильник, але ви спробуйте піти у ЖЕК і дізнатися, скільки «натікало». Вам скажуть, що це — комерційна таємниця. Уявляєте, ваша власність, у тому числі й лічильник, а ви не можете отримати інформацію! Бо ЖЕК за гігокалорії платить одну, значно меншу, ціну, а з людей збирають у чотири рази більшу суму в квадратних метрах. Якщо у своєму будинку ми власними силами зробили євроремонт, за свій кошт утримуємо консьєржа, то з якого переляку я маю віддавати шалені гроші ЖЕКу?                 

      — А як бути з попередженнями про виселення в разі заборгованостей зі сплати за житлово-комунальні послуги?

      — Міська влада може подати позов у межах трьох років позивної давності. За цей час ви не здатні навіть за тими дебільними тарифами, які встановлені, спожити на суттєву суму. За межами позовної давності з вас ніхто нічого не стягне. У кожному ЖЕКу таких неплатників ціла купа, а юристів — два-три. Позов же треба подати, обгрунтувати, суддя має його отримати, винести ухвалу про відкриття провадження у справі, розіслати повістки, надати слово — це настільки копітка робота, що, можливо, на одного неплатника з тисячі хтось і подасть до суду. Але ймовірність, що отримате позов саме ви, практично дорівнює нулю. Коли й сталося, що жереб випав саме вам, приходьте до суду та відбивайтеся від ЖЕКівських вимог з усіх сил — доводьте, що ніяких послуг не отримували, а якщо й отримували — то зовсім не на таку суму, яку з вас вимагають. Вимагайте, аби ЖЕК довів, скільки саме витратив конкретно на ваш будинок і яка ваша частка в цьому, тоді ви негайно заплатите. І такі вимоги будуть законними! Адже ви не укладали якихось договорів із Черновецьким, чому ж маєте платити за його тарифами? Навіть у випадку, коли якийсь корумпований суддя винесе рішення не на вашу користь, ідете й оскаржуєте його в Апеляційному суді. Навіть якщо програєте і там, просто заплатите ту саму суму, що від вас і вимагалася спочатку, причому лише в тому випадку, якщо у виконавчої служби дійдуть руки саме до вас, що малоймовірно. Аби не шукати гроші, кладіть суми, які мали б сплатити за квитанціями , у банк на депозит, тоді вам ще й відсотки залишаться. Тобто теоритично влада може спробувати отримати з вас гроші, але, звичайно, не виселити, але на практиці така ймовірність практично дорівнює нулю. Сам Яструбинський, начальник управління цінової політики КМДА, визнав, що практично немає методів примусити людей платити, тому влада почала закликати до совісті. Але нехай спершу заглянуть у свою совість, яка «чомусь» ддозволяє їм вимагати з людей гроші... за повітря.

Черкаси: новий мер інспектує ЖЕКи

      Черкащани пережили зміну тарифів на комунальні послуги ще влітку минулого року. Спочатку своє ставлення до таких рішень споживачі виказали тим, що ... перестали платити за послуги. Але згодом змирилися й вирішили вносити гроші на рахунок комунальників більш-менш справно.

      «До підвищення тарифів проплата населення міста Черкаси за надані послуги у нас становила майже 100 відсотків. Але коли тарифи зросли, то вже у серпні, вересні та жовтні ми почали одержувати від споживачів тільки 57 — 68 % коштів. Проте в листопаді та грудні маємо проплату на рівні 99%. Змінювати тарифи поки не збираємося, але якщо в державі зростуть ціни на енергоносії, собівартість яких у наших послугах становить 75%, тоді у нас не залишиться вибору», — розповідає заступник директора комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Тамара Колодяжна. За її словами, нині для жителів Черкас, а це підприємство постачає тепло та гарячу воду практично половині міста, підігрів 1 куб. м. води коштує (за наявності лічильника) 6 грн. 79 коп. Без лічильника ціна за гарячу воду на одного мешканця становить на місяць 21 грн. 39 коп. За центральне опалення одного квадратного метра житлової площі черкащани платять по 2 грн. 1 коп. За такими цінами тепло та гарячу воду подає мешканцям міста і Черкаська ТЕЦ.

      Схожа ситуація і з водопостачанням та водовідведенням, ціни на яке були підвищені в липні минулого року і становлять нині на одного мешканця Черкас на місяць 7 грн.49 коп. і 4 грн. 79 коп. відповідно. Як поінформував «УМ» директор комунального підприємства «Черкасиводоканал» Сергій Овчаренко, таке зростання тарифів позитивно вплинуло на діяльність підприємства, яке нині працює навіть iз невеличким прибутком. Розрахунки за надані послуги від населення іноді перевищують сто відсотків — люди розплачуються ще й з накопиченими боргами. Завдяки тому, що приблизно 26% споживачів поставили у своїх оселях лічильники, поставки води зменшилися з 110 тис. м куб. до 95 тис. м куб. на добу.

      У липні минулого року в Черкасах зросла і квартплата. Тож тепер за 1 кв. м свого житла черкащани сплачують 1 грн. 6 коп. Проте новий черкаський мер Сергій Одарич серйозно взявся за реформування міських РЕУ. Міського голову не на жарт стурбувало те, як «ефективно» РЕУ використовує надані цим конторам кошти. За його словами, складається «таке враження, що в черкаських РЕУ працюють одні начальники. У середньому із 100 працівників РЕУ — 40 начальники, тож городяни не повинні їх утримувати». Дивує те, що РЕУ мають від 5 до 14 диспетчерів, що в одному РЕУ сантехнік обслуговує 22 під'їзди і одержує за це 850 гривень, а в іншому — за обслуговування 9 під'їздів має зарплату більше 1000 гривень, що ремонт під'їзду в одному РЕУ коштує 9500 грн., а в іншому — майже 20 000 грн. Отож міський голова обіцяє навести тут лад, у тому числі й скоротити штат міських РЕУ. Він уже зобов'язав РЕУ звітувати перед населенням про надані послуги та витрачені кошти. Ці звіти черкащани одержали і називають їх черговою відпискою. «Наш будинок обслуговує РЕУ №1, і у звіті написано, що на освітлення сходових клітин, підвалів та перекачування води було витрачено за минулий рік майже 9 тис. грн. 11 років живу тут, а ні разу не бачила, щоб на сходових клітинах РЕУ вкручували лампочки», — каже черкащанка Тетяна Петрова.

      Проте не так давно черкаський мер несподівано завітав у одне з міських РЕУ й поцікавився його роботою, зокрема тим, за який час сантехнік дістається на місце виклику, чим він туди добирається тощо.