Дiти — це модно

      Український фешн-бізнес накрила демографічна хвиля. Індустрії у нас поки що немає, відомих дизайнерів — у межах двох десятків, тим помітніші прогалини у шерензі.

      «Чому в осінніх «Сезонах моди» не бере участь Тимоніна?» — допитувалася я в колег, помітивши, як Оксана мигнула десь у пістрявому натовпі серед публіки. Всезнаючі коліжанки просвітили мене, що дизайнер, стиліст Нового каналу Оксана Тимоніна народила дитину. Решту я дізналася безпосередньо в Оксани по телефону: 11 жовтня в пологовому будинку на вулиці Предславинська народився Валера. А через місяць Оксана таки не витримала і побігла на «Сезони», на два покази залишивши малюка з бабусею. На такі жертви молода мама пішла заради дефіле від Будинку побуту «Столичний» та дебютантки акції Ірини Каравай. «Коли ж «на роботу»? — допитувалася я, намагаючись дізнатися якнайшвидше усю інформацію, поки в трубці не пішли агу-ультиматуми. «Я й так працювала самовіддано, останній раз була на роботі 6 жовтня. На весняні «Сезони» я, зрозуміло, не потрапляю, можливо, на осінні, і то боюся поки загадувати. Знаю тільки, що вже не хочу робити колекцію на свої гроші, тому що це зовсім інший результат — все одно не виходить так, як планую, тож буду шукати фінансування». А літо-осінь-2003 Оксана Тимоніна провела за не менш захоплюючим заняттям — шила «придане» для майбутнього спадкоємця. Те, що це буде хлопчик, вона була майже впевнена, але оскільки лікарі не поспішали підтверджувати материнську інтуїцію, то шила гардероб нейтральних кольорів — з перевагою жовтого, з різними сегментами мережив — блакитне, рожеве, салатове. «Нового крою у дитячому одязі не винайдеш, тож я вправлялася в дизайні, — каже Оксана Тимоніна. — Бо все, що я бачила в магазинах, або було жахливе за виконанням, або за цінами». Тож у маленького Валери все практично «от кутюр» — і чепчики, і ковдра, і балдахинчик, і пелюшки, і розпашонки. Із перших розпашонок двомісячний хлопчик уже встиг вирости, «добрались до повзунків» — каже Оксана гордо.

      Крім створення колекції «бебі-шик», Оксана повністю одягала себе вагітну, бо й досі те, що пропонують наші магазини, ніби залишилося із 70-х. Друзі запропонували зробити Оксані наступну колекцію для майбутніх мам під девізом «Випробувано на собі». «Чому б і ні? — каже Оксана. — Зараз у Києві бебі-бум, і всі стикаються з цією проблемою».

      31 жовтня, зразу після «Сезонів моди», народила свою маленьку принцесу Богдану дизайнер Айна Гассе. «Чомусь усі родичі, друзі, наша сім'я з перших днів почали називати її Принцесою, тому на Новий рік я шию Принцесі справжню принцесячу сукню — блідо-рожеву, з білими панталончиками. А на голові буде великий бант, тому що корона поки що не тримається — Принцесі ж усього 2 місяці», — сміється Айна. Айна Гассе дотримувалась усіх правил і табу вагітної жінки — не стригла волосся, не купувала завчасно наряди і пелюшки для майбутнього малюка, і відповідно не шила власноруч ніякого приданого. Святкова новорічна сукня — це перша дизайнерська робота Айни для свого первістка. «Собі я шила, коли була вагітна, — розповідає Айна, — але мені більше подобається шити на витончених жінок, тому далі в цьому ключі працювати не буду». До речі, дизайнерка не тільки до останнього дня відвідувала «Сезони моди», а й працювала в своєму ательє. У четвер ще була на роботі, а в п'ятницю народила Богданку. І зараз дизайнер уже їздить на роботу, залишаючи Дану з нянею, але нову колекцію, напевне, готуватиме вже на осінь, і планує показати її в Москві. «Якщо буде час, можливо, навесні ми покажемо літню колекцію», — каже Айна, яка уже практично повернулася в стрій після народження маленької Принцеси.

      Власниця модного дому «Соланж» дизайнер Людмила Бойко — досвідчена мама, вона вже мала двох дітей, коли 9 грудня на світ з'явився маленький Маркіян. Процес зустрічі малюка із сім'єю відбувся вдома у ванній — за допомогою акушера Людмила народжувала в воду, каже, що це зовсім інші відчуття і емоційний стан, ніж у пологовому будинку. І зараз почуває себе пречудово. «Ніяких забобонів я не боюся, навпаки, боюся, коли нічого не підготовлено і все треба скуповувати в пожежному порядку, — розповіла Людмила. — Я власноруч пошила красиву постіль малюку із в'язаними вставками, дівчата в ательє теж долучилися до в'язання. Я сама і плела — і кофточки, і накидочки, і ковдру для коляски». Себе вагітну також «одягала» сама, але вагітність закінчилася народженням, і Людмила Бойко повертається до своєї улюбленої теми в моді — жіночна і елегантна сучасна ділова жінка. На весну вона планує показати вже міні-колекцію, але не осінь-зима-2004—2005, на цей режим потихеньку переводить українську моду вітчизняний тиждень прет-а-порте, а весна-літо-2004. «На мою думку, європейський графік у нас не приживеться і дизайнери будуть повертатися до звичного порядку». Це не буде широкий рекламний показ, а щось камерне, для клієнтів десь у нічному клубі. Поїздку в Москву на «жуковський» тиждень прет-а-порте Людмила оцінює позитивно, «але один приїзд нічого не дає, там треба з'являтися регулярно, а я ще не визначилася, чи потрібно це нам». Поки пані Бойко керує своїм «Соланжем» по телефону, але за тиждень збирається з'явитися в ательє власною персоною, і, напевне, Маркіян її супроводжуватиме, бо досвід з нянями зі старшими дітьми дизайнеру не сподобався. «У мене є всі приморочки для того, щоб брати дитину з собою, тож будемо працювати разом».

      А ми не будемо уподібнюватися істерично-радикальним журналам, які оголошують дизайнерів монстрами і диктаторами, яким усе людське далеке і протипоказане. Жінка будь-якої професії залишається жінкою, а чоловік чоловіком, і обов'язки народжувати дітей, годувати їх грудьми, подавати пальто і забивати мамонтів ніхто не відміняв. «УМ» щиро вітає Оксану Тимоніну, Айну Гассе і Людмилу Бойко з Валерою, Богданою і Маркіяном, нехай ростуть здоровi, щасливi i моднi.