Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Фільм-погоня — далеко не новий жанр кінематографа, хоча, можливо, експлуатують його режисери не так часто, як він того заслуговує. Найвідоміша представниця цього жанру, як на мене, — стрічка «Швидкість», де чарівна Сандра Баллок з красунчиком Кіану Рівзом як сіли в атобус на початку фільму, так і мчали на ньому майже дві години екранного часу, пересівши у фіналі на поїзд метрополітену. У понеділок на «Інтері» стартує вітчизняний фільм-погоня «Європейський конвой» — прогалина нашого кіновиробництва у цьому жанрі нарешті почне заповнюватися. Хоча особливого вибору жанрового вирішення стрічки у режисера Андрія Бенкендорфа й не було — сюжет картини базується на реальних подіях, що відбувалися минулого року в Німеччині. Тоді емігранти з колишнього СРСР пограбували великий банк і, взявши заручників, у супроводі поліцейських машин благополучно проїхали через територію двох країн — Німеччини і Польщі дiсталися України. І лише доблесній волинськiй міліції вдалося зупинити і знешкодити злочинців.
Власне, й на презентації «Європейського конвою» гендиректор компанії-виробника «Фільм. UA» Костянтин Шамін неодноразово дякував особовому складу МВС України, з чого можна зробити висновок, що фільм не лише присвячений подіям, героями яких стали наші правозахисники, а ще й відбувся за безпосередньої участі українських міліціонерів.
Як зізнався Андрій Бенкендорф, сюжет «тягнув» на дві серії, написали три, а зняли цілих чотири. Він також охарактеризував сценарій антителевізійним, складним у постановці, який потрібно було відзняти за дуже невеликий проміжок часу. Працювали цілісіньке літо, без вихідних, а робочий день тривав дванадцять годин. Знімали по-багатому — погоня за злочинцями, всілякі спецефекти, спалені легковики, перекинута вантажівка (до речі, у забазпеченні таких складних і небезпечних трюків послуги міліції були просто неоціненними). Напевне, після «Європейського конвою» оператор-постановник Анатолій Сахно може братися за найскладніший «екшн». Фільмували у Німеччині та Польщі, але більшість «закордонних» кадрів були відзняті у Луцьку.
Не лише на спецефекти, а й на зірок буде багатий «Європейський конвой». У головних ролях — Леонід Куравльов, Віктор Сарайкін, Олеся Слободська, Олег Масленніков... Останній, до речі, водійські права отримав під час зйомок картини. Але за кермом Масленніков, який грав роль офіцера поліції Німеччини та чоловіка жінки, яку викрали бандюки, виглядає справжнім драйвером, таким собі кіношним Шумахером, що без проблем проходить найкрутіші віражі й визнає лише швидкість 200 кілометрів за годину. До речі, на Масленнікова та Слободську покладена й лірична лінія «Конвою» — у першій серії подружжя говорить про розлучення, а у четвертій він, наздогнавши викрадачів, обіймає її так пристрасно, що ні про яке розлучення вже не може бути й мови. Перемагає не лише справедливість, а й кохання.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>